Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Пісні - Руданський Степан Васильевич - Страница 6

6
Изменить размер шрифта:

26 сент[ября]

ПОЛЮБИ МЕНЕ

Лисий я, во­лос­ся спа­ло,
Решта білая, як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло - за­ма­люю
Ще й но­во­го на­куп­лю -
Полюби ме­не, дівчи­но,
То-то я те­бе люб­лю!
Небагато в ме­не мізку,
Та і пус­то в го­лові,
Та я змал­ку оже­нив­ся
На ба­гатій удові;
І я собі узяв гроші,
А бог - ми­лую мою -
Полюби ме­не, дівчи­но,
То-то срібла на­даю!
Не ло­жив я свої шиї
На прав­дивії ва­ги,
Погнув її не їдно­му
Аж до са­мої но­ги.
Зато те­пер, як бин­да­ми,
Собі шию обів'єш -
Полюби ме­не, дівчи­но,
То-то сла­ви на­жиєш!
Скаменіло моє сер­це,
Хоч і м'якше не бу­ло,
Як ди­ти­на - не га­дає,
Що доб­ро і що то зло;
Але за­то як ча­са­ми
Кілька ка­пельок прий­му…
Полюби ме­не, дівчи­но,
То-то щи­ро обійму!

26 сент[ября]

ГЕЙ-ГЕЙ, ВО­ЛИ! ЧО­ГО Ж ВИ СТА­ЛИ?...

Гей-гей, во­ли! Чо­го ж ви ста­ли?
Чи ду­же по­ле за­рос­ло,
Чи ле­ме­ша іржа поїла,
Чи за­ту­пи­лось че­рес­ло?
Бадилля зсох­ло, вже й ва­литься,
Леміш я доб­ре нас­та­лив,
А че­рес­ло моє но­веє…
Чого ж ви ста­ли? Гей, во­ли!
Гей-гей, во­ли! Чи зсох­ло по­ле?
Чи плуг у зем­лю не іде?
Чи де­рев'яная по­ли­ця
Тяжкої ски­би не зве­де?
Земля пух­кая, плуг не стог­не
І ски­бу доб­ре відва­лив,
І бо­роз­на уже чорніє…
Чого ж ви ста­ли? Гей, во­ли!
Гей-гей, во­ли! Зо­ре­мо по­ле,
Насієм яро­го зер­на,
Пройде ра­зок тон­кеє ра­ло,
І пробіжиться бо­ро­на.
А там, ди­вись, зібра­лась хмар­ка,
Дрібненький до­щи­чок по­лив -
І ни­ва шов­ком зе­леніє…
Чого ж ви ста­ли? Гей, во­ли!
Гей-гей, во­ли! Зер­но поспіє,
І за­ко­ло­сяться по­ля,
І вер­не нам за піт кри­ва­вий
Із лиш­кою свя­та зем­ля.
Тоді зби­рай ко­лос­ся пов­не
Та тільки гос­по­да хва­ли…
Чого ж ви ста­ли, мої діти?
Пора нас­та­ла! Гей, во­ли!

НЕХАЙ ГНЕТЬСЯ ЛО­ЗА...

