Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 11

11
Изменить размер шрифта:

18 ап­ре­ля

САМА УЧИТЬ

Біжить дівка; в ру­ках кур­ка,
Сито під пах­вою.
Аж ди­виться - спо­чи­ває
Козак під вер­бою.
Розпалилася дівчи­на,
Гвалтом чо­гось хо­че:
То підійде, то заг­ля­не
Козакові в очі.
То пус­титься утіка­ти,
То знов підсту­пає.
«Та чо­го ж ти утікаєш?» -
Козак про­мов­ляє,
«Який змис­ний!.. Утікаєш!..
Еге!.. Не втіка­ти?!
Я вже ба­чу, що ти хо­чеш!
Бодай не ка­за­ти!..»
«Та дур­на ти! Втек­ла б кур­ка!
Як тут що зро­би­ти?»
«Який змис­ний!.. Втек­ла б кур­ка?!
А си­том нак­ри­ти!..»
Не знав ко­зак, що ро­би­ти, -
Сама на­учає…
Козак жи­во ви­дер кур­ку,
Ситом нак­ри­ває.
Кладе дівку під вер­бою,
Зміряв, як го­диться…
Пішла дівка до­ро­гою -
І не нах­ва­литься…

18 ап­ре­ля

УКАЗ

Їде ко­зак до­ро­гою,
Дівку на­ди­бає;
Вийняв папір з-за па­зу­хи
Та й її чи­тає:
«І про­чая, і про­чая…
По се­му ука­зу
Кожна дівка ко­за­кові
Довжна дать по ра­зу!»
«Чуєш, дівко, що в указі?»
«Та чую, ко­за­че».
І вже ж ра­да-то, пся­юха,
Аж ма­ло не ска­че!
Ізліз ко­зак, покріпив­ся,
На ко­ня сідає,
А дівчи­на підійня­лась
Та й ще за­ба­гає:
«А приг­лянься-но, ко­за­че,
До то­го ука­зу:
Чи не­ма там на­пи­са­но,
Щоб іще по ра­зу?»

18 ап­ре­ля

ЧИ ДАЛЕКО ДО КИЄВА

Питаються якось хлоп­ця
Подорожні лю­ди:
«Чи ба­га­то верс­тов, си­ну,
До Києва бу­де?»
«А не знаю, - хло­пець ка­же, -
Було вісімнад­цять,
Тепер мен­ше, ли­бонь, ста­ло,
Здається, сімнад­цять!»
«Що ж то, си­ну, за при­го­да
Така при­лу­чи­лась?»
«Та при­го­да не при­го­да -
Верства по­ва­ли­лась!»

НА КАЛИТКУ

Прийшов му­жик до крам­ниці,
Сукно ог­ля­дає…
Перекинув штук зо двад­цять -
Все не до­би­рає…
Аж заг­ля­нув десь кар­ма­зин:
«Дай-но, жид­ку, то­го!..»
Розвертає, ог­ля­дає:
«Се хіба нічо­го!..»
Виміряє се­ре­ди­ну:
«А хо­ди-но, жид­ку!..
Ото звідси мені, жид­ку,
Виріж на ка­лит­ку!»

ДОПИТАЛАСЬ

Прийшов му­жик із праз­ни­ка,
Празник доб­ре вдав­ся:
Посиніла кру­гом шия,
І чуб підійняв­ся.
Прийшов в ха­ту - ані сло­ва…
На лаві сідає.
Аж підхо­дить мо­ло­ди­ця,
Мужа ог­ля­дає:
«А чо­го то в те­бе шия
Вкрита си­ня­ка­ми?»
«Та то, ма­буть, од вишнівки,
Що пив із по­па­ми!»
«А хто ж тобі, чо­ловіче,
Чуба мав нам­ня­ти?»
А той з ла­ви та до неї:
«А знаєш мов­ча­ти?!»

ТРЕБА ВСЮДИ ПРИЯТЕЛЯ МАТИ

Прийшла в церк­ву ста­ра ба­ба,
Свічок на­ку­пи­ла;
Де бу­ла яка іко­на,
Всюди поліпи­ла.
Іще па­ра ос­тається,
Де їх приліпи­ти?..
«Ага! - ка­же.- По­шу­каю
Святого Ми­ки­ти!»
Найшла ба­ба і Ми­ки­ту -
Святий чор­та ціпить!..
Бере од­ну йо­му ста­вить,
Другу чор­ту ліпить!..
Видять лю­ди й роз­ва­жа­ють,
Щоб там не ліпи­ла.
«Що ти, ба­бо,- ка­жуть,- ро­биш?
Та ж то вра­жа си­ла!..»
Але ба­ба обер­ну­лась:
«Не судіте, лю­ди!
Ніхто то­го не відає,
Де по смерті бу­де!..
Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть віку­ва­ти;
Треба всю­ди, добрі лю­ди,
Приятеля ма­ти!..»

