Росте у мішаних та листяних лісах, на галявинах, серед чагарників. Останнім часом вирощують також на квітниках, у затінених місцях парків і лісопарків.

Листки містять різні серцеві глікозиди, сапоніни, флавоноїди, вітамін С та деякі інші речовини. Препарати з листків наперстянки призначають при лікуванні складних порушень кровообігу (серцевій декомпенсації), гострій хронічній недостатності, порушенні ритму серцевих скорочень та інших хворобах серця.

Для вирощування наперстянки відводять ділянку, захищену від холодних північно-східних вітрів. Найкраще росте на легких суглинковоих і супіщаних чорноземних грунтах, але не кислих. Перед сівбою ділянку перекопують на глибину 22-27 см. Розмножують як розсадою, вирощеною в парниках, так і насінням, яке висівають під зиму або рано навесні з міжряддями 60 см. Догляд за посівами полягає в багаторазовому розпушенні грунту, в прополюванні та внесенні добрив (200 кг гною, 2 кг суперфосфату і 1 кг калійних солей на 100 м2).

Листки збирають два рази: першого року - в кінці літа і восени, другого - на початку цвітіння та після досягнення стандартних розмірів. Сушать їх зразу ж: у добру погоду - на горищах, у погану - в сушарках при температурі 40-60°С.

Наперстянка великоцвіта

(Digitalis grandiflora Mill.)

Нечуй-вітер волохатенький

(Hieracium pilosella L.)

Родина складноцвіті (Compositae)

Росте на сухих піщаних місцях, у розріджених соснових лісах, має добре розвинене повзуче кореневище та лежачі пагони, вкриті листям. Прикореневі листки зібрані в розетку, вони обернено-яйцевидно-ланцетні, цілокраї, зверху блакитно-зелені, зісподу сіруватоповстисті від зірчастих волосків. Квітконосне стебло безлисте, 5-30 см заввишки, на верхівці з одним кошиком з маленьких квіток. Усі квітки в кошиках язичкові, крайові на жовтому фоні мають червоні смужки. Цвіте у травні - червні, запилюється комахами. Плоди - сім'янки з чубком із крихких брудно-білих волосків, за допомогою яких вони розносяться вітром.

Нечуй-вітер волохатенький ціниться як літній медонос та лікарська рослина. Має декоративний вигляд, може прикрасити світлі сухі місця в парках, лісопарках і скверах. Добре розмножується вегетативно - кореневищами. Для ліків рослину збирають під час цвітіння.

Нетреба колюча

(страхополох) (Xenthium spinosum L.)

Це - однорічна трав'яниста рослина 15-100 см заввишки. Стебло сильно розгалужене. Листки трилопатеві з довшою середньою лопаттю, зісподу білоповстисті. При основі листків сидять по одній або по дві трироздільні жовті колючки. Маточкові квітки непоказні, жовтуваті, нитковиднотрубчасті, з малопомітним віночком. Плоди - овальні, обгортки їх жовтувато-бурі, густо вкриті тонкими, прямими, на верхівці гачкуватими колючками і між ними короттшша. во дослужи.. Двіте в лшші - серпні.

Росте на засмічених місцях, на берегах рік, круч, біля доріг, на вигонах (овечий реп'ях), під тинами, на звалищах сміття. Для медичних потреб застосовують інший рід нетреби -нетребу звичайну (Xantium strumarium L.) з округло-трилопатевими листками, біля основи серцевидними, з гострими велико - і нерівнозубчастими частками, яка поширена по всій території України.

Усю рослину (листки, стебло, плоди), зрізують в тому місці, де починаються листки, або викопують з коренем. Листки і стебло збирають у липні - серпні; плоди - у вересні - жовтні.

Застосовують для лікування зоба (ендемічного захворювання щитовидної залози, що зустрічається в Карпатах і Закарпатті), через те що в рослині є багато йоду. Крім йоду, в рослині містяться глікозид ксантострумарин, алкалоїд, олія, смоли, вітамін С. Відвар з плодів і коріння п'ють при кривавому проносі. Застосовують як відвар. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненої нетреби і варять 10 хвилин. П'ють по чарці (50 г) 4-6 разів на день при проносах, зобі, ревматизмі, простудах, як засіб протигарячковий, потогінний і заспокійливий.

Відваром нетреби миють обличчя після гоління, особливо коли є прищі, лишаї, вугри, тіло - при дитячій кропив'янці. Полощуть горло при його опуханні.

З нетреби готують мазь. Познімавши колючки, розтирають рослину з коров'ячим маслом або несолоним свинячим салом та змазують цією маззю місця, що сверблять: уражені коростою, екземою, укусами комах, покриті лишаями, золотушним струпом. Всередину тоді вживають відвар нетреби - по 2-3 склянки на день (при шкірних хворобах). Особливо добрий результат від застосування відвару і мазі з нетреби буває при грибкових ураженнях шкіри у дорослих (обмивання і втирання), замітсь відвару краще вживати сирий сік обох нетреб проти кропив'яного висипу у дітей, набряках горла, тривких лишаїв: дітям по 2-10, а дорослим по 15-20 крапель на один раз.

Обліпиха крушиноподібна

(Hippophae rhamnoides L.)

Родина маслинкові (Elaeagnaceae)

У стародавній Греції обліпиха була відома як лікувальний засіб для коней. Використовували листя, від яких коні швидко набирали масу, а шерсть їх ставала коротшою і блискучою. Звідси латинська назва "гіпофе" ("гіпос" -кінь, "фаос" - блискучий). Це - невелике (до 4 м заввишки) деревце або кущ з родини маслинкових, з колючими гілками, вкритими сірою корою. Молоді пагони з дрібними кулястими бруньками, вкриті сріблястими, а пізніше іржаво-бурими лусочками. Листки лінійно-ланцетні (2-8 см завдовжки), цілокраї, зверху зелені, зісподу бурувато-сріблясті, сидять зближено. Квітки одностатеві. Рослинна дводомна. Тичинкові квітки буруваті, в коротких колосках, маточкові - зеленуваті малопомітні, сидять у пазухах листків. Маточка одна, зав'язь верхня. Плід - овальна кістянка (7-8 мм завдовжки), жовтувата або оранжево-червона. Плоди сидять густо, ніби обліплюючи стебло. Насіння (до 5 мм завдовжки) чорне, блискуче з рівчачком.

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 30