Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Байки Харківські - Сковорода Григорий Савович - Страница 30


30
Изменить размер шрифта:

Байка 29. Баба та Гончар

Баба купувала  горщики. Амури  молодих лiт  i тодi  ще нагадували їй про себе.

— Почому цей гарненький?

— Вiзьму хоч три полушкиа,— вiдповiв Гончар.

— А за отого гидкого, онде вiн, звичайно, полушка?

— А за того менше двох копійок не вiзьму...

— Що за диво?

— У нас, бабо,— вiдповiв майстер,— не очима вибирають:  ми вибираємо, чи чисто дзвенить. Баба, хоч i не мала поганого смаку, однак нiчого на те не змогла сказати, а лише сповiстила, що вона те давно знала, але зараз не подумала.

С и л а.

Звичайно, ця премудра баба — прабаба всiм тим штукарям, котрi людину цiнують за одежею, за тiлом, за грiшми, за кутком, за iменем, а не за плодами його життя. Цi правнуки, маючи той-таки смак, достеменне доводять, що вони — плоди тiєї  райської яблунi.  Чисте i (як казали римляни, candidum — бiле) незаздрiсне  серце, милосердне, терпеливе, збадьорене, прозiрливе, повстримне, мирне, з вiрою в Бога i сподiваннями на нього в усьому — ось чистий дзвiн i чесної душi нашої цiна! Згадує й Павло посудину вибрану з посудин чесних i безчесних (2 до Тимофiя, глава 2, вiрш 20 i до римлян, глава 9, вiрш 21)"[45] . "Нутро буйного — як розбита посудина i будь—якого розуму не втримає" (Сирах, 21, вiрш 17).

Вiдомо, що в царських хоромах є порцеляновий, срiбний  i золотий посуд, але проти нього глиняний i дерев'яний, що наповнюється їжею, так само  почеснiший,  як  старий  сiльський  храм Божий  шановнiший панського, прикрашеного оксамитом афедронуб. Гарно каже про  те росiйська приказка: "Не красна изба углами, а красна пирогами”.

 Випало  менi  в Харковi  бачити мiж  премудрих емблематiвв  i таке: вималюваний там, схожий на черепаху, гад  з довгим  хвостом; посеред черепа, прикрашаючи його, сяє велика золота зiрка. Може, тому в римлян звався вiн steiiio, а зiрка — stellа, а iд ним пiдписано таке: Sub luce lues, тобто: "Пiд сяйвом виразка". Сюди добре лучиться i приказка з Евангелiя: "Гроби побiленi"[46] .

а -  Полушка - дрібна російська монета, 1/4 копійки.

б - Афедрон - зад (гр.)

в - Емблемат(емблема) - малюнок із символічним значенням.

45

У Другому посланнi апостола Павла до Тимофiя про посудину говориться так: "А в великому домi знаходиться посуд не тiльки золотий та срiбний, але дерев'яний та глиняний, i однi посудини на честь, а другi на нечесть". У Посланнi до римлян Павло писав так: "Чи гончар не має влади над глиною, щоб з того самого мiсива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?”

46

Євангелiє вiд Матвiя, ХХIII—27. У Євангелії сказано так: "Горе вам, книжники та фарисеї, лицемiри, що подiбнi до гробiв побiлених, якi гарними зверху здаюгься, а всерединi повнi трупних кiсток та всiлякої нечистостi".