Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Лірникові думи

Руданський Степан Васильевич

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Лірникові думи - Руданський Степан Васильевич - Страница 20

Изменить размер шрифта:

Загатив бог стави всюди,

Став і гадь збирати,

Став збирати, замовляти

І в мішок складати.

І зібрав він всі гадюки,

Які тілько були.

Петро [20] з Павлом [21] приступили,

Кінці зашморгнули.

І бог вибрав чоловіка,

Посилає в гори

І мішок той з гори каже

Кинути у море.

«Не розв'язуй лиш, небоже!-

Господь йому каже,-

А то горе тому буде,

Хто його розв'яже ...»

І узяв він мішок з гаддю,

Йде і розважає:

«Що ж то мені подивитись,

Хто теє пізнає? ..»

І зайшов він меж горами

Під їден місточок,

Оглянувся, і нагнувся,

І гризе шнурочок.

Пук шнурочок! а із міха

Як підуть гадюки!

І чоловік тілько ахнув

І заломив руки.

Аж надходить тут і господь

І зачав казати:

«Хто розсипав ті гадюки,

Мусить позбирати».

І крилами стали руки,

Рогом ніс облився

І з цікавого сіроми

Бусель ізробився!

Ізробився з него бусель,

Да все розум має,

І чи добрі, чи злі люде -

Добре розважає.

І подякувати вміє,

Да й наробить горя.

Раз весною прилетіли

Буслі із-за моря.

Прилетіли і літали,

Місця добирали

І на клунях двох сусідів

Гнізда збудували.

Їден добре прийняв гостей,

Нічого казати.

В него любенько ходили

Буслі коло хати.

А у другого всі діти

З клуні не злізали,

Горобців в гнізді шукали,

Яйця зачіпали.

І найшов сердитий бусель

До гороху стежку.

В темну нічку приніс з поля

3 вогнем головешку.

І до рання, ще до світа,

Все вогнем там сіло.

А у доброго сусіда

Було інше діло.

Там в ту пору приніс бусель

Калиточку злота!

От така-то, добрі люде,

З буслями робота!

XII

А тим часом люде стали

Штуків добирати

І усюди коло ставу

Млини будувати.

І на диво збудували!

Воду лиш пускають-

Вода б'ється об колеса,

Колеса кружляють.

І зубами веретено

Колесо хватає,

Веретено, як на жорнах,

Камінь обертає.

А на верха й кіш готовий.

Хлопче, не журися,

Тілько всипав - склади руки

Та муки дивися.

Вода скрупить, вода змеле,

Вода зшеретує.

Сходьтесь, люде, і меліте,

Вода не коштує!

Так воно-то, люде добрі,

Та не так ведеться,

І за мірою і грішми

Мельник всюди пнеться.

Да тепер іще нічого,

Хоть мірчук збирають,

Але видно, що ще трохи

Бога в серці мають.

А спочатку ... не дай боже,

Як вони збирали -

Не десяту, як ведеться,

А четверту брали.

XIІІ

І дочувся Христос-господь,

Думоньку гадає,

Взяв з собою Петра-Павла,

Млини оглядає.

І де прийде - утішає

Бідную громаду.

І мельника научає,

Дає добру раду.

І задумав їден мельник

Бога налякати.

Щоб не дати свого злого

Млина оглядати.

Лиш не бога ошукати,

Господь знає теє,

І все наше господь знає,

Добреє і злеє.

Тілько господь з Петром-Павлом

Став на міст ступати,

Аж став мельник із-під моста

Як медвідь ревати.

«Рева й же ти, чоловіче! -

Господь йому каже,-

А у млині замість тебе

Нечистий заляже».

І той мельник ізмінився,

І медведем стався.

І на задніх тілько лапах

Людський знак остався.

А в млині його чортяки

Тютюн сушать, стелють,

І, як північ наступає,

На табаку мелють.

ХІV

вернуться

- апостол, один із учнів Ісуса Христа, походженням із Галілеї. Церква шанує його пам’ять 29 червня ст. ст.

вернуться

- апостол, проповідник християнства серед язичників у І ст. Пам’ять - 29 червня, ст. ст.