Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Пустоцвiт - Литовченко Олена - Страница 31
Загалом, кожен поводився в повній відповідності зі своїми схильностями і звичками.
Глухів зустрів імператорський кортеж залпами гарматного салюту і церковними дзвонами. Це зворушило Єлизавету Петрівну до сліз, вона постійно хрестилася й виглядала хоча й виснаженою, зате абсолютно щасливою!
Дорогих гостей відвели до Міністерського будинку, слуг і охорону розквартирували по хатах. Ігноруючи частування, втомлена государиня й її наближені пішли відпочивати.
Наступного ранку на імператрицю очікував ситний сніданок, що її дуже втішило. З приводу приїзду государині в Михайлівській церкві відслужили урочисту літургію. Служба настільки розчулила імператрицю, що вона навіть заплакала.
На виході з церкви святково вдягнена генеральна старшина й депутація найбільш іменитих козаків подали Єлизаветі Петрівні петицію про необхідність поновлення в Украйні гетьманства. Її Імператорська Величність Єлизавета Петрівна пообіцяла розглянути клопотання й задовольнити його найближчим часом. Це спричинило бурю захвату серед присутніх.
Увечері на честь приїзду високих гостей відбулося грандіозне гуляння. Місто сяяло святковими вогнями. На всі площі викотили безліч діжок хмільних напоїв – від легкого хлібного вина й медовухи до пінної сивухи, що спалахувала від найменшої іскри блакитним полум'ям. Кожен, хто підходив до діжок, пив, скільки міг прийняти його організм. Безліч груп троїстих музик грали не те щоб запально, але навіть із якимсь небаченим заповзяттям. Одним словом – балаган!..
Государиня, яка звикла до манірного палацового етикету й неспішного плину численних балів, з подивом пізнавала гамірливий і жвавий світ Украйни, для неї геть незвичний, пильно вдивлялася в очі простих, щиросердих людей. Зрештою, перебуваючи в абсолютному захваті й відкинувши геть найменші умовності, імператриця з головою занурилася в несамовитий вихор свята. Зраділий відродженню своєї коханої, Олексій Розум усюди невідривно ходив за государинею.
Великий князь Петро Федорович, який за інерцією продовжував гиркати на всіх, побачивши настільки зухвалу поведінку Її Імператорської Величності, раптом миттєво повеселішав, кинув напризволяще наречену (яка, до речі, зовсім не розуміла російську, а тим паче українську!) і хижо ринувся до юрби місцевих спокусниць, пишних грудастих красунь.
– Великий князь Петро Федорович до ваших послуг! – відрекомендувався він і незграбно розкланявся. Втім, його ведмеже вітання було сприйнято дрімучими провінціалками як прояв столичної надгалантності. Надзвичайно щасливий спадкоємець престолу заливався соловейком, незважаючи на те, що щебетання чарівних україночок сприймав лише наполовину, – втім, вони також насилу вловлювали зміст його тарабарського говору.
Однак язиковий бар'єр не став для них перешкодою! Тому якщо на столичних балах Петро Федорович позіхав та гримасував, нудячись до самого кінця чергового «скучища», то зараз його було не впізнати. Великий князь розійшовся до того, що запросив на танець одну з грудастих щебетух. Негайно з'ясувалося, що танцювати вона не вміє зовсім, тож на її тлі Петро Федорович виглядав зразково-показовим кавалером. Жарти сипалися з його вуст, викликаючи невтримний регіт партнерки. Загалом, весь вечір Великий князь перебував у центрі жіночої уваги…
І коли вже зовсім потемнішало, однак гулянка анітрохи не затихла, сталося щось надзвичайне. Солдати охорони очистили від підпилих танцюристів центр головної міської площі й вишикувалися кільцем. Офіцери зашикали на розпашілих від натуги музик, які поступово припинили грати. На звільнений простір гордовито виступила Її Імператорська Величність Єлизавета Петрівна й у повній тиші урочистим тоном проголосила:
– Своєю вищою волею повідомляю, люб'язний моєму серцю народ, що сьогодні нами милостиво прийняте найважливіше рішення. Після поданої нам нинішнім ранком козацькою старшиною петиції, в якій міститься клопотання про необхідність поновлення малоросійського гетьманства, постановляю: прохання буде розглянуто мною найближчим часом! Це наше рішення буде підкріплено…
Втім, закінчення промови государині геть потонуло в радісних лементах! Слідом за тим площа вибухнула захватом, смушкові шапки злетіли до неба. Всі плескали так, що, здавалося, ще трохи, й долоні розіб'ються в кров. Багато хто навіть плакав, анітрохи не соромлячись.
