Мотря - Лепкий Богдан - Страница 118

Аристид (бл. 540 — бл. 467 рр. до н. е.) — афінський полководець, політичний супротивник Фемістокла.

Аристофан (бл. 446 — 385 рр. до н. е.) — давньогрецький поет, великий комедіограф. Брав активну участь у громадсько-політичному житті. Написав понад 40 комедій. Збереглося 11: „Вершники", „Хмари", „Оси", „Жаби" та ін.

арія — тут: мелодія

асекурація — страхування; захист, забезпечення

аспид — гаспид (чорт, диявол, дідько, біс)

бажант — фазан базник — собача бузина

байбарак — верхній сукняний одяг чи кожушок, критий сукном

Бакх — Вакх, одне з імен Діоніса — давньогрецького бога плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства, виноробства бараниця — вичинена овеча шкура

безеценство (польськ.) — підлість, безчесність, мерзенність, огидність

безпанський — безгосподарний

безтяменний, безтямний — який утратив самовладання, розуміння, свідомість; викликаний великим збудженням, несамовитий белендіти — базікати

бельзебуб — Вельзевул, у християнських текстах демон, „князь бісів"

берлачі — боти, зимове взуття, яке носять поверх черевиків, чобіт

берлин — велика карета

билем (польськ.) — я був

бігунка — розлад шлунка, пронос

білля — білизна

біяк — бияк, бич від ціпа

„благодать" — предметний символ щастя, добробуту, спокою

Богун Іван — кальницький (вінницький) полковник, один із найголовніших діячів доби Хмельницького. Був противником польського і московського панування в Україні. Розстріляний поляками 1664 р.

болдахім — балдахін, покриття з дорогої тканини з оздобами над ліжком, ношами, троном тощо

Борецька Марта — представниця новгородської знаті, яка боролася проти загарбання Новгорода Москвою. 1478 р. була заслана і пострижена в черниці, а її маєтки привласнив московський князь.

борозний (кінь) — кінь у парі, який під час оранки йде борозною

брати на кобеняк — кпити з когось

брати на решето — брати на кпини

бровар — броварня, пивоварня

Буйльонський Ґотфрід (р. н. бл. 1060) — герцог нижньої Лотарінгії. За переказом, керував першим хрестовим походом. Завоював усю обіцяну землю, поставив патріарха.

Валенштайн [Валленштейн, Вальдштейн] (Wallenstein, Valdstejn) Альбрехт Венцель Євсевій (24.9.1583, біля р. Кеніґґрец — 25.2.1634, Еґер) — полководець, імператорський головнокомандувач у Тридцятилітній війні 1618–1648 рр. За походженням чеський дворянин. Відзначився під час воєн Австрії з Угорщиною на початку XVII ст. Брав участь у придушенні Чеського повстання 1618–1620 рр., мав величезні земельні володіння на заході Чехії (з 1624 р. герцог Фрідландський). У 1625 р. імператор „Священної Римської імперії" Фердинанд II призначив його імператорським головнокомандувачем з правом сформувати на свої кошти 40-тисячну армію. У 1626 р. армія під командуванням В. завдала поразка у Дессау військам протестантів під керівництвом Е. Мансфельда; у 1629 р. В. примусив данського короля Крістіана IV до миру. Отримав від імператора герцогство Мекленбург, князівство Заган і титул генерала „Океанічного і Балтійського морів" (1628 р.). Суперництво між В. і главою католицької ліги Максиміліаном Баварським, загострення боротьби між княжими угрупованнями, а також спроби В. вести самостійну німецьку політику призвели до його відставки (Реґенсбурґський сейм, 1630). У 1632 р., в зв'язку з перемогами шведської армії, В. знову призначений верховним головнокомандувачем імператорської армії з майже необмеженими повноваженнями. 16 листопада зазнав поразки від шведських військ при Лютцені. Звинувачений імператором у зраді (провадив таємні переговори зі шведами), знову був відлучений від командування. Вбитий групою офіцерів у м. Хеб (Еґер) в Угорщині.

