Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Бурлака - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 5
Дiд. Та це правда.
Петро. Нi, братцi, не так нам Михайло допiк, щоб i тепер йому мовчать! Аби був чоловiк, щоб шлях показав, то ми його приструнчим! Звiсно, ми люде темнi, а вiн з писарем i робе, що схоче.
Микола. А що ти йому зробиш? Базiкаєш тiлько!
Дiд. Вiн скрiзь руку має, а ми що?
Петро. Одсохне йому та рука, як Опанас вiзьметься.
Микола. Там уже побачимо.
Петро. Та й побачимо! Треба, братцi, тiлько за Панасом тягти, а як пiдемо урозтiч, - нiчого не вийде.
Павло. А хто ж то руку буде тягти? Старшина як вийде, то й ти язика прикусиш.
Микола. Бо й прикусе!
Петро. Аби ти не прикусив, а я не з тих.
Микола. Та то ти смiливий оце зараз, а як у холодну посадять, то не те заспiваєш.
Петро. У холодну! Дзуски! Короткi руки! Хто ж поведе? Хiба ти, може?
Микола. Як звелять, то й я поведу.
Петро. Знаєш, що я тобi скажу?
Микола. А що?
Петро. Та то…
Микола. Кажи ж, що?
Бурлака. Постойте, братцi. За вiщо ви сваритеся? Ви старшину вибрали, ви його й змiнить можете. Тiлько ж як ви будете свариться, то нiчого не вдiєте. Це йому буде ковiнька на руку.
Павло. Хто ж тобi казав, що всi хочуть старшину скинуть.
Сидiр. Як його скинем, то тебе виберем, чи як?
Павло. I ти будеш такий самий.
Бурлака. От бач, уже й знайшлися тi, що з однiї миски сьорбають! Нехай i тебе виберуть, нехай i цей самий буде, але ж подумайте: де вiн того добра набрав? Хiба не чули, що вчора балакали, як старшина на громадськi грошi купує хлiб через жида? Силою хоче вiд парубка дiвчину взять, згнущається над усiма, - це гiрше султана!
3-й чоловiк. Та не гомонiть-бо так голосно, он старшина стоїть у вiкнi, ще почує.
Петро. Нехай слуха, коли вуха має! Вони замотали бiльше двох тисяч оброчних, а з нас шкуру деруть!
3-й чоловiк. Та цитьте, бо почує.
Громада стає купками, купками iде i розмова. На однiм мiсцi сцени.
Дiд (балака до тих людей, з котрими виходить). Та вже ти менi що хочеш кажи, а надiли треба повертати тим, що в уставну грамоту записанi!
З гурту. Так це так: сьогодня я не можу оплачувать i вiддам вам надiл, а через яке врем'я знову вертай.
Павло (пiдходить). Дiд через те так кажуть, що їх син покинув надiл та й пiшов з села; менi той надiл накинули, як ще земля була дешева, i я за нього платив лiт сiм, а тепер син вернувся, земля подорожчала - вертай йому надiл!
Дiд. Не тiлько мiй син, багато є таких! Що ж їм, без землi зоставаться, по-твойому, чи що?
Павло. Про мене, нехай їм дають землю, а я надiла не вiддам.
Дiд. Як присудять, то вiддаси!
На другiм мiсцi сцени.
2-й чоловiк (до 3-го, котрий одiйшов вiд Петра i пiдiйшов до 2-го чоловiка). Воно, я тобi скажу, як придивиться гарненько, то виходить Петрова правда. Аби б тiлько Опанас взявся.
3-й чоловiк. Та й я так кажу, тiлько на бiсового батька так репетувать, почує ще, то поки там що, а в холодну запре, от тобi й справа.
4-й чоловiк. Як вовка бояться, то й в лiс не ходить! З гурту. Та ти смiливий щось!
Тi, що слухають, регочуть. На передi кону.
Петро (до 3-го чоловiка). Чого ти боїшся? Ну, почує, так що? Адже ми по закону!
Чоловiк розводить руками i йде до чоловiкiв 1-го, 2-го i 4-го.
