Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" - Страница 61

[30] «Невдовзі Алексіосу почала загрожувати нова, більш масштабна загроза.

1202 року у Венеції Західні князі запустили Четвертий Хрестовий Похід. Алексіос

Ангелос, син скинутого Ісака ІІ, нещодавно втік з Константинополя і тепер звертався

213

до учасників хрестового походу, обіцяючи їм покінчити з розколом Сходу та Заходу,

заплатити за їхні транспортування та надати їм військову підтримку за умови, якщо

ті допоможуть йому скинути з престолу дядька та посісти трон батька.

Хрестоносці, метою яких був Єгипет, були таки сповнені рішучості завернути й

піти на Константинополь, перед яким вони постали у червні 1203 року, проголошуючи

Алексіоса імператором та запрошуючи населення столиці скинути з престолу його

дядька. Алексіос ІІІ не вжив ніяких дієвих заходів для того, щоб протистояти, і його

спроби підкупити хрестоносців не мали успіху. Його зять Теодор Ласкаріс, який був

єдиним, хто намагався зробити щось дієве, був розбитий біля Скутарі, і почалася

облога Константинополя.

17–18 липня хрестоносці під проводом старого Доджа Енріко Дандоло

зруйнували мури та взяли місто штурмом. Під час битви та різні, яка розпочалася

після того, Алексіос ІІІ заховався у палаці і, зрештою, разом з однією зі своїх дочок,

Айрен, та з усім скарбом, який встиг назбирати, сів у човен та втік до Девелтону у

Фракії, покинувши дружину та інших дочок. Ісаак ІІ, звільнений із в’язниці та знову

вбраний в імператорський одяг, повернув собі сан».

214214

КОРОНА, ЩО САМА НАПРОШУВАЛАСЯ

У жорстокому світі європейського середньовіччя треба було вміти поставити себе

і свою державу так, як це вдавалося Данилові Галицькому. Рідкісний випадок, певне,

в історії, коли володар сам відмовлявся від престижної корони, і вона гасала за ним

неосяжними просторами, незалежно від того, чи зустрічався в Кракові з папськими

послами, чи й взагалі зустрітись відмовився – тільки хіба на своїй землі. Аж ніяк не

все вдавалося, як видно з наступних рядків, але таки баланс між агресивним Сходом

і не менш агресивним та егоїстичним Заходом таки знаходив…

[31] http://en.wikipedia.org/wiki/Roman_Danylovich

Уривок із електронної енциклопедії «Вікіпедія»:

«In 1252 he was married to Gertrude, Duchess of Austria as her third husband. He,

in Western Europe, participated in her attempts to get the power in her, under rivalling

claimants. However, already next year they ended up in divorce and Roman returned to

Ruthenia where he was 1254–58 Prince of Navahradak»

[31] «1252 року він (Роман Данилович) став третім чоловіком австрійської

герцогині Гертруди. У Західній Європі він брав участь у її спробах забрати владу

від інших суперників-претендентів на трон. Однак вже наступного року вони

розлучилися, і Роман повернувся в Рутенію, де з 1254 по 1258 рік був князем

Новгородським».

[32] http://www.genealogie-mittelalter.de/premysliden_herzoege_von_boehmen_

maehren/gertrud_von_oesterreich_1288_babenberger_staufer_premysliden/hoensch.html

«Denn die ubergangene Herzogin Gertrud, die wieder in ihrer Burg zu Kahlenberg vor

Wien residierte, verbundete sich jetzt, nachdem sie von der Kurie fallengelassen worden

war, mit dem Ungarn-Konig, dessen Verwandten Roman von Halic sie im Sommer 1252

in dritter Ehe heiratete. Roman, der Schwager von Belas IV. Tochter Konstanze, schlo.

mit dem Ungarn-Konig eine Vereinbarung uber militarische Hilfeleistung, wonach die

osterreichischen Eroberungen gegen nicht naher bekannte Zugest Andnisse an Gertrud

und ihren Gatten ausgeliefert werden sollten; da. Bela IV. in den Anspruchen Gertruds

nur einen willkommenen Vorwand sah, seine aktive Westpolitk fortzufuhren, lag auf der

