Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 40-90 см, рідше до 1,5 м. Корінь стрижневий, з коротким багатоголовим кореневищем. Стебла численні, прямостоячі, гіллясті, густо вкриті листям, голі або вкриті розсіяними волосками. Листки з прилистками, непарноперисті, черешкові, 5-20 см завдовжки, з 5-10 парами лінійно-ланцетних листочків. Квітки численні, зібрані в густі, що перевищують довжину листків, пазушні китиці, досягають 8-27 см у довжину. Віночок метеликовий, близько 1 см завдовжки, ясно-блакитний, зрідка білий. Плоди - багатонасінні, голі, 2-4 см завдовжки. Цвіте в червні - серпні.

Росте на вологих суглинистих грунтах, особливо добре почуває себе на деградованих грунтах.

Всі органи рослини містять в собі алкалоїди. Для лікування застосовується трава (Herba galegae). З насіння виділено алкалоїд галагін, лютеолін та його глюкозид галутеолін. В траві міститься алкалоїд пеганін і сапоніни. Застосовується як сечогінне і потогінне, а також для посилення секреції молока і для лікування діабету.

Траву збирають в червні - серпні під час цвітіння; насіння - після, достигання в серпні - вересні.

Конвалія травнева

(Convallaria majalis L.)

Родина лілійні (Liliaceae)

Лілея долин - так у перекладі з латинської мови називається ця рослина. За історичними даними, у минулому вона була символом медицини. На одному з портретів Копернік, який був не тільки геніальним астрономом, а й відомим лікарем, зображений з букетом конвалій у лівій руці.

Конвалія відіграла певну роль у побуті різних народів. У минулому в Німеччині під час її цвітіння відбувалися народні гуляння в лісі: в палаюче багаття хлопці і дівчата кидали квіти конвалії як жертву богині весни. У Франції навіть існувало свято конвалій. Навесні перед першою неділею травня йшли в ліс за квітами, якими потім прикрашали вікна, двері будинків.

Конвалія - однодольна багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних. Кореневище довге, горизонтальне з підземними пагонами і тонкими придатковими коренями. Від нього відходять два прикореневих листки і тонка стрілка з китицею білих пахучих квіток. Плід - малонасінна червона ягода. Цвіте періодично, через 2-3 роки, у травні.

Росте в мішаних і листяних лісах.

Рослина містить серцевий глікозид конвалатоксин, який широко використовується в медичній практиці. З насіння виділено також стероїдний глікозид конвалозид. Крім того, конвалія містить сапонін конваларин, що подразнює слизові оболонки шлунка, кишечника і нирок.

Препарати з конвалії регулюють діяльність серця, кумулятивних властивостей не мають. Застосовують спиртові настойки, рідше - в чистому вигляді, частіше - з валеріаною. Свіжа трава використовується в гомеопатії.

Для культивування найбільш придатні чорноземи, легкі суглинкові та інші грунти, які не утворюють кірки. Розмножується поділом кореневища.

Краще росте у вологих, затінених місцях.

Заготовляють під час цвітіння. Надземну частину зрізують ножицями або ножем на рівні 4-5 см від поверхні землі.

Конюшина лучна

(Trifolium campestre Schreb.)

Родина Бобові. Бобовые. Fabaceae

Багаторічна рослина висотою 40-70 см з трійчастими широко-яйцевидними або видовженими, з виїмкою на верхівці листками і прирослими до черешка яйцевидними, з вістрям прилистками. Квітки зібрані в суцвіття - головки. Плід - яйцевидний однонасінний біб. Цвіте з травня до вересня. Росте на заплавних луках, у чагарниках, на узліссях, по балках в лісових і лісостепових районах, рідше в Степу і Криму.

Міжнародна видова назва в перекладі з латинської мови означає “лучна”.

Конюшина лучна має ряд цікавих пристосувань. Так, перед дощем її листки опускаються і складаються, як зонтик, прикриваючи квіткові головки. Білі плями на листках забезпечують триваліше випаровування рослиною вологи: світліша поверхня повільніше охолоджується. Боби дрібні. При них залишається висохла оцвітина, тому вони добре поширюються вітром. Як і багато інших бобових, конюшина лучна не боїться нічного холоду: її листочки на ніч складаються і піднімаються догори, внаслідок чого зменшується поверхня рослини, отже, вона менше випаровує води і менше втрачає тепла. Росте переважно вночі за рахунок нагромаджених за день речовин. У холодні ночі процес росту значно уповільнюється, нагромаджені речовини повністю не витрачаються і наступного дня гальмують фотосинтез. Рухом листків рослина регулює певне співвідношення денних і нічних температур, потрібне для її нормального розвитку.

Конюшина лучна -одна з кращих кормових трав: у ній містяться вітаміни А, В, С, D, К, 14,5% протеїну, 3,5% жирів, багато кальцію і фосфору, що робить сіно дуже поживним і особливо корисним для молодняка.

На Україні росте близько 10 видів конюшини.

Конюшина повзуча

(Trifolium repens L.)

конюшина біла; клевер ползучий Trllollum Іерепа - багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Має повзучі пагони, які по вузлах укорінюються. Стебло голе, сланке або висхідне, розгалужене, часто порожнисте, 10-35 см заввишки. Листки дов-гочерешкові, трійчасті; листочки оберненояйцевидні, дрібнозубчасті. Квітки дрібні, неправильні, білі, блідо-рожеві або блідо-жовті, у головчастих кулястих суцвіттях на'довгих квітконосах. Плід - біб. Цвіте у травні - вересені. Поширення. Росте по всій території України на луках, схилах, по степах переважно в западинах і на подах.

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 22