Сяюча Єлизавета Петрівна полишила радісні збори, за нею слідом кинувся Олексій Розум. Про настільки блискавичний поворот справи він навіть мріяти не насмілювався – як раптом найпотаємніші думки стали реальністю!!! І вдалося це не якомусь полководцеві силою зброї, а йому – Олексію Розуму, м'якому, щиросердому, відданому своїй государині…
Між тим, вони саме повернулися до Міністерського будиночка. Імператриця увійшла у вітальню, фаворит не відставав. Завбачливо прогнавши здивованих фрейлін государині й прикривши двері, Олексій негайно ж кинувся на коліна перед своєю панночкою, охопив її ноги довгими руками й принишк до них усім тілом. Єлизавета Петрівна грайливо виривалася, для годиться відбивалася – втім, саме для годиться…
Зненацька фаворит різко розкрив обійми. Імператриця похитнулася й ледь не впала, перелякано скрикнувши. Однак Олексій був напоготові й блискавично підхопив государиню на руки.
– Ти все той самий, душа моя… – прошепотіла вона рвучко, закривши очі й закинувши голову, підставляючи груди й шию під жадібні палкі поцілунки. – Як же я за тобою скучила, Олесеньку мій ненаглядний!..
Владним рухом він потягнув государиню до опочивальні…
Ранком Єлизавета Петрівна прокинулася у відмінному гуморі. З невтримним апетитом проковтнула кілька рум'яних булочок, зажадала варення й навіть замовила пляшку вина. Петро Федорович також був бадьорим, веселим, щось насвистував собі під ніс і жваво цікавився, чи не бажає хтось прогулятися містом.
Однак Софіхен за сніданком не з'явилася. На запитання імператриці: «Петрушенько, а де наречена твоя?» – Великий князь безтурботно відповів, що у Фіке розігралася мігрень, вона замкнулася у своїй опочивальні й просила не турбувати її до вечора, а краще до самого кінця перебування в Глухові. Государиня набурмосилася. Петро ж проковтнув усе, що було на піднесених йому тарілках, потім метушливо зірвався з місця і з криком:
– Піду на свіже повітря, ох, до чого прекрасне життя! – вискочив геть.
Єлизавета Петрівна й Олексій перезирнулися: що відбувається?.. Порозумівся нарешті Петруша зі своєї нареченою, або їхні відносини навпаки розірвалися остаточно?!
Так і не зрозумівши поведінки племінника, імператриця в супроводі фаворита відправилася на прогулянку. Тут і з'ясувалося, що глухівський народ аж ніяк не думав утихомирюватися: схвильовані самою лише можливістю відновлення гетьманства, люди продовжували веселитися ще з вечора. Государиню всюди зустрічали зовсім не як Її Імператорську Величність, але немов рідну матінку!
Повернувшись з прогулянки й перебуваючи у захваті від настільки яскраво вираженого всенародного обожнювання, Єлизавета Петрівна раптом помітила в найтемнішому куточку вітальні самотню Фіке із заплаканими очима й почервонілим носом. Ледь імператриця увійшла в кімнату, як Велика княгиня зірвалася з місця й кинулася до неї прожогом, з риданнями та скрикуваннями.
– Софіхен, що трапилося, у чім річ?!
Государиня дійсно нічого не розуміла…
– Він мене кинув! – зойкнула заплакана жінка. – Кинув просто посеред зали під час прийому, й опісля ніхто не звертав на мене уваги! Тож я весь вечір простояла біля вікна! А він загравав до всіх жінок! І навіть до найстаршої й найстрашнішої! І відпустив їй якийсь дурний комплімент! А мене – свою наречену навіть не бачив! Мене взагалі всі ігнорували! А вночі Великий князь прийшов з прийому, упившись до свинячого стану, вломився до мене для того тільки, щоб сказати, що я йому зовсім не цікава, а потім завалився спати на моє ліжко, не роздягаючись! Просто в чоботях – уявляєте?! Я проспала, згорнувшись у кріслі. А ранком він знову не звернув на мене найменшої уваги, щодуху побіг на сніданок! Невже я така потворна?! Скажіть, Ваша Імператорська Величносте – чи справді я бридка, огидна, нікому не потрібна, тому й знехтувана навіть власним нареченим?..
- Предыдущая
- 31/88
- Следующая
