Старо-світські батюшки та матушки - Нечуй-Левицький Іван Семенович - Страница 76

– Вбирайтесь, панни, бо вже коні запряжені; поспішайте, щоб завидна доїхати,– сказала Онися паннам.

Панни крутились, вертілись,– одначе мусили зібрати своє манаття, сіли й рушили з двору до отця Мельхиседека.

– Ой Онисіє Степанівно! Коли б часом з того чого не вийшло,– несміливо обізвався отець Харитін.– Ми собі розплодимо ворогів.

– Є вже їх і так доволі. Одним більше, одним менше,– все одно; за всі голови! Раз родила мати, раз і пропадати,– сказала Онисія Степанівна.