Чарiвна круговерть (на украинском языке) - Наумов Евгений - Страница 16

Попереду наростав якийсь глухий шум.

- Це вони...

- Ой, а чи не можна повернути назад? - захвилювалась Варя.

- Не-е-е можна, - заперечив Дiд Драндулет. - Тут нi повертати, нi зупинятися не можна. Заборонено. Всi дороги ведуть до Замкненого Кола.

Його немов магнiтом тягнуло - котився дедалi швидше й швидше. Поворот i...

...вiдкрилось Замкнене Коло!

- Тримайтеся! - гукнув Дiд Драндулет.

П'яте Колесо прудко стрибнуло на зап'ятки - там виявилося затишне гнiздо-заглиблення.

За мить вони опинились у вирi машин.

УНИКАВ ДИМУ, А ВПАВ У ВОГОНЬ

Праворуч, лiворуч, спереду, ззаду - скiльки сягало око - мчали найрiзноманiтнiшi автомобiлi. Нi на мить не зупинявся цей величезний потiк.

Варя помiтила, що праворуч машини їдуть трохи повiльнiше, а далi - ще повiльнiше.

- Дiдусю! - гукнула вона. - Отам тихiше!

Старий перебрався у сусiднiй ряд, потiм - у сусiднiй сусiднього, поки не прибився до самого узбiччя, де рух був зовсiм неквапливий. Тут їхали старi, деренчливi й малопотужнi автомашини.

- Дивись, - штовхнув Малько-Ванько дiвчинку Варю, - це ж нашi знайомi... Ей! Е-ей!

Попереду на кривих колiщатах дрiботiв Жучок, а ззаду поскрипував Пiкап. Але вони нiчого не помiчали - як заведенi котили й котили вперед по колу.

Як зупинити потiк машин, розiрвати чарiвне Замкнене Коло?

I тут Варя згадала: "Якщо тобi буде важко, зупинись, подумай. Вдихни глибоко кiлька разiв..."

Вона дiстала з кишенi заповiтну кульку.

- Що це? - запитав Малько-Ванько.

Варя почала мовчки надувати кульку.

- Дай менi! Я краще вмiю.

Та дiвчинка тiльки похитала головою. Вона сама, сама повинна...

Ось кулька стала завбiльшки з кулак, потiм - з Варину голову, потiм - як П'яте Колесо! "Лопне", - подумав перелякано хлопчик i загукав:

- Стiй!

I багато голосiв пiдхопили його вигук:

- Стiй! Стiй! Стiй!

Пролунав скрегiт гальм. Варя припинила надувати кульку й мiцно затиснула гумове кiльце в руцi. Освiтлена променями фар, яскрава куля погойдувалася високо над машинами.

Вiдчайдушний зойк пролетiв по Замкненому Колу:

- Ратник! Найсуворiший Ратник-Порадник! Стiйте!!!

Автомашини, якi рухалися ззаду, почали рiзко гальмувати, за ними зупинялись iншi - й так, поки все Замкнене Коло не зупинилося. "

Дiд Драндулет теж припинив рух i полегшено вiдсапувався:

- Приїхали! Оце перегони! Цiкаво, а хто нас зупинив?

Варя подивилась на жовту кулю, яка повiльно похитувалася в її руках, i все збагнула:

- Зрозумiла! Вони вважають її дружинником!

- Кого?

- Оцю надувну кульку! Розумiєте, вона кругла й жовта. А найсуворiший Ратник-Порадник теж такий. Його сигнал - "Рух заборонений!"

- Так ось чому вони зупинились! - здогадався i Малько-Ванько.

З-за машини вигулькнуло П'яте Колесо й зашепотiло:

- Тут поруч дорога вiдгалужується. Прориваємось туди, швидше! I ми врятованi!

- Почекай, - вiдштовхнув його Малько-Ванько. - Ти тiльки про себе дбаєш, хочеш тiльки себе врятувати.

- А кого ж iще рятувати? - розгублено позадкувало П'яте Колесо.

- Всiх! - i хлопчик широким жестом показав на автомашини.

