Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Безталанна - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 9
Охо-хо-х! I хлiб насилу розжую, та й жувать його вже надоїло, а господь смертi не дає… Отак як почнеш нагадувать, що й на Капказi двадцять п'ять рокiв був, i вернувся, i женився, i жiнка вмерла… Царство їй небесне, вiчний покiй!.. Тiлько годок i прожила… Дочку сам виняньчив, а тепер дiждав i замiж вiддать її. Чого-чого не бачив, чого не покуштував. (Зiтхає.) Давно живу, пора й честь знать!.. Отже, тiлько нiчого не нагадувать i отак уранцi, як скоро встанеш, вийти на подвiр'я до схiд сонця - легенький вiтрець повiває, квiтки з садiв пахнуть, пташки божi щебечуть назустрiч сонцю, - то здається, що тiлько вперше бачиш таку красу, що тiлько один день i живеш! Один день!.. (Спiва.)
Гнат iде з улицi до хати i сiда яа присьбi. Зiтхає.
Iван. Чого ти, Гнате, так тяжко зiтхаєш?
Гнат. Хто? Я?.. Так собi. Чого ж менi зiтхать?.. А мати дома?
Iван. Пiшла до Богунки позиваться за курку.
Гнат. I не надоїсть, господи, цiлий день з людьми гризтися! Мабуть, Софiї нема?
Iван. Еге. Ти вгадав! Софiї не було, чiплялася до мене, та я мовчав, вона й пiшла.
Гнат. А Софiя вернулась?
Iван. Вернулась. Там з Варкою, у хатi.
Гнат (встає, набiк). З Варкою?! Усього заколотило, мов у пропасницi!.. Пiду куди-небудь, щоб її не бачить, щоб не починила чого…
Софiя (з хати). Гнате, Гнате! Iди сюди! Ми тобi скажемо щось смiшне!
У хатi Варка i Софiя регочуть.
Варка (з смiхом). Будеш жалiть, що не чув.
Гнат. Я не цiкавий! (Про себе.) Менi не до смiху, а їй байдуже, i сорому нема.
З хати виходять Варка, а потiм Софiя.
Варка (у хату). Iди ж мерщiй, сестро! (До Гната тихо.) Чого не вийшов?.. Я ждала до пiвночi. Виходь сьогодня - я знову буду у левадi.
Софiя (смiючись виходе з хати). Ну й дурний, ну й дурний! I як вiн не догадався?
Гнат. Хто?
Варка. Не розказуй, не розказуй - вiн не цiкавий.
Софiя. Та чуєш, що вчора Варка зробила у панiв на току…
Гнат. Що?!
Софiя. Пiддурила Микиту, щоб той улiз у четвертий мiшок - зважить би то, скiлько в ньому пуд. (Смiється.)
Гнат. Пройда, ну?
Варка. Вiн улiз, а я зав'язала його гарненько у мiшку, а хлопцi взяли мiшок з Микитою, пiдняли його та й повiсили на терези. I так вiн висiв у мiшку аж до снiданку, а ми всi реготали…
Гнат. Добра робота!.. А прикажчик же що?
Варка. Його не було, а панич сам смiявся, аж качався! Микита ворушиться у мiшку, наче здоровенний кiт, та сопе, i щось балака, а за реготом i не розбереш! А якби ти бачила, сестро, який вiн вилiз iз мiшка, то ти б боки порвала: червоний, упрiв, аж мокрий, волосся йому прилипло до виду, та так i кинувся до мене - хотiв, клятий, бить, а хлопцi не дали.
Гнат. Жаль.
Iван. Нема до вас доброго пiдхвебеля!
Варка. Ет! Якби на вас, то й не смiявся б нiколи… Ходiм, Софiє, проведеш мене трохи, я тобi розкажу ще одну оказiю, - при всiх розказувать не можна.
Гнат. Гарна, мабуть…
Варка. А кортить? Ха-ха-ха! Ходiм!
Пiшли. Гнат сiда на присьбi i схиля голову на руку.
Iван. Чистий обiясник, вража молодиця! Мабуть, годi, зовсiм не видко, разiв п'ять колов шилом у одно мiсце, а щетини не протягну. (Бере стiлець, чобiт i друге, несе в хату.)
