Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Час великої гри. Фантоми 2079 року - Щербак Юрий Николаевич - Страница 102
З повагою
Координатор з міжнародно–безпекових питань держави Україна–Русь
Генерал–полковник І. Гайдук
16.06.2079 р., Київ».
— Оце так, — сказав Ольгерд Санін, прочитавши послання. — От сука хохляцька… Що скажеш?
Святополк Рьонгвальд покліпав задумливо світлими віями, потер зап'ястя, чорні від тортур у Гайдукових застінках, і лише тоді порадив:
— Негайно показати конунгу. Я пішов би на переговори. Воювати завжди встигнемо. Та й не до війни народу. Тільки б вижити.
— Ти розумієш, що кажеш? — прошепотів Санін, озираючись, чи бува ніхто не чує їхньої розмови. — Якщо люди Савелія дізнаються, нам кінець.
— Треба йти до конунга, — наполягав Святополк. Раптом почувся йому запах землі батуринської, привиділися світло–зелені смуги озимини, побачив він братів своїх і Мар'янку які стоять перед хатою, чекають на нього увечері, коли йде він з поля. — Ти уявляєш, якщо ми цього не покажемо? Конунг шкуру з нас здере.
Нарешті, після довгих вагань, Санін вирішив запросити конунга до приміщення шифрувальників, щоб у штабі ніхто не помітив слідів документа, що невідомо яким чином надійшов на найбільш захищену особисту електронну адресу конунга.
Через півгодини, закінчивши оперативну нараду штабу фронту де визначалися остаточні параметри і графік прориву уточнювалися завдання, поставлені перед окремими частинами, й узгоджувалася дислокація об'єктів госпітальної бази фронту (аналітики передбачили втрати в перші сім днів війни у кількості тридцять сім тисяч вояків), конунг спустився з зали засідань на десятому поверсі, звідки можна було спостерігати, як завантажуються на баржі конструкції зернопроводів та інша бойова техніка, на третій, до відділу шифрувальників, що сиділи ізольовано, в колишніх камерах для в'язнів, аби міцніше утримувалися військові таємниці.
Уважно прочитав лист Гайдука і спитав:
— Хто це читав? — ліве око конунга кліпалось частіше, ніж зазвичай.
— Тільки він, — указав Санін на Святополка. — Він чергував за комп'ютером. І я, звісно.
Конунг був одягнений в уніформу скандинавської Крижаної гвардії — літню легку кольчугу з надміцного кулевідпорного пластику; на кольчузі не було жодних знаків розрізнення, лише номер 001 на лівій частині, де серце, свідчив про найвищий ранг воїна.
— Що скажеш, Ольгерде? — спитав конунг.
— Звучить дуже заманливо. Треба почати з ним гру.
— А як же пакт?
— Не ви ж підписали. Ваша величносте. Я. Ваша честь не постраждає, — сказав Санін. — Що з мене візьмеш?
— Тоді починайте гру — прошепелявив Фенрир. — Дайте Гайдуку сигнал. А ми подивимось. Якщо у другого і третього малоросійських фронтів усе піде добре, ми виступимо. З запізненням на три–чотири дні. А поки нас ніщо не підганяє. Клаузевіц казав, що війни треба вигравати без ведення воєнних дій.
Конунг згадав про «Чорнобиль-30», що лежав зовсім недалеко від Мозира, звідки можна було чекати будь–яких неприємностей. Варязька розвідка доповідала конунгу про наявність у «Чорнобилі-30» кобальтових ядерних бомб, вибух яких створював надпотужне радіаційне випромінювання і знищував усе живе в радіусі 200 кілометрів. Ні кольчуга, ні стіни цієї в'язниці, ні броня «Дракарів» не врятує.
Війну можна було починати проти президента Волі. Війна проти генерала Гайдука — цього шаленого диктатора Дикого Поля — ставала надто небезпечною розвагою. Конунг згадав долю короля Карла XII.
91
I все ж таки війна почалася.
На таємному засіданні Комітету порятунку було прийнято одноголосне рішення погодитись з аргументами генерал–полковника Гайдука і почати превентивну операцію «Стратегічний параліч» у ніч на 19 червня, напередодні найкоротшої ночі року випередивши на кілька діб ворога.
