Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Важко бути іншим або історія мого життя (СИ) - Гаврилюк Мар'яна - Страница 1


1
Изменить размер шрифта:

Розділ 1

Вірждинія прекрасне місце там завжди тепло і гарно, могутній океан омиває її береги, а прекрасна природа вирує навкруги. Я обожнюю природу, тому мені пощастило народитися тут, в штаті Вірджинія, а саме в найбільшому місті Вірджинія-Біч. Прекрасна природа, парки, а головне пляж де ти можеш проводити свій вільний час, і насолождуватися життям.

«Біп-Біп»

– Ммм…. ох, знову до школи – Да і знову ранок, ех як же набридла ця школа, добре що сьогодні хочаб п`ятниця. Ледь розплющив очі я чую мамин голос.

– Мері! Прокидайся спляча красуне і йди снідати.

– Вже мам…

– Давай швидше бо запізнишся на автобус. А я на роботу, заїду за тобою після школи добре.

– Не потрібно мам ми з друзями вирішили сьогодні після школи трішки погуляти – говорю я ще сонним голосом.

– Аааа… ну тоді гаразд, тільки не довго щоб о десятій була дома. – застережливо говорить мама.

Прокинувшись я пішла снідати, мами вже не було. Після смерті батька вона погрузилася з головою в роботу. З одного боку це добре, тому що вона не докучає мені, і не так прискіпливо слідкує за тим що я роблю, а взагалі вона і так до мене не прискіплива, ми з нею дуже близькі вона мене розуміє і підтримує, так мені пощастило мати таку маму. А з іншого боку це погано вона майже нікуди не виходить з дому, робота перш за все... і бла бла бла.

Поснідавши я приняла душ і швиденько побігла до зупинки, мало не пропустила свій автобус.

О! до речі я не представилась, мене звуть Мері Кольт, я неформальний підліток з купою проблем, яка любить природу, серіали і рок, так саме рок, це музика вільного жанру яка виражає почуття, переживання, ненависть, сум і т.д тому я її люблю, можна знайти різні пісні під різний настрій. Це моя історія, божевільного підлітка рокера з купкою недосяжних мрій.

Сівши в автобус я привіталася зі своїми друзями, в мене їх і не так багато всього-навсього три: Джек, Анна і Єва. Але найкращою подругою і найвірнішою все ж таки є моя сестра Кетрін, шкода що зараз її немає вдома вона відпочиває із своїм хлопцем у Римі, і схоже в них все серйозно ну і нехай я за них рада.

Мої думки перебив голос Єви.

– Ура! Нарешті п’ятниця попереду вихідні. І так друзі наш план ще в силі? – радісним голосом промовила Єва до нашої компанії.

– Так! – Всі гуртом відповіли на її запитання.

А наш план полягав у тому щоб дістати квитки на концерт Green Day. Так, вперше в нашому місті відбувається грандіозний концерт, грандіозної групи. Хоч концерт мав відбутися аж через два тижні, а квитків була вже обмежена кількість і каси напевно були переповнені людьми і дістати квитки було майже неможливо. Я дізналася про концерт лишень два дні тому, і у всьому я звинувачую школу, через висняні контрольні і екзамени які вже були на носі, я готувалася, тому і не мала часу на розваги та інтернет ось результат. Зараза, чому я все пропускаю, а тому що я лох по життю ось чому. А тепер сиди і думай як дістати ці квитки.

І знову мої думки перервали, на цей раз телефонний дзвінок, дзвонив телефон Джека. Він кваплячись взяв телефон з посмішкою на обличчі.

– Ага, добре дякую бро я тебе люблю…так-так я в боргах перед тобою – закінчивши розмову Джек з іще широкою усмішкою закричав – УРААААА!!!! Ми їдемо на Green Day, квитки можна вважати що вже в нас в руках.

– ЩО!!!, – здивовано закричали всі разом, і всі в автобусі поглянули на нас як на дебілів.

– Як?!, – запитала його я.

– Алекс, він дістав квитки.

– Так! – із захватом у голосі вигукнула Єва.

– Я так і знала! – не здивовано промовила Анна.

Справа в тому, що Алексу подобається Анна і він здатний на все заради цієї дівчини, і ще плюс в нього батько нічогенько так заробляє, та як нічогенько та від довбаний мажор, відкрив власну компанію і гроші в цій родині не проблема, тому дістати квитки на концерт це - як раз плюнути, але ось в чому проблема в Анни вже є хлопець. Хлопець Анни не навчається в школі тому вони не часто бачаться, і саме тому Алекс різними способами намагається залицятися до неї. Ось такий-то любовний трикутник.

