Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен - Страница 15

Псалом Давида.

На спомин [про суботу].

1-2 Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.

3 Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.

4 Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.

5 Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.

6 Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.

7 Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.

8 Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.

9 Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.

10 Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.

11 Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.

12 Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.

13 А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.

14 Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.

15 І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.

16 Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.

17 Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.

18 Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.

19 Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.

20 Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.

21 Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.

22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.

23 Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

Начальнику хору Ідифуму.

Псалом Давида.

1-2 Я сказав: “Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною”.

3 Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.

4 Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:

5 “Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій”.

6 Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.

7 Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.

8 І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.

9 Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.

10 Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.

11 Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.

12 Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.

13 Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.

14 Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

Начальнику хору.

Псалом Давида. (Пророчий).

1-2 Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.

3 Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.

4 Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.

5 Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.

6 Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.

7 Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.

8 Тоді я сказав: “Ось іду; у свитку книжному написано про мене.

9 Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм”.

10 Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.

11 Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.

12 Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.

13 Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.

14 Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!

15 Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.

16 Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: “Добре, добре!”

17 Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: “Великий Господь!”

18 Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!

Слава…

Начальнику хору.

Псалом Давида. (Пророчий).

1-2 Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.

3 Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.

4 Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.

5 Я сказав: “Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою”.

6 Вороги мої в злобі кажуть про мене: “Коли він помре та згине ім’я його?”