Hand. Premysl Otakar mu. trotz dieser bedrohlichen Angriffsaktionen aber in der Lage

gewesen sein, in der ersten Jahreshalfte 1253 mit der Einnahme von Kahlenbergerdorf

seiner Konkurrentin Gertrud einen schweren Schlag beizubringen. Die geringen Chancen,

seine Erwartungen auf Osterreich durchsetzen zu konnen, hatten Roman von Halic schon

im Sommer 1253 veranla.t, seine Frau Gertrud und ein gemeinsames Kind zu verlassen

und nach Ungarn zuruckzukehren».

Hoensch, Jorg K «Premysl Otakar II. von Bohmen. Der goldene Konig». Graz:

Verl. Styria, 1989.

[32] «Герцогиня ж Гертруда, яка знову перебувала в замку на горі Калєнберг,

біля Відня, після того як курія відмовила їй у підтримці, породичалась із угорським

215

королем, втретє одружившись влітку 1252 року із його родичем Романом Галицьким.

Роман – свояк Констанції, дочки Бели IV, уклав із королем Угорщини договір про

воєнну підтримку, згідно з яким австрійські завоювання повинні поширюватися на

Гертруду та її чоловіка; ясно, що у вимогах Гертруди Бела IV вбачав лише бажаний

привід продовжувати власну західну політику.

Проте Премисль Отакар, незважаючи на ці небезпечні посягання, зміг у першій

половині 1253 року взяттям села Калєнбергдорф завдати сильного удару конкурентці

Гертруді. Незначні шанси на втілення в життя своїх очікувань від Австрії стали

причиною того, що вже влітку 1253 року Роман Галицький покинув свою дружину

Гертруду та їхню спільну дитину й повернувся в Угорщину».

Хьонш Йорг К. Премисль Отакар ІІ фон Бьомен. Золотий король. – Грац:

Стирія, 1989.

[33] http://www.genealogie-mittelalter.de/premysliden_herzoege_von_boehmen_

maehren/gertrud_von_oesterreich_1288_babenberger_staufer_premysliden/gertrud_von_

oesterreich_markgraefin_von_baden_+_1288.html

«Au.er Kaiser FRIEDRICH II. (13.12.1250) und Gertruds zweitem Gatten, demMarkgrafen Hermann von Baden (4.10.1250), waren daran auch die WITTELSBACHER

– Herzog Otto II. von Bayern – und der ungarische Konig Bela IV. beteiligt. Einer von

dessen Verwandten, Furst Roman von Galizien, hatte die BABENBERGERIN geheiratet,

nachdem sie zum zweitenmal verwitwet war».

Kuthan, Jiri «Premysl Ottokar II. Konig, Bauherr und Mazen. Hofische Kunst im

13. Jahrhundert». Bohlau Verlag Weimar 1996.

[33] «Окрім Імператора Фрідріха ІІ (13.12.1250) та другого чоловіка Гертруди

макграфа Германа фон Бадена (4.10.1250), мали зв’язки з родом Бабенбергів також

представники династії Віттельсбахер – герцог Отто ІІ фон Баєрн та угорський король

Бела IV. Один з його родичів, князь Роман Галицький, одружився із бабенбергеркою

(Гертрудою), після того як та вдруге стала вдовою».

Кутан Їрі. Премисль Оттокар ІІ. Король, розбудовник та меценат.

Придворне мистецтво 13 століття. – Веймар: Бьоляу, 1996.

[34] http://www.mittelalter-genealogie.de/mittelalter/koenige/ungarn/bela_4_

koenig_von_ungarn_1270.html

«In der Folgezeit verband sich Gertrud von Babenberg mit Konig Bela IV. von Ungarn,

der auch seinerseits seine auf babenbergisches Gebiet noch nicht aufgegeben hatte.

Zugleich heiratete sie 1252 den mit Konig Bela verwandten Fursten Roman von Halicz.

1253 unternahm Bela, verbundet mit Herzog Otto von Bayern und Herzog Boleslaw von