У природному стані на Україні росте в дельті р. Дунаю, створюючи на піщаних кучугурах густі зарості. Культивується в полезахисних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, у садах і парках. Входить до числа кущових порід для групових насаджень при озелененні населених пунктів.

У свіжих достиглих плодах дикорослої алтайської обліпихи міститься 83,6-86,4% води, 2,8-7,8% жирної олії, 8,6-272,5 мг% вітаміну С, 0,9-10,9 -каротину, 0,016-0,035 - вітаміну Вг і 0,038-0,056 мг% рибофлавіну. В олії з плодів - до 300 мг% каротиноїдів, до 60 - каротину, до 160 мг% токоферолів, а в олії з насіння - 3,2 мг% каротину і до 120 -токоферолів. З кори виділений серотонін - речовина, що має протипухлинну дію.

Плоди обліпихи - цінна полівітамінна сировина. Олія, одержана з них, діє як епітелізуючий, гранулюючий і болезаспокійливий засіб, її застосовують у гінекологічній практиці, для лікування опіків, відморожень, екзем, погано загоюваних зовнішніх виразок, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, а також для зменшення регенеративних змін слизової оболонки стравоходу при променевій терапії раку.

Крім медичного застосування, плоди мають велике харчове значення, їх їдять у свіжому вигляді, використовують для виготовлення варення, киселів, пастил, желе, плодового вина тощо. Листя обліпихи містить 10% дубильних речовин, тому їх можна застосовувати для дублення шкір.

Це - світлолюбна рослина, не терпить вирощування з іншими деревами і кущами. Тому її плантації слід створювати переважно чисті, з розміщенням садивних місць 3x4 м.

Добре розмножується живцями. Для цього їх на початку вегетації нарізають завдовжки 40 см. У викопаний рівчак (ширина - 10, глибина - ЗО см), засипаний сумішшю річкового піску і гумусованого грунту (1:1), живці закопують на відстані 3 см один від одного, залишаючи зверху дві бруньки (у перші роки обліпиха дає стрижневий корінь і мало розростається). Верхній зріз живців змазують садовим варом. Для кращого укорінення живці затінюють і часто поливають. Можна також розмножувати обліпиху насінням і відсадками.

На плантаціях обліпихи, які вступили у фазу плодоношення, плодоносить до 40% дерев. Тому для підвищення врожайності необхідно замінити чоловічі особини на жіночі. Зокрема, на ділянці слід залишити не більше 15% чоловічих особин.

Підготовку грунту слід починати за рік до садіння за системою чорного пару. Грунт повинен мати пухку структуру. У перші 3-4 роки плантації обліпихи вимагають ретельного догляду, оскільки рослини гинуть при затіненні високими травами і сільськогосподарськими культурами, а також при сильному задернінні.

Оман високий

(Inula heleniumta L.)

Очерет звичайний

(Phragmites communis Trin.)

Родина злакові (Роасеае)

Рослина з довгим товстим кореневищем і тонкими, дуже гнучкими високими стеблами - до 4 м. Під час сильного вітру листки обертаються навколо стебла разом з піхвою у напрямі вітру: поверхня стебла і піхви гладенька, і вони можуть легко пересуватися одне по одному. Ось чому листки не розриваються навіть під час сильних ураганів. Дрібні квітки мають звичайну для всіх злаків будову, зібрані у великі пониклі волоті темно-бурого кольору, з фіолетовим відтінком. Від основи більшості квіток відходять волоски, які надають суцвіттю своєрідного вигляду. Плід - зернівка. Цвіте в червні - липні.

Росте на мілководдях і по берегах озер, ставків, річок з повільною течією, у заводях, старицях, плавнях, на заболочених місцях, у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні.

Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає "огорожа". Видова назва утворена від латинського слова, що означає "південний".

Очерет часто утворює суцільні зарості. Розмножується насінням і вегетативно - кореневищем. Іноді від кореневища відходять пагони довжиною до 15Пм, які піднімаються на поверхню і стеляться по воді. Ці пагони завжди повертаються у бік водойми. На їх вузлах утворюються нові стебла і корені. Так водойми заростають очеретом.

Очерет має різноманітне використання. З нього виробляють будівельний матеріал - комишит, папір, виготовляють мати, циновки тощо, використовують його і як паливо. Молоді сходи очерету багаті на вітамін С, їстівні. Молоді рослини придатні на зелений корм і силос для худоби. Кореневища використовують у медицині. На Україні росте один вид очерету.

Очиток їдкий

(Sedum acre L.)

Родина товстолисті (Crassulaceae)

Ця своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м'ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.

Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки - товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опуклі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі, з п'ятичленною оцвітиною, поодинокі або по два-п'ять у верхівкових колосовидних суцвіттях. Цвіте очиток у травні - липні, запилюється комахами. Плід складний, утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасте розходяться.

Очиток їдкий - характерний представник так званих ксерофітних рослин, тобто таких, що добре пристосовані до життя в посушливих умовах. Добрий медонос. Відомий і як лікарська та декоративна килимова рослина, що може добре прикрасити клумби, бордюри, альпійські гірки, посушливі піщані місця тощо.

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 31