Мотря - Лепкий Богдан - Страница 120

коминок — камін

коміть (головою) — стрімголов, сторчма

комплікація — ускладенення

кондукт — похоронна процесія, погребальна хода

консистенція — розквартирування, постій (війська)

контентувати — задовольняти

контерфект — портрет, зображення, картина

контраверзія — контроверза, контроверс, суперечка, розбіжність, спірне питання

концілії — нарада, зібрання

копіт — курява

копний — не в'їжджений після снігопаду (про шлях)

коринтський — від назви грецького портового міста Коринт (Коринф) на острові Пелопоннес

короводи — тяганина

коряк — кругла посудина з ручкою для зачерпування води (вина, молока і т. ін.); ківш

кохам (польськ.) — кохаю, люблю

Кохановський Ян (1530–1584) — польський поет, засновник національного віршування. Писав латинською і польською мовами.

кошелитися — збиратися

крайчий — кравчий

Кранмер (Сгашпег) Томас (1489–1556) — діяч англійської Реформації. Від 1533 р. архієпископ Кентерберійський. Сприяв встановленню верховенства Генріха VIII в церковних справах. Після відновлення католицизму спалений як єретик.

креденс — буфет (шафа), сервант

крижі — поперек, нижня частина спини

кріс — рушниця; гвинтівка

ктурему (польськ.) — якому, котрому

ку (польск.) — до

куншт (нім. Kunst) — мистецтво, майстерність

Купідон — давньоримський бог кохання; інша назва — Амур

куфа — бочка; кухоль

кусий — куций, короткий

кухтик — кухарчук

лаба — лапа; тут: нога

Леонід (508/507 — 480 рр. до н. е.) — спартанський цар. Очолив грецьке військо проти перського царя Ксеркса. Загинув при Фермопілах разом із невеликим загоном спартанців.

лепорт (просторій.) — рапорт

Лєщинський Станіслав [Leszczynski Stanislaw] (1677–1766) — польський король (1704-09 і 1733-36); суперник короля Августа II, союзник шведів, завдяки їхній допомозі обраний королем. Уклав угоду з І. Мазепою про спільну боротьбу проти Росії. Після поразки шведів у Полтавській битві покинув країну; повторно обраний 1733, внаслідок інтервенції російських і саксонських військ утік до Франції. 1736 зрікся престолу, отримавши в довічне володіння герцогство Лотарингське.

ликати — лигати, лигати, ковтати, жадібно їсти

лицедія — лицедійство, театральна вистава

лотока — лотік; відкритий жолоб, яким тече вода; на водяному млині канал, яким тече вода на колесо

лощина — видолинок

Люблінська унія — унія між Польщею і Литвою, укладена 1 липня 1569 р. у Любліні, згідно з якою Польща і Велике Князівство Литовське творили одну Річ Посполиту. Внаслідок цієї унії більша частина земель України перейшла до Польщі.

ляїк (польськ.) — дилетант, профан

ляйбмедікус — придворний лікар

Мавтузалем — Мафусаїл, один із стародавніх патріархів. Прославився довголіттям („мафусаїлів вік") — прожив 969 років

маґлівниця — рубель, дошка з поперечними бороздами для качання білизни

магоневий — з червоного дерева

маката — парча; килим (на стіну)

малжонка (польськ.) — жінка, дружина

малмазія — мальвазія, солодке грецьке вино з однойменного сорту раннього винограду

Марс — давньоримський бог війни

Марсей — Марсель

масляч — солодке угорське вино

матня — середня частина невода у вигляді довгого, вузького мішка, в який потрапляє риба; частина штанів, де сходяться холоші

мацапура — неохайна або незграбна людина

машталір — візник, кучер; старший конюх

Меншиков Олександр Данилович (1673–1729) — російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700-21. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725-27) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.

мерва — м'ята, терта або зіпріла солома

Мефісто — Мефістофель, образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став персонажем багатьох художніх творів, з яких найвідоміша трагедія Й.-В. Ґете „Фауст"

мирликійський чудотворець — св. Миколай, архієпископ міста Мир у Лікії. Опікун мореплавців, подорожніх і мандрівників.

мисюрка (польськ.) — шолом з бармицею — кольчужною сіткою для захисту вух, шиї і потилиці

Мілтияд — Мільтиад Молодший (кінець VI — початок V ст. до н. е.), афінський державний діяч і полководець. Був обраний одним із 10 афінських стратегів. Під його керівництвом афінське ополчення перемогло персів у битві біля Марафона. За невдалу облогу о. Парос, який відійшов від Афін, був звинувачений у зраді і помер у в'язниці.

міт — міф

мітра — митра, головний убір, який символізує відповідне становище в ієрархії (переважно церковній)

мож — можна

моздір — можджір; велика гармата

Мокієвський Костянтин — шляхтич з Білоцерківщини, родич І. Мазепи, полковник київський (1691–1708) і чигиринський (1708–1709). 1708–1709 рр. виконував дипломатичні доручення І. Мазепи на Запоріжжі, наслідком чого було приєднання Січі до антимосковської коаліції.

молєстувати (польськ.) — настирливо просити, випрошувати

Мор (More) Томас (1478–1535) — англійський державний діяч і письменник. Відмовився присягнути королеві як главі англіканської Церкви, через що був страчений. У діалозі „Утопія" (1516) описав ідеальний устрій, де немає приватної власності, праця обов'язкова для всіх, розподіл здійснюється за потребами.

моріг — густа молода трава, мурава

москаля підпускати — намагатися підманити

мосці (польськ.) — милостивий (скорочена форма ввічливого звертання wasza miloci — ваша милосте)

мя — енклітична форма займенника мене

м'ясниці — час після посту, коли дозволено Церквою вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо

наізуст (рос.) — напам'ять

наітіє (старосл.) — натхнення

на Йосафатовій долині — на тому світі

належитий (польськ.) — належний, відповідний, слушний

наопашки — накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукави

на „пункті" — від польськ. zwariowany na punkcie czego — схиблений на чомусь

насікомі (з рос.) — комахи

начче — натще

неже (старосл.) — ніж, чим

неизглаголанный (старосл.) — невимовний

Немирич Юрій (1612–1659) — діяч доби Хмельницького. Учився в університетах Лейдена і Базеля. 1657 р. перейшов на українську службу. Провадив переговори зі Швецією. Творець концепції Великого Князівства Руського, автор першого проекту Гадяцького договору й маніфесту українського уряду до європейських держав (1658). Брав участь у Конотопській битві 1659 р. Під час повстання проти І. Виговського командував відділом гетьманського війська і загинув.

Нерон (37–68 рр. н. е.) — римський імператор. Жорстокий, розпусний, самозакоханий. Вважав себе неабияким поетом.

неуговканий — непогамовний, нестримний

Нечай Данило (р. н. невід. — 1651) — сподвижник Б. Хмельницького, брацлавський полковник (1648–1651). Організатор народно-повстанського руху. Загинув у бою.

німфа — у давньогрецькій міфології божество природи, її живильних і плодоносних сил. Були німфи рік, морів, джерел, озер, боліт, гір, гаїв, дерев тощо.

номенклатура — тут: перелік хвороб, ліків, медичних інструментів тощо

нута — нота

Обидовський Іван (1676–1701) — небіж І. Мазепи, полковник ніжинський (1695–1701). Як наказний гетьман воював проти Туреччини (1695) і Швеції (1700–1701).