Польові дослідження з українського сексу - Забужко Оксана Стефанивна - Страница 26

В юностi я мрiяла про таку смерть: авiакатастрофа над Атлантикою, лiтак, що розчиняється в небi й морi, — нi могили, нi слiда. Тепер я всiм серцем бажаю цьому лiтаку щасливого приземлення: менi подобається дивитись на високого, жилавого старого з горбатим носом i глибоко вритими вiд очей вдiл борознами, як вiн запихає в багажний вiдсiк нейлонову торбу з намальованою на пузi тенiсною ракеткою, i на iспанисту брюнетку в розхристаному шкiряному пальтi — вона з двома малюками, i, поки, вiдчепивши вiд наплiчника, примощує в крiслi меншеньке, друге — дiвчинка рокiв п’яти, вузеньке смагляве личко в барокковiй рамi обiцяюче-примхливих кучерiв, — розганяється навсiбiч серед проходу засвiченими захватом оченятами й зубками — перша подорож! — i зупиняється на менi:

— Хай! — щасливо випалює вона.

— Хай! — кажу я.

Пiтсбург,

вересень — грудень 1994 року.