Ван Дайк — Ван Дейк Антоніс (1599–1641) — фламандський художник вареха — ополоник

василіск — міфічний змій, який убивав не лише отрутою, а й поглядом і диханням, від якого сохла трава і тріскали скелі. Рятувалися від нього дзеркалом: змій гинув від власного погляду.

вашець — ваша милість (звернення, титул); пох. з польськ. waszmo.

Великий Віз — Велика Ведмедиця (сузір'я)

великолюд — велетень

велій (старосл.) — великий, сильний

велці мосцивый (з польськ.) — вельми милостивий

Венус — Венера, у давніх римлян богиня краси і кохання, любовної пристрасті. Мати Амура, покровителька римлян.

Веста — давньоримська богиня священного вогнища міської громади, курії, дому.

вивчасуватися (з польськ.) — відпочити, провести час відпочиваючи вигідний — тут: такий, що любить вигідність, зручність Виговська Олена — дружина гетьмана Івана Виговського Виговський Іван (?-1664) — гетьман Війська Запорозького (1657–1659); за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді польського короля і розстріляний поляками.

видідичити — позбавити спадщини; знедолити, залишити без всього необхідного вилім — вилом, пробоїна

вильоти — відкидні рукави старовинного одягу вишка — надбудова зверху над спорудою

Вишневецький Єремія-Михайло (1612–1651) — князь, воєвода руський. Магнат, власник Лубенщини й сусідніх земель на Лівобережжі. Переслідував українське православне населення. 1637 р. придушив козацьке повстання. Обороняв Замостя і Львів проти Хмельницького. Відзначався нечуваною жорстокістю. Вишневецький Михайло (1638–1673) — син Єремії, польський король (1669–1673).

Вишневецькі, Любомирські, Потоцькі — польські магнати українського походження

вівкати — вигукувати

відданиця — дівчина на виданні, шлюбного віку вісьта — вигук, яким повертають коней наліво

в. м. — ваша милість

внезапу (старосл.) — несподівано, неочікувано

возівня — приміщення для возів, саней і т. ін.

Войнаровський Андрій Янович (1681/1682-1740-і) — небіж І. Мазепи, син Олександри Мазепи і київського земського судді Яна Войнаровсько-го. Навчався у Києві й у Дрезденському університеті. У жовтні 1708 І. Мазепа відправив А. Войнаровського до Меншикова з повідомленням, що не може зустрітися з ним через хворобу. А. Войнаровський, отримавши нові повідомлення від гетьмана, втік з Горська. Взяв активну участь в антимосковському повстанні — їздив до Туреччини, Криму зі зверненнями про допомогу, відзначився у боях за Веприк і Гадяч. У Бендерах домігся передання йому в спадок великого скарбу гетьманського уряду. Провадив переговори у Криму, Стамбулі, з європейськими урядами в українській справі, намагався створити антиросійську коаліцію, щоб відновити українську державність. 1716 був підступно захоплений і вивезений з Німеччини до Петропавлівської фортеці, де пробув до 1723, потім його заслали в Якутськ. Там він помер десь у 1740-их роках.

Волсі (Wolsey) Томас (бл. 1473–1530) — англійський кардинал, канцлер королівства. Посилив централізацію державного управління, намагався підпорядкувати Церкву державі. За невдалу зовнішню політику був звинувачений Генріхом VIII у державній зраді.

всекоющий — який усе робить, чинить

вскую (старосл.) — чому? із-за чого? за що?

встеклина (з польськ.) — сказ; скаженина, скажениця

габа — турецьке сукно, звичайно білого кольору газардувати — входити в азарт; захоплюватися, ризикувати гайдук — солдат придворної охорони; виїзний лакей, слуга в поміщицькому домі

гайта — вигук, яким повертають коней направо

Галятовський Иоанникій (р. н. невідомий — 1688) — письменник, церковний діяч, ректор Київської колегії (1657–1659). Видатний промовець, автор збірки проповідей „Ключъ разумінія", трактату „Наука албо способъ зложеня казаня" та ін.