Війна почалася з тиші, в якій звучав на повну силу спів солов'їв по обидва боки державного кордону; почалася з того, що значна частина офіцерів і солдатів агресора, отримавши листи Гайдука, вирішила покинути бойові позиції й повернутися додому і ніякі розстрільно–загороджувальні загони СС — Суздальські спецслужби — не змогли стримати цей рух дезертирів, що дезорганізував і без того погано налагоджені бойові порядки; війна не почалася з залпів крилатих ракет по штабах військ Північного союзу як очікувалося, не було жахливих пожеж нафтобаз і складів боєприпасів, не загинули тисячі мирних жителів у своїх домівках, не постраждали діти, яких ніхто з оточення імператора Ніколая Третього не сподобився евакуювати з зони бойових дій у безпечне місце; DDoS–атака з території п'ятдесяти трьох країн, де працювали військові представники РОК, ударною силою якої стали триста шістдесят п'ять тисяч комп'ютерів, повністю вивела з ладу державні й військові комп'ютерні мережі Суздаля. Спроба імператорського особливого корпусу хакерів імені Васілія Іванькова — вісімнадцятилітнього геніального російського хакера, страченого в Америці на електричному стільці за викрадення ста мільярдів глобо з банку резервної системи, — провести атаку–реванш на комп'ютерну мережу розумово відсталих хохлів закінчилася крахом: до зовнішніх мереж було під'єднано всього двадцять п'ять комп'ютерів. Решта мереж не мали виходу назовні.
Хаос і паніка у військах Північного союзу зростали упродовж усього дня 19 червня: раптом вийшли з ладу лінії електропередач, з труднощами відновлені після Великої Темряви саме під початок малоросійської операції. Імператор Ніколай Третій, що розмістив свій штаб у Брянську бігаючи в нестямі довгими коридорами будинку обкому комуністичної партії, гнівно вигукував накази, що суперечили один одному вимагав покарати винних і нарешті наказав розстріляти педантичного маршала Ганса Муратмухамедова — начальника Генштабу військ вторгнення, що ще гірше заплутало ситуацію, бо комп'ютерна пам'ять маршала могла б стати в пригоді, коли системи зв'язку і управління розвалювалися на очах розгублених генералів.
Генерала психологічних військ Корнілова–Кисельова врятувало від імператорського гніву те, що він сховався в жіночому туалеті, присівши навпочіпки на унітазі так, що генералових ніг не було видно знизу.
— Немедленно начинаем атаку! — гукав у коридорі імператор. — Поднимайте в воздух самолеты и ракеты! Выводите танки! Свяжитесь с Фенриром, с Крейдой, с Миллерово и Севастополем! Пусть тоже начинают!
— Ваше Величество, связи с фронтами нет, — намагався пояснити Родіонов–Дюбуа, наражаючись на смертельну небезпеку.
— Как нет? Почему нет? Кто отвечает за связь? Расстрелять!
Імператор, одягнений у військову форму полковника царської армії часів Першої світової війни — такий самий мундир полюбляв носити Ніколай Другий, — прибіг до вузла зв'язку головного командування операцією «БІС», де стояли найпотужніші комп'ютери, нещодавно закуплені у Фрідмана, завдяки яким блискавично вирішувалися всі оперативно–тактичні проблеми ведення наступального бою.
Тут панувала паніка. Оперативний персонал, звичайно, не міг знати, що почався другий етап операції «Стратегічний параліч»: імператор не повірив власним очам, побачивши, як комп'ютери, куди заздалегідь були закладені «логічні бомби» — тобто програми самознищення, почали вибухати й розсипатися на частини. В повітрі літали розплавлені плати, згорілі мікропроцесори (Родіонов–Дюбуа встиг врятувати улюбленого монарха, кинувши його на підлогу і прикривши підлітка плащ–накидкою).
Виконуючи наказ імператора, граф Буйський вислав вістових на аеродром, щоб підняти в небо винищувачі–бомбардувальники восьмого покоління «Су(м) — 307» для нанесення удару по Малоросії, але опівдні над розташуванням військ Північного союзу зависли сотні безпілотних літаючих апаратів серії класу «Ghost» («Примара»), озброєних новою, виготовленою в «Чорнобилі-30», зброєю — електромагнітно–пульсовими гарматами, які послідовно і безжально знищували комп'ютери радіолокаційних станцій, центрів управління летами, електронне обладнання ракетних комплексів та літаків, двигуни танків, вантажівок і платформ «Дракар–VIII».
- Предыдущая
- 102/108
- Следующая