Вiн узяв з рук Варi кулю, високо пiдняв її i проголосив:

- Слухайте всi! Це говорю я, Ратник-Порадник!

- Вiн говорить, говорить, - забурмотiли навколо. - Тихше, тихше, слухайте!

- Наказую вам залишатися на мiсцi! Стiйте й не рухайтесь! Знавець-Моргунець послав сюди десять... сто...

- Тисячу, - швидко пiдказала Варя.

- Тисячу дружинникiв! - пiдхопив Малько-Ванько. - I вони допоможуть вам, наведуть порядок!

- А що ж нам робити? - розгублено запитало П'яте Колесо.

- Тепер, коли ми розiмкнули Замкнене Коло, будемо рухатися далi. Вибирайся, дiдусю! Веди, П'яте Колесо!

Вони вихопилися з машинного потоку.

Перед ними лежав стрiмкий спуск, що вiв до велетенської дивної споруди. Дiд Драндулет загальмував вiдразу всiма колесами:

- З вогню та в полум'я!

У ЛАБIРИНТI

Друзi перелякалися:

- Що? Що таке?

- Ми потрапили до лабiринту, - хмурячись, повiдомив Дiд Драндулет. - А все ота нетяма! - Вiн подивився на П'яте Колесо.

Те боязко вiдсахнулось:

- Хiба я що... крайнiй?

Дiти вiдразу ж пригадали барвисту настiльну гру-лабiринт, яку принесла одного разу в садок вихователька Олеся Василiвна i познайомила з правилами гри. Важко, ой як важко було знайти вихiд з лабiринту! Мальковi-Ваньковi принаймнi це так i не вдалося. А Варя тiльки один раз вибралася з плутанини ходiв - i то завдяки пiдказкам подруг. А тут пiдказувати нiкому...

- Виходить, - жалiбним голосом спитала Варя, - ми можемо заплутатися i нiколи-нiколи не знайти звiдси виходу?

- Чому? - здивувався Дiд Драндулет. - Виходiв з цього лабiринту скiльки завгодно.

Тепер настала черга дивуватися друзям.

- Що ж це за лабiринт такий?

- Це лабiринт Чарiвної Круговертi. Вам треба знайти правильний вихiд з нього.

Друзi зажурилися. Справдi, дивний якийсь лабiринт. Згори вiн нагадував ромашку або соняшник. Та це була така велика квiтка, що по її пелюстках вiльно проїжджали автомашини. Кожну пелюстку пiдтримували в повiтрi опори рiзної височини - одна пелюстка була вище, друга нижче, третя знову вище i так далi.

Дiд Драндулет пояснив дiтям, що бiля пелюсток чатують дружинники, якi вказують виходи.

Справдi, попереду з'явилися двоє вартових. На щитi одного була намальована телефонна трубка, на щитi другого - червоний хрест.

- Ось подивiться, - мовив Дiд Драндулет. - Лiвою дорогою поїдеш телефон-автомат зустрiнеш, правою - лiкарню. Але ж нам нi телефон, нi лiкарня не потрiбнi, еге ж?

Вiн покружляв по пелюстцi й зупинився перед жовтими Супутниками-Трикутниками.

- А вони що означають?

- Знаю, знаю! - загукала Варя. - Той, на щитi якого локомотив намальований, означає, що попереду залiзничний переїзд без шлагбаума. А той, на якому стоїть чорний хрест, вказує на перехрестя. Так, так, менi Правильний Професор усе розповiв.

Деякий час їхали мовчки. П'яте Колесо щось стиха бубонiло.

- Ой, що це таке?

Перед ними стояв Ратник-Порадник з круглим жовтим щитом, через який навкiс тягнулась широка чорна смуга.

- Ось вiн! - закричало радiсно П'яте Колесо. - Ось вiн - вихiд!

- Стривай! Що означає цей знак?

- Кiнець обмежень. Можна їхати, куди хочеш. - I П'яте Колесо звернуло на дорогу, обабiч якої стояв жовтий Ратник-Порадник.