– Це ж чудово! – відповіла Єва.

– Чудово? Та це ж прекрасно нарешті я побачу Біллі, Майка і Тре юху! – голосно і радісно промовила я – а коли квитки можна буде забрати?

– Ну, хоч сьогодні щойно приїдем в школу – відповів Джек.

– ДА! УРА, я тебе люблю чувак і Алекса теж люблю, – відповіла я.

– Ха-ха, – скромно відповів Джек.

– О це так поворот – з насмішкою промовила Анна – в нас з’явилася нова пара?

– Ха-ха, – незадоволено всміхнулися ми з Джеком.

– Ну що? Пожартувати не можна?

– НІ! – відповіла я.

– Бу-бу-бу, які ми злі.

– Та годі вам не зліться вона ж так жартує, – сказала всміхаючись Єва – ви що її не знаєте.

– Ахахахахахаха!!! – на весь автобус сміялися ми.

Майже всю дорогу до школи ми обговорювали концерт навіть забувши що сьогодні контрольна з біології. Я була на сьомому небі від щастя розуміючи що моя мрія от-от здійсниться. І була дуже вдячна Алексові за те що він зробив для нас, я готова була його розцілувати коли зустріну. І ось ми доїхали до школи, автобус зупинився і учні повільно почали виходити.

– Гаразд чуваки зустрінемося на перерві в кампусі на нашому місці, – сказав нам Джек.

– Окей! – відповіла Анна.

– Ух! народ не забувайте що сьогодні контрольна з біології – нагадала нам Єва.

– Ех точно. А день так добре починався.

– Ага, точно – відповіла Єва.

– Гаразд, удачі вам, – ми з Анною пішли на хімію, а Єва з Джеком на історію.

Урок був нудний, я майже його не слухала я поринула в мрії. Green Day я нарешті побачу їх цих дивовижних людей. Ох як я чекаю того дня щоб зустріти їх, може перепаде така нагода і я їх зустріну на вулиці десь перед концертом поспілкуюся, попрошу автографи і сфоткаюся, ех мрії. Урок пройшов швидко я навіть не помітила як, і це було дивно зазвичай урок хімії проходить дуже повільно і нудно але не цього разу.

– Нудний урок був правда, – звернулася я до Анни яка теж десь блукала у своїх думках.

– Так, але якось швидко проминув.

– Ага.

– Давай швидше, бо місіс Арнуа не любить коли на її урок запізнюються.

І ось вже лунає дзвінок на другий урок. Урок математики, ненавиджу математику. Поспішивши на урок я ненароком штовхнула Беллу.О ні тільки не це. Ну чому саме я.

– Дивись куди преш Кольт, ти що сліпа чи що!

– Ой вибач Белло я ненароком…і я не сліпа бачиш я в окулярах!

– Ти ще смієш відкривати рот до мене ах ти ж….

Решта слів я вже не чула, бо зайшла до класу. Ненавиджу Беллу вона вважає себе богом, ну звісно ж - вона еліта а я проста смертна. В нас у школі ще є таких людей це компанія еліти до неї входять Белла, Тайра, Саймон, Лора, Джош і Марк, в кожній школі є такі люди які вважають що вони кращі за інших і ображають слабших за них учнів які не можуть відповісти їм тому що бояться їх і щоб не розпочати скандал просто швидко ідуть геть.

– Так, клас, замовкли і сіли, записуємо нову тему – голосно промовила місіс Арнуа.

Місіс Арнуа щось наполегливо пояснювала, але майже ніхто не слухав її. Цей урок проходив повільно я думала, як я маю написати контрольну і як написали контрольну Джек з Євою. Чи складна вона чи ні. Нарешті продзвенів довгоочікуваний дзвінок. Велика перерва всі йдуть обідати, але я вирішила не йти краще повчу біологію. Анна теж залишилася зі мною.

– Ти що не йдеш обідати? – запитала я.

– Ні, я краще трішки біологію повчу, я дома майже не готувалася.

– Я теж не йду.

– Що теж не готувалася?

– Та ні, якраз навпаки.

– То чому хвилюєшся.

– Незнаю просто в мене завжди якась тривога на душі перед важливим тестом.

В коредорі ми побачили як до нас наближаються два силуети, це були Джек і Єва.

– Привіт народ, – першим привітався Джек –ми написали контрольну.

– Привіт, ну як завдання складні? – запитала його Анна.