Нехай гнеться ло­за,
Куди вітер пігне, -
Не пе­ча­лить во­на
Ні те­бе, ні ме­не.
Може, й тяж­ко її,
Може, й спи­на бо­лить,
Але бу­ря її
З корінця не зва­лить;
На бо­лоті рос­те,
І сла­бая са­ма -
Вона гнеться собі,
Бо в ній си­ли не­ма;
Вона гнеться собі
І так вік про­жиє
І без сла­ви, в багні,
Як тра­ва, зог­ниє.
Як тра­ва осо­ка
Зогниє у багні,
І хіба лиш ко­мар
Заспіває по ній.
Нехай гнеться ло­за,
А ти, ду­бе, кріпись,
Ти рос­ти та рос­ти,
Не хи­лись, не кри­вись;
Ти гли­бо­ко уг­либ
Твердий корінь пус­ти,
Гілля вго­ру роз­кинь,
Ти рос­ти та рос­ти!
І до пек­ла дістань,
І у пек­ло заг­лянь,
І до хма­ри дістань,
І на не­бо пог­лянь.
І весь світ об­ди­вись,
І усе розпізнай;
І що доб­ро­го є,
Ти у се­бе впи­вай.
І у силі, в добрі,
Як ска­ла, зат­вердій
І, як сто­рож-си­лач,
Над зем­лею ти стій;
І пташ­ки світові
Защебечуть тобі,
І співак одпічне,
Заспіває тобі.
А як бу­ря ли­ха
Тебе з місця зіб'є
Або хма­ра-го­ра
Тебе гро­мом уб'є -
Світ по­чує ту смерть,
І повітря здри­жить,
І ліси за­гу­дуть,
І зем­ля зад­ви­жить;
І пташ­ки про­ле­тять,
Спогадають те­бе,
І співак пе­рей­де,
Не за­бу­де те­бе!

ПІСНЯ

Голе-голе моє по­ле!
Де ж ви, ясні квітоньки?
Позгасали, пос­па­да­ли,
Як на небі зіроньки.
І стеб­ло пе­ресх­ло,
Як би­ли­на, по­ляг­ло.
Діти-діти, мої квіти!
Як пог­ля­ну я на вас,
Серце мліє, ка­меніє,
Що цвіли ви тільки раз.
Раз рос­ли, раз цвіли
І без долі опа­ли.
Не для ділка сво­го бджілка
Вас ізсса­ла, як ди­тя, -
То жа­рою, як ма­рою,
Перервало вам жит­тя.
І ро­си ні сльози
Не спа­да­ло для кра­си.
І дівчи­на, як ка­ли­на,
Вас не рва­ла на ко­су -
Вас зірва­ли-розірва­ли
Вітри буйні без ча­су!
І без літ на весь світ
Розпустили в'ялий цвіт.
Доле-доле, моя до­ле!
Верни ж мої квітоньки,
Верни діти, мої квіти,
Верни ж мої зіроньки!
Але ба - не сівба!
Не ми­не моя жур­ба!

26 де­кабр[я]

ЗВЕЛА МЕ­НЕ НЕ БІДА...

Звела ме­не не біда,
Звела ме­не,
Моя не­не,
Звела ме­не не біда,
А дівчи­на мо­ло­да.
А дівчи­на,
Як ка­ли­на,
А дівчи­на мо­ло­да.
Брівоньками зв'яли­ла,
Брівоньками,
Чароньками.
Брівоньками зв'яли­ла,
Оченьками спа­ли­ла.
Оченьками,
Зіроньками,
Оченьками спа­ли­ла.
Ой дівчи­но, не в'яли,
Ой дівчи­но,
Ти, риб­чи­но,
Ой дівчи­но, не в'яли,
Серця мо­го не па­ли!
Серця мо­го
Молодого,
Серця мо­го не па­ли!
Коли лю­биш - не жар­туй!
Коли лю­биш,
Та не гу­биш,
Коли лю­биш - не жар­туй!
Як не лю­биш - роз­ча­руй!
Як не лю­биш,
Тільки гу­биш,
Як не лю­биш - роз­ча­руй!
chitat-online.com

Несмотря на то, что в наши дни Интернет уверенно набирает позиции, все больше образованных и интеллигентных людей предпочитают проводить свободное время за чтением книг. Наш сайт предлагает совместить инновации «всемирной паутины» с «поглощением» литературных шедевров. Здесь Вы можете совершенно бесплатно и без регистрации читать онлайн как классические, так и современные тексты.

Почта для связи: [email protected]
  • © chitat-online.com 📚 Бесплатная Онлайн Библиотека | Читать Книги Онлайн Бесплатно и без регистрации 2024