Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Бурлака - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 6
Писар (хапа книгу i читає нiби про себе). "Собрание отборных песен." (Нi в тих нi в сих, вертить книгу в руках.) Чи не штука! Оддав дяковi, вмiсто цiєї книги, закон. Одинаковий перепльот!
Старшина. Що це?
Писар (виходить). Статистiка зовсiм голову заморочила.
Старшина (кричить йому вслiд). Давайте цинкуляр!
Бурлака. От бачите, у вас i закона нема при волостi.
Старшина (сердито). Iди звiдцiля, кажу тобi! А то ти договоришся, що я тебе по 38-й!
Бурлака. Нi, не пiду. Вам би хотiлось, щоб i я, як другi, мовчав? Та цього не буде! (До громади.) От, люде добрi, яка рiч: у нас по волосних книгах є грошi, а в наличностi їх нема! Я це докажу! Господин старшина знає, де грошi, та тiлько не хоче, щоб ви знали.
Старшина. Так ти мене злодiєм робиш?
Бурлака. Нi, не я вас роблю злодiєм, ви уже самi зробили себе злодiєм. Зберiть щотчикiв, нехай пощитають волость!
Старшина (до громади). Хто дума, що я злодiй?
Петро (пiднiма руку вгору). Я!
Старшина. Хто сказав "я"? Петро! (Сердито.) Вiзьмiть його у холодну зараз, - вiн п'яний!
Петра тягнуть у холодну, вiн опинається.
Петро. Берiть, берiть, нехай з вас дух вибере!
Бурлака. Люде добрi, за вiщо ж ви чоловiка тягнете? Це ж все одно, що ви себе тягнете! Ну, а як старшина скаже, взять тих, що тягнуть тепер Петра, то другi й тих посадовлять у холодну? Та так, не розбираючи за що будете садовить один одного, поки всi не будете в холоднiй сидiть?!
Петро (кричить). Усiм те буде, усiм! Вiн вас всiх у холодну запре!
Петра силою потягли.
Старшина (до Бурлаки). Що ти людей бунтуєш? (До громади.) Чуєте, чому вiн науча! Посадiть Петра, та й його вiзьмiть, щоб не бунтовав людей!
Чуть голос Петра: -"Всiм те буде, всiм!"
Бурлака. Оцього вже не дiждеш, щоб i мене посадить, я тобi не вiвця! Не думай, що зо всяким можна однаково розправляться! Я й на тебе суд знайду!
Старшина. Мовчать! Не смiй менi тикать!
Бурлака (з запалом). Не заслужуй! Коли з тобою по-чеськи, то и ти не будь тим, що моркву риє! Бач, яка правда! Позабирали грошi громадськi в свої кишенi та й багатiють, а як знайшовся чоловiк, що хоче знать, де тi грошi, так вiн його зараз в холодну. Не любиш правди!
Старшина. От я тебе провчу! (До громади.) Хто смiє щитать мене, хто дума, що я грошi покрав?! (До Бурлаки.) До станового його зараз одiслать. Я тобi покажу, як такi слова говорить на сходi. (До волостi.) Омельяне Григоровичу, iдiть сюди!
З гурту голос
1-й: "Бо таки не мiшало б пощитать";
2-й: "Може, й справдi грошей нема!"
Старшина. Хто там обзивається? Чи не хоче у холодну?
Бурлака. Так їх, так їх, овець! Щоб не балакали! Всiх у холодну, вони один другого посадять!
Старшина. Взять його!
Два чоловiка пiдходять до Бурлаки. З холодної чути голос Петра: "Усiм це буде!"
Бурлака (до чоловiкiв). Пiшли геть, вiвцi! Писар виходить.
Старшина (до писаря). Чого ви там сидите? Тут Панас Зiнченко оскорбленiе менi нанiс! Пишiть протоколi Вiн бунтує громаду… Злодiєм мене робить. Єсть цинкуляр…
Бурлака. Злодiїв нiхто не робить, вони самi привчаються красти.