ЧУЖАЯ ДИТИНА НЕ ТО, ЩО РІДНА

Ой не тая, мій си­ноньку,
Година нас­та­ла,
Щоб чу­жая ди­ти­нонька
За рідную ста­ла.
Нар[одна] пісня
Журилися муж з жо­ною,
Що дітей не ма­ли;
Далі взя­ли та й під старість
Сироту прий­ня­ли.
Росте тая си­ро­ти­на,
Так їм по­ма­гає!
Але ста­рий, як чу­жо­му,
Все не довіряє.
Та вже, ма­буть, не­да­рем­не
Примовляють лю­ди,
Що ди­ти­нонька чу­жая
За рідну не бу­де!..
Доростає літ ди­ти­на,
Вже по­ра б же­ни­ти,
Пора б уже гос­по­дарст­во
З си­ном поділи­ти.
Але ста­рий ду­же хо­че
Щирість йо­го зна­ти
І за­ду­мує, як си­на
На спро­бу­нок взя­ти.
Повертає раз від па­на
Та й став го­во­ри­ти:
«Жінко ми­ла, си­ну ми­лий,
Годі мені жи­ти!
Розгнівався пан на ме­не,
Повішати хо­че!
І я взавт­ра, як той злодій,
Сплющу свої очі.
Достань, жінко, з скрині гроші,
Треба поділи­ти…
Треба свою ос­тат­нюю
Волю учи­ни­ти».
Стара, бідна, як ди­ти­на,
Плаче і ри­дає;
Бере ключі у ста­ро­го,
Скриню відми­кає.
А у скрині ка­зан гро­шей -
Самії ду­ка­ти!..
Ледве-ледве ста­рий з си­ном
Здужали підня­ти.
Висипали на підло­гу,
От ста­рий сідає
І з ду­катів шти­ри ку­пи
Рівних на­гор­тає.
І го­во­рить: «Пер­ша ку­па
На по­хо­рон бу­де,
Щоби ме­не, як го­диться,
Спом’янули лю­ди!..
Друга ку­па тобі, жінко,
Тобі, моя ми­ла!
Бо ти ж ме­не, як матінка,
Старого лю­би­ла!..
Третя ку­па не­хай бу­де
Тобі, ми­лий си­ну,-
Ти був мені, ми­лий си­ну,
За рідну ди­ти­ну.
А чет­вер­та ку­па гро­шей
Най бу­де для то­го,
Хто да ши­бе­ни­цю взавт­ра
Потягне ста­ро­го!..»
А си­но­чок ісхо­пив­ся,
За гроші ру­кою:
«Я по­тяг­ну вас, та­ту­ню!
Най бу­дуть за мною!»
Здихнув ста­рий, підійняв­ся
Та й по­чав ка­за­ти:
«Іди, хлоп­че пре­по­га­ний,
Іди з мої ха­ти!
Прийняв те­бе я до се­бе
Малим си­ро­тою,
Побивався дні і ночі,
Не спав над то­бою…
Тілько й ду­мав, що із те­бе
Буду поміч ма­ти…
А ти сам го­тов на ме­не
Руку підійня­ти…
Іди ж собі, пре­по­га­ний,
Звідки ти узяв­ся,
Та й не зга­дуй, що ти в ме­не
Сином на­зи­вав­ся!»
Хлопець вий­шов. Ста­рий пла­че:
«Правда, добрі лю­ди,
Що ди­ти­нонька чу­жая
За рідну не бу­де!..»
chitat-online.com

Несмотря на то, что в наши дни Интернет уверенно набирает позиции, все больше образованных и интеллигентных людей предпочитают проводить свободное время за чтением книг. Наш сайт предлагает совместить инновации «всемирной паутины» с «поглощением» литературных шедевров. Здесь Вы можете совершенно бесплатно и без регистрации читать онлайн как классические, так и современные тексты.

Почта для связи: [email protected]
  • © chitat-online.com 📚 Бесплатная Онлайн Библиотека | Читать Книги Онлайн Бесплатно и без регистрации 2024