Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Приказки

Руданський Степан Васильевич

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 20

Изменить размер шрифта:

ЧОГО ЛЮДИ НЕ СКАЖУТЬ!

Не питає архирей,

Що сам не без того,

А бештае за гpixи

Вдівця молодого.

«Хто казав вам?» - каже той,

«Як-то хто? А люди!»

«Та хто тепер людям тим

Вже вірити буде?

Таже вони i на вас,

Пресвятий панотче,

Розказують то i то..,

Звичайно, не в очі!»

Здихнув coбi архирей.

«Іди ж,- каже,- з богом!»

Та ще й хрестом наділив

Вдівця молодого.

МАЛО НЕ РИГАЮ

Питається архирей

Батюшку старого.

«Чув я,- каже,- що ти п’єш

Багато хмільного»,

«Hi, не вipтe,- каже той,-

Хіба тілько воду,

А хмільного - свідок бог -

Не кушаю зроду».

«Не кушаєш? - каже той.-

Зроду не вживаеш?

Як же ж,- каже,- ти вино

3 чаші випиваеш?»

«Не питайте! - каже піп.-

Пити - випиваю,

Але сам я - свідок бог -

Мало не ригаю!»

11 июня

МЦА

Колись coбi мужичок

Читати навчився,

Баньку грошей заплатив

Та й попом зробився.

Ото йому i прийшлось

В церквi щось читати

I «мисліте, [25] ци-аз [26] - ца»

3 титлою складати.

I замукав бщний піп,

Аж пригнув колінця:

Все «мисліте, ци-аз-ца,

Словотитла - німця!»

«Та який тут,- каже,- чорт

Того німця тиче?!»

Та й з криласа у олтар

Піддячого кличе:

«Ходи,- каже,- та склади!

Чи yмієш, враже?»

А той тілько подививсь:

«То місяця!» - каже.

«Добре, сину,- каже піп,-

Іди ж ти співати!».

А сам далі розпочав

По складах читати.

ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ

Вмерла жінка у попа,

A піп i хитриться,

Що до виводу прийде

Яка молодиця,

То він її приведе,

… у xaтi

Та i каже, що то так

По старій печаті

Подобалась та печать

Нашим молодицям.

Ба вже й думають вони,

Що так i годиться.

Але настав другий піп -

Їдна прибуває,

Просить виводу в попа,

Copoківкy пхає.

«Іди в церкву!» - каже піп.

«Та нi,- каже,- в хаті!..

Та так-таки, прошу вас,

По старій печаті!»

Догадався бідний піп,

Що куди стріляє.

А самого господь крив -

Свою гарну має.

Та й і каже: «То колись

По старій читали,

А тепер нова печать,

Стару скасували!»

12 июня

ГОРОХ

Розкипається горох,

Наймит - що діяти?

Іде в церкву до попа

Обідати звати.

Розштовхує мужиків

I сажею маже.

Піп якраз стоїть з хрестом,

А той йому й каже:

«Та ідіть-бо на обід,

Годі з вас молиться:

Бо горох там на г...

Далі розкипиться!»

«Тю на тебе! - каже піп.-

Чи встиду не маеш?

В такім місці ти святім

Г... поминаєш!»

Далі хрестом замахнув.

«Геть від мене! - каже.-

Бо як тебе пог...ю,

Аж вс... ся, враже!»

12 июня

БОЖІ ПТИЦІ

Говорив раз піп казання

Із письма святого.

«Чого, грішникy, так липнеш,-

Каже,- до земного?»

Подивись на божу птицю.

Як вона лігає;

Hi ope, нi жне, ні ciє,

Ані пожинає».

А староста напереді

Тілько засміявся

Та до ключника старого

Стихача озвався:

«Та якого ж,- каже,- чорта

Тая птиця й має?!

Скаче тілько по дорозі

Та г... а шукає».

14 июня

ОВ!

Говорив піп на казанні:

«Був-то coбi,- каже,- гай,

За тим гаєм - iще гaї,

А за ними - іщe гай!

Там-то,- каже,- святий Юрій

Показав свое добро,

Як пришпилив змію люту

Та списою під ребро.

То змія вже i почула,

Що тут її буде смерть:

Лягла тілько, простягнулась

Та все coбi пердь та пердь!»

А староста: «Ов, панотче!» -

Аж узявся за чоло.

Мабуть, йому таке слово

Не до думки підійшло.

A піп йому: «Не «ов», дурню!

Бо що правда - то не див!

А ти, старий, аж би вс...ся,

Щоб тебе так пришпилив!»

вернуться

- «М и с л і т е» - староруська назва літери «м».

вернуться

- А з - староруська назва літери «а».