Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" - Страница 34
на стілець, мов остерігався, що той може під ним розламатися.
Через хвилю, відпивши води, що видалася йому
зовсім без смаку, мов дистильована, він розповів про
свою зустріч з консулом Сполучених Штатів в канадському
місті Ванкувері.
– Я не звик брехати, і ніколи це заняття не буде
моїм, – говорив Феодосій, підперши однією рукою
важку голову, а пальцями другої легенько, мов у такт
мовленому, постукував по столу. – Я розповів консулові
чистісіньку правду, чому саме я опинився в
Канаді.
…Доля звела студента Київського університету
Феодосія Добжанського з Наталією в 1918 році в її
батьківському домі. Саме тут, під Києвом, на лівому
боці Дніпра, в будинку лісника Петра Сіверцева
організовується Дніпровська біологічна станція. По
всій колишній Російській імперії палахкотить вогонь
громадянської війни, з Москви і Петрограда десятки
визначних вчених втікають від більшовицьких «шарикових
» у все ще благополучний, не зайнятий досі
червоними Київ, щоби продовжувати наукову роботу.
Серед них і зірка світової величини Володимир
Вернадський, що якраз у розквіті таланту працював
над створенням вчення про біосферу. Професор зоології
Київського університету С. Кушакевич, що
по-батьківському опікувався здібним студентом Добжанським,
знайомить Феодосія з Вернадським, майбутнім
першим президентом Академії наук України.
Коли ж Червона армія заллє кров’ю пів-України і
Київ у тому числі, Кушакевич з Вернадськм і зовсім
перебираються на Дніпровську біологічну станцію,
Феодосій же доставляє їм продукти. Кохання, що
спалахне між ним і донькою лісничого, не зможуть
притлумити ні десятиліття, не загасять океани, які подружжю
доведеться перетинати.
Коли Добжанський з дружиною переїдуть в Петроград,
він, молодий асистент кафедри місцевого
університету, який проте має вже 18 наукових робіт,
доб’ється стажування в знаменитого Томаса Моргана
у США, в Колумбійському університеті. Майбутній
Нобелівський лауреат з генетики високо оцінює науковий
талант Феодосія, то ж коли закінчується «студентська
віза», яка надає Добжанському право на працю
в Сполучених Штатах, аби легалізувати нау ковця
затіває його поїздку на три місяці в Канаду. Звідти він
міг повернутися з новою «правильною» візою. Друг
Моргана М. Лернер з університету Британської Колумбії
охоче йде назустріч. При поверненні на співбесіді
в американського консула Добжанський щиросердно
розповів про свою роботу в Томаса Моргана.
Консул не завдавав собі клопоту замислитися над загрозою,
яка нависла над молодим вченим, і відповів
черство і коротко:
– Ви порушили закони Сполучених Штатів, співпрацюючи
в лабораторії Моргана і отримуючи платню.
Тому позбавляєтеся права на в’їзд в нашу державу.
І тут же, аби не слухати більше пояснень відвідувача,
десятки яких йому набивають оскому за день,
навіть не піднявши очей, з притиском поставив у паспорті
штамп.
…– І що ж тепер? – Феодосій не почув голосу Наталії,
швидше за порухом вуст прочитав запитання.
– За кілька днів я повинен покинути території Канади.
Але не маю права на в’їзд в Штати. Я маю право
лише на Росію, де мене, як «невозвращенца», чекають
не дочекаються чекістські обійми.
– На все воля Божа, – похилила голову Наталія.
– Ми поїдемо на Україну, я не забуду ніколи, як гу
130130
ляли осіннім парком, шаруділо жовте листя під ногами…
Немає ніде прекраснішої осені.
– Україна теж під російським більшовиком. Досить
уже долі мого діда – за участь в польському
антиросійському повстанні в нього забрали немалі
землі на Київщині, а самого на двадцять літ заслали в
Олонецьку губернію.
– І все ж маємо щось вдіяти, – перша хвиля розгубленості
в Наталі минала, натомість в голосі проростала
як перша квола трава ще несміла твердість і рішучість.
– Добре, якби Моргану якось дати знати…
– Я не смію йому навіть зателефонувати, – відказав,
повагавшись, Феодосій. – Ця людина і так забагато
для мене робила.
– Зрештою, за два роки є в тебе друзі, чи їх катма?
– Єдиному, кому можу розповісти про біду, то колезі,
генетику Милиславу Домерецу.
Тепер вже Наталя себе опанувала сповна і невдовзі
подружжя телефонувало колезі.
Милислав тільки фуркнув у трубку, як кіт від наперченої
страви, та вилаявся.
– Черствий чиновник розмножується швидше за
твою мушку-дрозофілу в лабораторії, – чувся у слухавці
сердитий голос колеги. – Ніяких дій до мого наступного
дзвінка. Чекати!
Два дні в готельному номері видалися Феодосію
хіба за два роки. Він пробував щось читати, шелестів
сторінками та водив поглядом по рядках, однак букви
як і вдавалося скласти в слова, та вони однаково
розсипалися. Тим часом Милислав часу не гаяв. Він
швиденько розшукав Томаса Моргана і оповів про
чиновницький «капкан», в який втрапив ненароком
Феодосій.
– Хай не хвилюється пан Добжанський, – сказав
Морган. – За папірцем клерк рідко бачить долю
людини, тим паче державу. А інтерес науки йому зовсім
чужий.
Морган відразу зателефонував в офіс президента
університету – знаному фізикові Роберту Міллікену.
– Президент відбув у Вашинґтон, – розчарувала
Томаса відповідь адміністратора.
Ще кілька телефонних дзвінків і Морган з’ясовує,
що університетський шеф в даний момент перебуває
на яхті президента США Гувера, з яким робить круїз
річкою Патомак. Але не так просто спинити Томаса
Моргана: він наполягає негайно з’єднати з Міллікеном.
І служба президента капітулює.
– Один з найблискучіших і найперспективніших
вчених з моєї групи перебуває у вкрай драматичному
становищі у зв’язку з короткозорим рішенням Служби
імміграції, – говорив у слухавку Морган з несподіваним
для Міллікена притиском. – Я прошу зробити
все можливе і допомогти нам.
Роберт Міллікен одразу переказав свою телефонну
розмову президенту Сполучених Штатів. Гувер в свою
чергу не належав до людей, що полюбляють відкладати
рішення і зателефонував держсекретарю. А вже на
горіхи від держдепу консулат отримав сповна.
– Вперше за мою практику візою іноземця клопочеться
сам президент США, – подиву ванкуверського
консула не було меж, як і його чемності та люб’язності
перед Феодосієм Добжанським.
…Багато води спливло відтоді в Дніпрі і Патомакові.
Одна за одною виходять наукові праці Феодосія
Добжанського, його книги видавалося б «вузької»
наукової тематики витримують три-чотири перевидання
і дають резонанс не тільки серед науковців, а
й серед громадськості. Навіть через три десятиліття
після публікації про них говоритимуть так, як пише
про свої особисті враження відомий американський
Феодосій
Добжанський
(сидить, другий
зліва) зі своїми
колегамизоологами
Київського
університету
перед від’їздом
до Петрограда.
- Предыдущая
- 34/97
- Следующая