Старшина. Чуєте, що каже? Зараз його в стан! Нехай коней менi запрягають, я сам поїду. (До громади). Сьогодня сходу не буде! Ху! (Береться за голову). Вiн арештований, не пускайте його. (Виходить у волость, взявшись за голову.)
Писар (чухає потилицю). От тобi i статистiка!
Дехто з громади розходиться.
Бурлака (до писаря). Чого ж стоїш? Пиши бумагу! (До громади). А вам скажу, що як ви не пощитаєте волость, то багато своєї худоби не дощитаєтесь! Ач злодюга, куди поверта! Сходу не буде, бо п'яних багато! Оскорбили його, що пощитать хотять! Не сховаєшся, голубчику, вiд мене! Побачимо, як ти Олексу у москалi вiддаси, я й до справника, i до губернатора доступлюсь. А ви мовчiть, поки вiн поїсть вас всiх! (Iде.)
Старшина (вискакує на гачок i кричить). Що ви його пустили, вiзьмiть його, вiн арештований!
Бурлака (обертається). Чорта пухлого вiзьмеш!
Писар. Неожиданний хвинал!
Завiса.
ДIЯ ТРЕТЯ
Улиця. Вправо волосний будинок - з того боку, де холодна. В холоднiй виламано вiкно. Здалеку чуть весiльну музику.
Бурлака. Боже мiй, боже! Як то важко жить на свiтi. А через що воно й важко, як не через самих людей. Замiсть того, щоб любить одному другого, як братам слiд, вони один протiв другого ворогують i готовi в ложцi води утопить того, хто стане урiкать їх за неправедне життя! (Мовчить.) От, думав, доживу вiка спокiйно, а тепер приходиться знову воювать! Не можна ж, не можна схиляться перед таким супостатом, як Михайло. До якого страху довiв людей: нiхто не хоче везти мене в город, знаючи, що я поїду жалуваться начальству на старшину! Шукав Петра, може, цей чи не повезе: вiн смiливiщий вiд других; сказали, що пiшов на весiлля. Пiду i я туди. А як i Петро побоїться? Тодi пiшки махну. Треба поспiшать, бо запакують хлопця, - тодi вертать з москалiв труднiще буде. Я ж тобi, Михайло, покажу, як згнущаться! Достав у п'яного Тараса два приговора фальшивих. На обох приговорах померших хазяїнiв записано бiльше, нiж живих. Що там за гомiн? Вiкно виламано у холоднiй! Може, Олекса втiк? Добре б було - i його вiзьму з собою. (Виходить.)
Старшина, Сидiр i чотири десятники виходять з холодної i оглядають виламане вiкно.
Старшина. От тобi якраз i встерегли Олексу!
Сидiр. Чорти його батька знає, як вiн виламав це вiкно!
Десятник. Здорова, бiсова тiнь, напер, то воно й вилiзло.
Старшина. Ти завжди так глядиш. Аж досадно, їй-богу! Тепер вiн з Бурлакою, певно, уже поїхав в город! От тобi й пропала справа, а!..
Сидiр. Та хто ж його знав, що таке скоїться.
Старшина. Хто знав, хто знав!.. Треба було знать. Ти ж знав, що Петро сидiв у холоднiй, то вже ж вiн розказав Олексi про Бурлаку, а племенник такий, як i дядько, розбишака подухалий, от i втiк! Що ж тепер робить?
Сидip. Та що робить?.. А дивiться - он маячить: то ж Бурлака потяг на весiлля!
Старшина (приглядається). Так, вiн. (Так, щоб десятники не чули). А Галя на весiллi?
Сидiр. Там i вона, танцює з парубками; я оце звiдтiля прийшов. Панас їй духу надає, щоб не журилась; вiн усiм розказує, що Олекса не пiде у москалi.
Старшина (зiтхнувши). Ну, то ще побачимо. Поки хвалько нахвалиться, то будько набудеться! I чого ти не заарештував його на сходi? Тепер мудруй.
Сидiр. Еге, чого? Добре вам казать - чого! Хiба ви не знаєте? Вiн так розпалився, що до нього страшно було й приступить.
- Предыдущая
- 6/13
- Следующая