Микола (до Петра). Терпiть не можу, як воно розпустить пащеку! Хоч би вiд себе, а то, мабуть, Опанас навчив. Випив та й верзеш.
Петро. Брешеш! Я стiлько ж випив, як i ти! А по-твойому як? Лучче мовчать? Нехай мотають, нехай обдирають - еге?
Микола. А чим же ти докажеш?
Петро. Чим? Як чим? Та тим…
Микола. От бач, що й сам не тямиш, що балакаєш.
Петро. Опанас докаже!
Микола. Що ти менi Опанасом тикаєш! Опанас позавчора тiлько прийшов i вже вiн розумнiший за всiх став.
На ганку показуються старшина з писарем i слухають.
Петро. Бо й розумнiший, де ж тобi до нього! От почуєш, то тодi i язика прикусиш.
Микола. Почуєм!
Петро. Забрали громадськi грошi, поклали у кишенi, а ми мовчи?! Ти, мабуть, подiлився з ними, що мої речi не до душi тобi?
Микола. Я знаю, що ти в холоднiй сьогодня посидиш, i Опанас тобi не поможе.
Петро. Не дiждуть! Вони мошенники, а я нiчого не замотав, та ще й у холодну!
Старшина (з писарем виступаючи вперед). Здрастуйте, з празником будьте здоровi!
Всi затихли i повертаються до волосного будинку. Дехто одказує: "Спасибi! Будьте й ви здоровi!"
Сьогодня, мабуть, сходу не буде, бо багато п'яних. От зараз первого Петра вiзьмiть i посадiть у холодну, йому дуже жарко!
Бурлака (виступаючи вперед). А за вiщо ж то його i в холодну брать?
Старшина. А тобi яке дiло? Ти чого сюда прийшов?
Бурлака. На сход.
Старшина. Яке ти право маєш мiшаться не в своє дiло? Знай свою отару!
Бурлака. Я свою отару знаю, i доглядаю, i обороняю, а ви свою нi за що маєте!
Старшина. Не смiй зо мною так балакать!
Бурлака. Вибачайте, господин старшина, що я вам скажу: i ви не смiєте зо мною так балакать! Хiба це я погане що-небудь кажу. Я питаю вас, за що чоловiка в холодну садовить?
Старшина. А ти що таке? Ти прийшов сюди мене вчить? Ти не маєш права на сходi бути, який ти хазяїн, ти чабан!
Бурлака. Ви не кричiть, бо й я вмiю кричать. Ви не лякайте мене - я ляканий! Я знаю, що вам не хотiлось би мене отут бачить!
Старшина. Нам не треба пройдисвiтiв. Ходив цiлий вiк бiля овець, то й ходи, а на сходi зась!
Бурлака. Михайло Михайлович, глядiть, щоб я вам чого-небудь не сказав!
Старшина. Iди, кажу, звiдсiль!
Бурлака. Наше одно село волость составля, то на сходi всякий хазяїн має право голосу.
Старшина. О! Ти дуже розумний! Грамотiй. Жалуйся на мене, що я тебе вигнав з сходу, а тим часом геть звiдцiля!
Бурлака. Знаєте, що я вам посовiтую: ви всiх їх повиганяйте та вдвох з писарем i рiшайте дiла. А поки вони будуть, буду i я. Я такий же хазяїн, як i вони.
Старшина. Такий, та не такий!..
Бурлака. Через що ж то так? В мене є i хата, i надiл є, i оплати я всi вiддав.
Старшина. I оплати всi вiддав, та й iди тепер, звiдкiля прийшов. От що! (До писаря.) Прочитайте йому той закон, що ви менi показували.
Писар хутко iде в волость.
А тим часом вiзьмiть Петра у холодну, щоб п'яну пащеку не розпускав!
Микола. Ходiм, Петре, я вже бачу, що ти доказав!
Петро. Не гавкай, щоб i ти не завив.
Писар (виносить книгу i дає Бурлацi). Прочитай 71-ю о волосних сходах.
Бурлака (бере книгу i, розгорнувши, вiддає назад). Подивись сам у цю книгу! Мабуть, ви всi дiла рiшаєте по цiй книзi?
- Предыдущая
- 5/13
- Следующая