Історія України-Руси. Том 7 - Грушевський Михайло Сергійович - Страница 180

8. Київське культурне і церковне житє перших десятилїть XVII в. і відновленнє православної єрархії. назад...

Київський релїґійно-національний і освітний рух першої чверти XIII в. досї вистудіований дуже ще мало. Те що зроблено досї, містить ся головно в двох працях проф. Голубева: Исторія кіевской духовной академіи, І, 1886, і Кіевскій митрополитъ Петръ Могила и его сподвижники, т. І, 1883; тут зібрано трохи відомостей і про печерський кружок, розслїджені початки брацтва і брацької школи. До історії сеї школи ще дає дещо звісна нам уже праця Харламповича Западнорусскія православныя школы; меньше Яблоновского Akademia Kijowo-Mohilanska, 1899 (більш компілятивна). Полєміцї з поглядами Ґолубєва на початки київського брацтва присвячені статї Н. Оглоблина „Къ вопросу о началЂ кіевской академіи“ (К. Стар. 1886, III) і Каманина „Еще о древности братства и школы въ Кіе– (Чтенія київські, IX, 1895) — вони пробують оборонити істнованнє брацтва вже при кінцї XVI в.

З загальних курсів церковної історії ще найбільше займав ся сею добою Макарій (X с. 467-479), але теж спинив ся тільки досить побіжно на головнїйших фактах; ще меньше Пелеш і Чистович. З істориків надавав велику вагу сїй добі Кулїш, незвичайно високо ставлячи дїяльність Сагайдачного і особливо Борецького (сього зробив він ідеалом християнського, культурного дїяча); але він теж спиняєть ся головно на фактах зверхнїх, від відновлення єрархії почавши, і все більше впадає в своїм викладї в манєру белєтристично-риторичну (т. II і III Ист. возсоединенія). Не вистудіована близше навіть друкована спадщина київського кружка сих часів — київські видання, дуже цїнні для історії київського культурного житя сих часів.

Вичисляю досї звісні печерські видання 1617-1680 рр., з деякими подробицями, небезінтересними для пізнання печерського кружка:

1617. Часослов 4°, 21+192 л., з передмовами Плетенецького і Копитенського, ся остання передмова писана 20. XII. 1616, тому виданнє датуєть ся звичайно 1617 р. (титулова картка не заховала ся).

1619. ??????????, in fol. 16+1048 стр. з передмовою Плетенецького і клириків лавры печерскія“ та вихідною статею „типограва“ Памви Беринди; більше 20 ґравюр.

1619. Книга о вЂрЂ єдиной соборной апостольской церкве, 4о, 4+317+308 ст., перероблене і розширене виданнє давнїйшого, перших років XVII в.

1620. Божественная литургія, 4°, 16+56+521 стор. з передмовою Плетенецького, з ґравюрами.

1620. Номоканонъ, з передмовою П. Беринди, 4°, 4+140 ст. з двома ґравюрами.

1622. ВЂршЂ на жалосный погребъ Сагайдачного, 4°, 24 л., з 3 ґравюрами.

1623. Иже въ святыхъ отца нашого Іоанна Златоустого... бесЂда на 14 посланій св. ап. Павла, in fol., 34 ст. і 3202, стовпцї. Переклад єромон. Кипріана, справлений Лавр. Зизанїєм, Зах. Копистенським і П. Бериндою, з передмовою Зах. Копистенського, з присвятою кн. Стеф. Четвертинському „пресвЂтлыхъ великихъ княжатъ росскихъ потомкови“ і (в иньших примірниках) Фед. Копистенському від П. Беринди, з віршами Стеф. Беринди на герб. Плетенецького; як друкарі згадані Тимофій Олександрович, Стеф. Беринда і Тимофій Петрович велика ґравюра Іоана Злат. і кілька дрібних.

(1623. Тріодь пісна in fol., близше не знана).

1624. Номоканон, з передм. Зах. Копистенського і вихідною статею друкаря Тар. Земки, 4°, 8+175 стор., 2 ґравюри.

1624. Іже въ святыхъ отца нашего Іоанна Златоустаго... бЂсЂды на дЂянія святыхъ апостолъ, переклад примикирія п(ечерського?) клирика церкви львівської й дідаскала грецької мови Гаврила Дорофеєвича, правлений єром. Йосифом Святогорцем і П. Бериндою, з передмовами Плетенецького і З. Копистенського і віршами на герб Долматів Т. Земки і (в иньших примірниках) з віршами і присвятого З. Копистенського Стеф. Четвертинському; в вихідній статї сказано, що книга вийшла коштом Конст. Долмата. In fol., 24+534 ст. і 22 ґравюри.

1624. Псалтирь, з передмовою Йосифа Кириловича монаха, з гербами Плетенецького і Долмата й віршами до них, 4°, ст. 24+456, з кількома ґравюрами.

1625. Казаньє на честномъ погребЂ... Еліссеа в ієросхимонасехъ Еv?vміа Плетенецкого презъ єромонаха Захарію Копистенского тогды нареченного, а теперь милостію божією архімандріта, 4о.1+49 ст.