Гнат (один). Ох! Болить душа! Зовсiм було забув Варку, i знов якась нечиста сила до неї в хату завела!.. Обвила мою шию рукою, пригорнулась, - i досi чую, яким теплом тодi вiд неї вiяло, - поцiлувала… пошептала - i причарувала мене знов до себе, i я ошалiв, ошалiв… Забув, що я жонатий, i не тямлю, як i спокусився!.. А пiсля того мiсця не знайду: запалила мiй спокiй, розiрвала надвоє дуту. У мене тепер двi душi, й обидвi болять, ниють, щемлячi.
Одну хвилину менi жаль Софiї i сором їсть очi, а другу… другу - вся душа, всi думки у Варки! Я жалiю Софiю, я їй присягав у церквi… Я хочу забуть Варку - i не можу! Цiлую Софiю - Варка перед очима! Не бачу її, здається - жiнку люблю; побачу, почую голос - забуду все i знов одурiю.
Софiя i Гнат.
Софiя. Ну й гарна, ну й весела вража Варка.
Гнат. Що там вона тобi розказувала?
Софiя. Чого ти наче все сердишся?
Гнат. У мене болить тут, пiд грудьми, може, через те й забалакав так.
Софiя. Пiд грудьми, кажеш, болить? Чи не пiдiрвався ти?
Гнат (нетерпляче). А-а!.. Не знаю! Що вона казала?
Софiя. Хто?
Гнат. Варка!!
Софiя. Та нехай вона тямиться, чого ти кричиш? Казала, що панич наш до неї залицяється.
Гнат. Фойда!.. (Стогне.)
Софiя. Що тобi, серденько, таке? Може, пристрiт? Я побiжу, верну Варку: вона умiє шептать, її бабка покiйна навчила.
Гнат (набiк). Знаю, як вона шепче! (До Софiї.) Не треба. Я пiду до Цимбала краще.
З хати виходе Iван.
Софiя. Гнат нездужа, тату.
Iван. Що ж тобi?
Гнат. Нудно.
Iван. Нудно? Постривай, я зараз пошукаю; там десь у мене було зiлля, ще з Капказу. Тiлько посмокчи - усяка хвороба пройде. (Пiшов у хату.)
Гнат (набiк). Не поможе менi те зiлля… (До Софiї.) Сядь бiля мене.
Софiя (радiсно). Серденько! (Сiда.) Якби ти знав, як менi тяжко через те, що ти такий сумний ходиш, все сердишся чогось, не пригортаєшся уже до мене! Я й сама захворiю.
Гнат. Я не сердюсь, я нездужаю; а не пригортаюсь, бо мати раз у раз докоря, що ми тiлько цiлуємся.
Софiя. Гнате! Тепер матерi нема…
Гнат її цiлує.
От менi й весело! Як ти мовчиш, то я тебе боюсь; i важко менi, i плакать хочеться, i робота пада з рук, блукаю мов шалена, а як…
Входе Iван.
Iван. Зiлля не знайшов - загубилось. А от знайшов перець. Тут тридев'ять перчин. Хоч ковтни цiлi, хоч розжуй та ковтни - поможе, тiлько не загуби якого зерняти.
Гнат. Та ну його, тату, перець не поможе. Я краще пiду до Цимбала, може, вiн що дасть.
Iван. Та ковтни, ковтни - воно не завадить. На.
Софiя. Вiд нього ще гiрше пектиме.
Iван. Що ти тямиш! Це менi ще на Капказi один верменин дав, вiн на Афонськiй горi достав. Ковтни - побачиш.
Гнат (бере). Ковтну, щоб одчепився. (Ковта.)
Iван. Гляди ж, щоб не впало яке зерня. Ну, що?
Гнат. Не проскочило… позастрягало.
Iван. Принеси, Софiє, води.
Софiя пiшла.
Дуже помага, од всякої хвороби помага. Було, оце чи живiт заболить, чи так коло серця чого закруте, або морозить iнодi походом - вiзьмеш тридев'ять…
- Предыдущая
- 9/13
- Следующая