ГулІвер І ВармІя ДІвчин - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 7

  Коли прийдемо і втілимо мрію,

  Святої справи - справи комунізму!

  Я під вінець дівчинку підведу,

  Нащадок: честі, альтруїзму!

  Ось так сміливо і з почуттям заспівав хлопчик-воїн Гулівер. І дівчата що йшли разом з ними, ляскали в долоні. А дехто навіть підскакував і шльопав у стрибку при ударі босими ніжками. Що було надзвичайно круто та з розмахом.

  Гулівер спитав у напарниці:

  - Я добре співав?

  Та відповіла з веселим виглядом:

  - Соловей на твоєму тлі пасує! Втім, якщо, припустимо, зареве бик, особливо коли його смажать живцем, то це буде ще крутіше і масштабніше!

  Гулівер заспівав:

  Ми не просто хом'яки,

  А рогаті бики!

  Всіх корів ми забодаємо,

  І вовків відразу розтерзаємо!

  . РОЗДІЛ Љ 2.

  Отак військо рухалося далі. По небу пролетів величезний метелик, якого можна було навіть прийняти за дракона через наявність трьох голів.

  А її крила сяяли всіма квітами весняної веселки. Та то була чарівна краля.

  Гулівер із захопленням заспівав:

  Крила метелика того,

  Були такі гарні...

  Я втратив спокій -

  І сказав від душі!

  Віконтеса з посмішкою прочирикала:

  - Досить вам шуміти і сперечатися,

  Будинок такий чи не такий...

  Нам би хоч сарай збудувати,

  З того, що під рукою!

  І вічні діти як візьмуть і розсміяються, вискалив свої дуже красиві і не за віком великі зубки.

  Гулівер спитав у віконтеси:

  - А навіщо ми взагалі у похід зібралися! Тільки всяку нісенітницю мелемо і співаємо!

  Тут уже дівчата, а їх босоногих та засмаглих були тисячі, і всі такі гарні, спокусливі та мускулисті. І якщо візьму і заспівають, то це виходить дуже чудово;

  Цар над нами правильно управляє,

  Роздає укази, судить слуг...

  Трон не терпить суєт і гавкаючи,

(window.adrunTag = window.adrunTag || []).push({v: 1, el: 'adrun-4-390', c: 4, b: 390})

  І не спосіб підкоряти переляк!

  Але тут пісенька голоногих красунь різко перервалася. Попереду з'явилася ціла орда численних, смердючих і ікластих орків. І вони ревли, розмахували палицями.

  Втім, дівчата не зніяковіли і почали спішно перебудовуватися в бойовий порядок.

  А Гулівер взяв і заспівав, тупаючи босими, дитячими ніжками;

  Я сокіл миру та війни,

  Народився під найяскравішою зіркою.

  Вітчизни вірні сини

  Кохання - великого, справжнього!

  Ми прекрасний світ створимо,

  У якому щастя буде нині...

  Нехай світить Сонце-херувим,

  Святий, піднесеної Ельфії!

  Досягнемо ми своєї мрії,

  Не буде в світобудові кращим!

  Піднімеш хлопчик меч і ти,

  Нехай у щастя місце ваше!

  І у всесвіті красою,

  Сияти час моєї великої Вітчизні!

  Хоч дівчина біжить босий,

  Нам скоро житиме повір за комунізму!

  Велич краси високих гір,

  І золотих степів з килимом запашним!

  Ми виметемо з світобудови сміття.

  Повір своєму не пошкодуємо життя!

  І стане всім на світі добре,

  Адже ельфінізм скрізь переможе!

  Кому в руках по серцю долото,

  Кому миліше кулемет та кулі!

  Що зробимо, то буде на віки,

  Побудуємо міста, жартома на Марсі!