1625. Оміліа албо казаньє на роковую память... Еv?vміа Плетенецкого... презъ... Захарію Копистенского, 4°, ст. 60

1625. Святого отца нашего Андреа архіепископа Кесаріа Каппадокійскіа тлъкованіє на апокалипсіи, переклад Лавр. Зизанія, справлений і доповнений „от люботрудящих ся“, з передмовами З. Копистенського і Т. Земки і показчиком, з гербами Копистенського і Григ. Долмата і віршами до них; друкував П. Беринда; in fol., ст. 16+156+1, з кількома ґравюрами.

1625. Акафисти, „прилежаніємъ и иждивеніємъ“ намісника печерського Філофея Кизаревича, з його передмовою і віршами на герб кн. Анни з Ходкевичів Корецької, 4°, ст. 16+205, кілька ґравюр.

1626. От отечьника скитского повЂсть удивителна о діаволЂ, 4°, 8 ст., виданнє П. Беринди; дата й імя видавця подані в видї шаради („усръдствующа о семъ имя пятописмно, довоскладно же, первый тресложенъ, съгласовны три, гласовны же двЂ, число єму девясотно съ дводесятьми и тремя“ — Памво, 1626).

(1627. Часослов, in 8°, близше не звісний).

1627. Лексіконь словеноросскій П. Беринди з додаткомъ (Оставшая реченія) і толкованнєм хресних імен, 4°, ст. 4 ст.+475 стовп. +1 ст., з гербом Балабанів, віршами Т. Земки, присвятою і кінцевою статею П. Беринди, „архитупографа церкве росскія“; друкував

Стеф. Беринда.

1627. ????????, in fol., 2+802 ст., з масою ґравюр (більше 100).

1628. ???????? Апологіи, соборні акти, 4о, 3+9 л.

1628. „Поученія“ Авви Дорофея, приладжені З. Копистенським, з його передмовою, заміненою потім новою присвятою П. Могилї Ф. Кизаревича, і з кінцевою статею С. Беринди, 4°, 8+450 ст. і 2 ґравюрами.

1628. „Главизны“ Агалита діакона, пер. П. Могили, з присвятою йому від братії, 4°, 6+22 ст., з ґравюрою.

1629. Окружник м. Йова Борецького, що скликає на собор, 4°.

1629. Служебник, іn fol., 14 л.+144+300 ст. 2 л., з передмовою Т. Земки „проповЂдника и исправителя въ типографіи“ і грамотою на дозвіл від митрополита з владиками; друкував С. Беринда т(ипограф), від різдва до 1/IV.

1629. Акафисти, 4°, 7+296, більше як 80 ґравюр; передмова Т. Земки.

1629. Номоканон, з статями П. Могили і Т. Земки, 4°, 16+175 ст., з 2 ґравюрами.

1629. Псалтир, 16°, ст. 614, кілька ґравюр.

1630. Імнологія, похвала Могилї „презъ дЂлатели в типографіи в даруночку низко принесенная“, з підписями їх в кінцї — П. Беринда типикароводецъ, всего типу правитель Тарасій.

[Пор Каратаевъ Описаніе славяно-рус. книгъ, Голубевъ П. Могила I. с. 392-401; про ґраверів одинока робота Ровинскій Словарь русскихъ граверовъ].

Більше уваги притягало до себе відновленнє православної єрархії й боротьба за її признаннє. Досить докладно виложив сї факти Макарій (т. XI гл. IV), богато місця дав їм Кулїш (1. с.) Ряд окремих статей присвятив їм Жуковичъ: крім цитованої вище (в прим. 7) ще: „Первый польській сеймъ послЂ возстановленія патр. Феофаномъ западно-русской церковной ієрархіи“ (Христ. Чтеніе 1905, XI-XII), „Архіепископъ Мелетій Смотрицкій въ ВильнЂ въ первые мЂсяцы послЂ своей хиротоніи“ (ibid. 1906, IV-VI), „Запорожскіе гетманы Бородавка и Сагайдачный въ своих послЂднихъ церковныхъ и политическихъ дЂлахъ“ (ib. 1906 VIII і IX) — вони зібрані в його книзї „Сеймовая борьба“ вип. III. Самим фактом відновлення єрархії Жукович не богато займаєть ся, а головно всякими полїтичними і релїґійними комплїкаціями, викликаними ним; сучасним культурним і національним рухом київським зовсїм нї. Статейка П. Орловского Участіе запорожскихъ козаковъ въ востановленіи православной южно-русской іерархіи въ 1620 г. (Кіев. Старина, 1905) дає мало що понад витяг з недавно відкритої протестації м. Йова, що має вийти в III т. академічного збірника: „Статьи по славяновЂдЂнію“, т. III, п. т. „Протестація митроп. Іова Борецкого и другихъ западно-русскихъ іерарховъ, составленная 28 апрЂля 1621 года“, з передмовою проф. Жуковича.