Мотря - Лепкий Богдан - Страница 119

гаргара — велика, погано опоряджена кімната

Генріх VIII (1491–1547) — англійський король (від 1509 р.) з династії Тюдорів. За його правління проведена Реформація. 1534 р. став главою англіканської Церкви, провів секуляризацію монастирів. Однією з причин розриву з папським престолом був його намір одружитися з Анною фон Норфолк, що порушувало канони католицької Церкви.

гиря — голова (здебільшого поголена)

Гіпомен (Нурротег^) — четвертий із афінських архонтів, з роду Метантидів. Зберігся переказ про його жорстокість. Про жорстоких людей говорили, що вони „нечестивіші, ніж Гіпомен"; у Овідія Гіпомен — переможець і чоловік Аталанти, перетворений разом із нею на левів.

глагол (старосл.) — слово

гов — стій, вигук, яким зупиняють коней

Гондіус (Абрагам Гондіус де Гонт) (до 1638–1692) — голландський живописець і гравер. Жив у Голландії, пізніше в Англії. Зображав ведмедів, оленів, диких кабанів, пожежі, жанрові сцени, переважно в нічному освітленні. Його гравюри кращі за картини.

грань — жар (про вогонь)

гураґан — ураган

ґваранція — гарантія ґзимз [ґзимс] — карниз

Ґлове хронь, писка бронь, складай бронь! (польськ.) — Бережи голову, захищай обличчя, складай зброю!

ґуст — смак

даймо на тоє — приміром, наприклад (калька польськ. dajmy na to)

даток — добродійний внесок, пожертвування; дар

декреталії — постанови, ухвали, розпорядження

делятор — донощик, виказувач

дерга — товста і груба тканина; рядно, покривало, килим

деспект — образа, зневага

Джінґіс-хан — Чингізхан (Темуджин) (прибл. 1155–1227), засновник і великий хан Монгольської імперії, організатор походів на країни Азії і Східної Європи, наслідком чого було спустошення, загибель народів і держав, жорстоке монгольсько-татарське поневолення

дзяд (польськ.) — дід; жебрак

Див — у слов'янській міфології зловісна сила у вигляді птаха диван — килим

дискреція — уміння зберігати таємниці; такт; делікатність

дівина — дивина, дворічна висока трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками, відвар яких використовується в медицині

дідич — великий землевласник, поміщик

Діяна — Діана, римська богиня рослинності, родопомічниця, уособлення місяця

діярій — щоденник; хроніка

Доброгніва (1071–1109) — Євпраксія — київська князівна, донька великого князя київського Всеволода Ярославича, сестра Володимира Мономаха, німецька імператриця. В 15 років вийшла заміж за маркграфа північної Саксонії, але за рік овдовіла. Прийняла католицтво. У 1088 була повінчана з німецьким імператором Генріхом IV під іменем Адельгейди. Наприкінці 1093 р. Євпраксія Всеволодівна, не витримавши брутального поводження чоловіка з нею, покинула Німеччину і відбула до Каносси (Італія), де звернулася за допомогою до Папи Римського. Церковні собори у Константі та П'яченці (1095), на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку Генріха IV. У 1097 виїхала до Угорщини, а звідти в Україну. В 1106 постриглася в черниці. Похована у соборі Успення Богородиці у Києві.

домашня війна — громадянська війна

домів — додому

до нуґ (польськ.) — до ніг

допрос (рос.) — допит

Дорошенко Петро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.

думка — українська лірична або епічна народна пісня, часто журливого характеру. Вокальний або інструментальний твір такої ж назви.

дябел (польськ.) — диявол, чорт

едукований (польськ.) — вихований; освічений

епістемон — начальник над науками і науковими заняттями та знаннями; у черничому житті монах-наглядач, який будив братію, обходив келії, щоб монахи не спали, не проводили пустопорожніх балачок, а займалися справами. У XII ст. термін почав використовуватися для пояснення взаємин між монахами і Церквою в Візантії.

есмь (старосл.) — я є

єдваб — ґатунок коштовної шовкової тканини

єстем (польськ.) — я є

живчик — жилочка на людському тілі, в якій відчувається пульсування крові

жовтільниця — жовтяниця, гепатит

забіє (польськ.) — уб'ю

завестись (з польськ.) — помилитися в комусь чи чомусь

загарливий — запопадливий, запальний

загирити — погубити; загубити

загонистий — якому властиві завзяття, сміливість або зухвалість, запальність

заживний — тут: заможний

заков'язнути — померти (від старості, голоду і т. ін.)

залубні — сани з кузовом

заміт — закид; зауваження

запари — зашпори, гострий біль від морозу, холоду

заскочити — застати зненацька

засуто — забагато, загусто

зась (польськ.) — же, а (протиставний сполучник)

задний (польськ.) — поважний, шановний, достойний, шляхетний

збиточний — пустотливий

звичайний — тут: який дотримується звичаїв

згага — печія

зіспол — поєднання

змарганий — від дієсл. маргати — м'яти, гнути, скручувати

зментружений — занепокоєний, стривожений

злецоний (польськ.) — доручений

знечев'я — знічев'я

зробити жида — надто жирно вивести пером якусь літеру у слові

з'ява — поява, з'явлення кого-, чого-небудь

иже — назва літери „и" в старослов'янській азбуці; який

имам (старосл.) — маю

ім'ярек — вказівка на потребу назвати чиєсь власне ім'я (такий-то). Від старослов'янського имя рекъ — „ім'я скажи"

Інфлянти (Inflanty) — польська назва Ліфляндії у XVII–XVIII ст.

йорчик, зменш. від йор — назви літери ъ у старослов'янській азбуці. На початку слів ця буква не вживалася.

кагла — отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла

казус (лат.) — випадок

каламар — чорнильниця

канон [канона] — гармата

капельник — капельмейстер

капітель — горішня частина (завершення) колони, пілястри або стовпа, на яку спирається балка або архітрав

карабела — крива шабля

карафина — карафа, графин

Карл XII [Karl XII] (1682–1718) — король Швеції з 1697, син Карла XI; видатний полководець; під час Пн. війни 1700-21 переміг рос. війська під Нарвою (1700), пол. короля Августа II Сильного над Зх. Двіною і під Клішовом (1702); 1704 посадив на пол. трон Станіслава Лєщинського; 1706 зайняв Саксонію; уклав таємний союз із гетьманом І. Мазепою і 1708 рушив на Україну; 1709 зазнав поразки під Полтавою; 1710 уклав угоду про взаємну допомогу з гетьманом П. Орликом і Кримським ханством; 1715 повернувся до Швеції; загинув у Норвегії.

Кассандра — в грецькій міфології донька царя Трої Пріама, наділена даром пророкувати. Але бог Аполлон зробив так, що її пророцтвам не вірили.

кивати — рухати

киндяк — бавовняна тканина

кичка — повстяна прокладка під хомутом; старовинний головний убір заміжньої жінки

кликуша (рос.) — крикливиця, причинна, біснувати, навіжена

кобеняк — суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк

кобіта (польськ.) — жінка

ковінька — палиця з загнутим кінцем

ковзатися — ковзати

коєгождо (старосл.) — кожного

коєць — клітка для курей

Кожухівський Юрій — компанійський полковник. За наказом гетьмана, терміново повернувся з походу проти Булавіна і брав активну участь в антимосковській акції. 7 березня 1709 р. його полк потерпів поразку в нерівному бою з корпусом Меншикова. Після Полтавської битви здався царському війську. 1712 р. по трьох роках тюрми був засланий до Архангельська.