Свіччине весілля - Кочерга Иван Антонович - Страница 14

Нехай вiн виллє,

Нехай потече.

1 Маршалок - староста у весiльному обрядi.

Свiчка бере келих i передає через праве плече Коляндрi, який виливає його на пiдлогу.

Т е т я н а

(бере другий келих i подає Свiчцi).

Здоровi пийте, дiточки, нехай

Солодка й повна буде ваша чара.

Свiчка бере й п'є, чергуючись з Меланкою.

С в i ч к а

Бо славу нашу, браття дорогi,

Нехай вовiк живе громада наша!

В с i

Тобi на славу! Слава, слава Свiчцi!

Передерiй пiдходить до молодих.

П е р е д е р i й

Хвала тобi, одважний майстре наш!

Щасливий будь з дружиною своєю.

А ти, Меласю, од мене прийми

Цю рiзьблену оздобу на намисто -

Найкращий твiр, що я колись скував,

Коли ще очi бачили мої.

(Дає їй золоту оздобу).

М е л а н к а

(зворушено).

Спасибi щире, дядечку мiй любий,

О, як би я жадала, щоб вони

Прозрiли знов, твої прекраснi очi.

(Цiлує його).

П е р е д е р i й

Меласю! Рiдна! Свiчечко ясна!

Мене сама мов свiтлом ти осяла.

В с i

Нехай живе наш Свiчка! Хай живе

На довгi роки славний майстер наш!

Музика

Пiд звуки музики й гучних привiтань Капуста i Тетяна обводять молодих навколо всiєї палати, пiсля того садовлять їх на покутi.

Х о р

Суньтеся, суньтеся, кравчики,

Суньтеся, суньтеся, шевчики,

Iз покуття в запiчок, бондарi,

Уступайте мiстечко для зорi.

Для зорi, для зiроньки, що зiйшла

Коло ясна мiсяця край стола.

Д р у г и й х о р

Бiжи, бiжи, братику, доганяй,

Свою любу сестроньку одбирай,

Ой бiг любий браточок - не догнав,

За боярами рiдненьку не пiзнав,

За музиками гучними не почув,

Почув тiльки голосочок, як її

Вже приймали кравчики цеховi.

"Добрий вечiр, кравчики, я до вас,

Приймiть мене, молоденьку, в добрий час.

Бо ж мене нiченька зайняла,

Iнеєм суконька припала,

Русая косонька росою,

Бiлеє личенько сльозою".

П е р ш и й х о р

Iди вiд нас, братику, не жалiй,

Ми вже твою сестроньку прийняли,

По червоному килиму провели,

Повну чару меду їй налили,

Цiлував її наш майстер молодий,

Обсушив її вiд iнею-води,

Русу косоньку вiд дрiбної роси,

Бiле личко вiд дiвочої сльози.

V

Тим часом цеховики вже повстромлювали в свiчники свої свiчки й розсипались по палатi барвистими купками. Починається невимушена весела метушня.

К а п у с т а

А що ж, брати, тепер, либонь, не грiх

Й по чарцi добрiй випить...

(Сiдає за стiл).

Панi свахо,

Частуй гостей. Та не барись i ти,

Дружко мiй любий, наливай чарки.

Т е т я н а

Та ну ж бо! Споживайте на здоров'я!

Наливають з Коляндрою чарки й келихи, що йдуть потiм по руках. Де-де, а на весiллi люди п'ють.

П е р е д е р i й

За Свiччине весiлля! Хай живуть

На довгi роки Свiчка i Меланка!

В с i

За Свiччине весiлля! Хай живуть!

Х о р

По-святому "отче нашi"

Дайте нам по повнiй чашi,

Пиймо Свiччине весiлля,

Щоб у них було привiлля,

Згода в хатi, а на полi

Щоб всього було доволi.

Свiчка бере Меланчинi руки в свої.

С в i ч к а

Меласю люба! Зiронько моя...

Чого ж така смутна та полохлива,

Чом слiзоньки алмазнiї блищать

В твоїх очах наляканих, журливих?

Невже не рада ти хвилинi цiй,

Що нас з'єднала?

М е л а н к а

Любий, дорогий!

Щаслива я... Але... Всi цi вогнi,

I свiчi цi, жаркi та осяйнi,

Сполохали, збентежили мiй спокiй...

Боюся я... здається все менi,

Що пiд вiкном, там, в темрявi глибокiй,

Якiсь зловiщi тiнi зiбрались...

I радяться... i вищиряють зуби

На наше щастя...

С в i ч к а

О, не бiйся, люба,

Не бiйсь, моя голубко... Усмiхнись,

I зникнуть вмить усi ворожi тiнi.

К а п у с т а

Еге, еге, товаришi-брати,

Прийдеться, мабуть, загасить свiчки!

Або запнути вiкна.

П е р е д е р i й

(збентежений).

Що таке?

Хiба ж яка тривога?

К а п у с т а

Ну, аякже!

Непевна справа. Небезпека всiм.

Не бачите хiба, що молодий

Поцiлувати хоче молоду?

Iще вам мало? Ще не до ладу?

(Регоче задоволений).

Т е т я н а

(в захватi).

I здумає ж старий, бодай ти скис!

Бодай тебе iндичка убрикнула!

Ще б пак, не небезпека, ха-ха-ха!

Нехай цiлує! Зараз же нехай

Цiлує молоду, ми ж комарiв

Покличемо, щоб свiчки затулили!

К о л я н д р а

Нехай цiлує! Просять всi цехи:

Кравцi, шевцi, рибалки, теслярi,

Бублейницi на смальцi i меду -

Хай молодий цiлує молоду!

П е р е д е р i й

Нiхто не п'є - зробився мед гiркий.

Хай молоду цiлує молодий.

К а п у с т а

Вiд всiх цехiв ухвала одностайна:

Хай молодi цiлуються негайно.

Х о р

Ой, робiть, ткачi, завiси

Вiкна запинати -

Буде зараз мiсяць ясний

Зiрку цiлувати.

Ой метелики, злiтайтесь,

Заслоняйте свiчi -

Буде зараз князь княгиню

Цiлувати двiчi.

Поцiлунок. Тиха нiжна музика.

Свiчка пiдводиться, взявши за плечi почервонiлу Меланку, що теж пiдвелась, цiлує її в губи довгим поцiлунком.

Хвилина шанобливої тишi змiнюється знову бурхливою веселiстю.

В с i

Гаразд, гаразд! Оце солодка чара,

Нехай вона не зсякне вам вовiк!

Т е т я н а

(в захватi).

Оце якраз! Аж губи засвербiли!

Аж закортiло i собi того ж!

Х о р

Цiлував, цiлував -

Не нацiлувався,

А в саду соловей

Не нащебетався.

К а п у с т а

(витирає вуса).

Ну, то чого ж! Давай i ми з тобою

Покажемо, як треба, молодим.

Т е т я н а

Та ну тебе в болото - з бородою

Та лiзе цiлуватись, бардадим! 1

1 Бардадим - здоровило.

(Спiває).

Цур тобi, прудивусе,

Якi в тебе сивi вуса,

Яка в тебе борода,

Наче стерня в полi.

Не пiду я за старого -

Бородою коле,

Але пiду за такого,

(Хапає Коляндру, той даремно виривається).

Що сiються вуса -

Вiн мене поцiлує,

А я засмiюся!

К о л я н д р а

Та одчепись! Пусти! Не хочу я.

Ой! Дихати... Задавиш, навiсна.

Т е т я н а

Е, нi,

(цiлує його).

попався, кравчику мiй любий,

Горобчику кривенький - не втечеш.

Ч i п

(кепкує).

Ага, попавсь! Виходить, що i в тебе -

"Не вирвався - то й цiлувати можна".

К о л я н д р а

(вiдсапуючись).

А ти хоч i ведмiдь, а все ж нiяк

В своєї бджiлки меду не дiстанеш.

Ч i п

Ба нi! Дiстану.

(Хапає Прiсю, що крутилась поряд).

Бджiлонько моя!

Невже й тепер мене не поцiлуєш!

П р i с я

(виривається).

Який швидкий! Неначе рак на греблi.

(Спiває).

Не хапайсь цiлувать - я не твоя рiвня,

Бо ти мнець-кожум'як, а я бондарiвна,

Хоч ти мнеш десять шкiр за одну хвилинку,

А менi не зiгнеш пальчика-мiзинка.

Ти живеш в Гончарях, а я на Подолi.