Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Безталанна - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 6
Всi виходять.
Завiса.
ДIЯ ТРЕТЯ
У Гната в хатi. Яку хвилину нема нiкого на кону.
Входе Варка, а потiм Софiя.
Варка. Нема нiкого! Де ж вони? Воркують десь, закоханi, щасливi…
Софiя (вбiга).
Варка. Здрастуй! Я забiгла до Параски, трошки посидiла, коли дивлюсь - хтось пiшов до нас. Я не впiзнала тебе. Сiдай, сестро.
Варка (зiтхнувши). Спасибi.
Софiя. Бiдненька! Ти, мабуть, скучаєш дуже за Степаном?
Варка. Де ж там i нi! Боже, як важко! Тiлько ж мiсяць прожили, тiлько щастя усмiхнулось, та й знов нахмарило.
Софiя. Хiба ти, сестро, не знала, що йому у москалi треба йти?
Варка. Не знала.
Софiя. Чом же було людей не розпитать? Так хутко все скоїлось: не вспiли ми з Гнатом побратися, як твого Степана узяли.
Варка. Хто ж сподiвався, що так станеться. Вiн один, думала - одиночок не беруть.
Софiя. Кажуть, якби у нього мати була, як от у Гната, або хоч баба стара, то не взяли б…
Варка. Таке вже моє щастя. Та бiда знайде, хоч i в пiч замажся.
Софiя. Правда. Божа воля. А ти не тужи, Варко, може, вiн скоро повернеться, другi через рiк вертаються.
Варка. Де вже там! Менi все не так, як людям… А ти, Софiє, щаслива?
Софiя. Щаслива, сестро, така щаслива, що не знаю, як i сказать!
Варка. Не б'є тебе Гнат?
Софiя. I не лаялися ще.
Варка. В два мiсяцi другi разiв три поб'ються. Виходить, Гнат тебе любить?
Софiя. I любить, i жалiє, спасибi йому. Знаєш, сестро, менi все здається, що я дiвчина; а як гляну, що й Гнат бiля мене, та нагадаю, що ми чоловiк i жiнка, аж почервонiю, єй-богу!
Варка (набiк). У! Задавила б тебе! (До Софiї.) А знаєш, чого я до тебе зайшла? Дай менi решета великого.
Софiя. Добре. Посидь же трохи у мене.
Варка. Нiколи. Треба жито однести у млин, у мене нема кому - я сама.
Софiя. Стривай же, я зараз принесу - воно, здається, у коморi. (Виходе.)
Варка (одна). Щаслива!.. Поки Степан був дома, а Гнат ще не женився - i я була щаслива! Щаслива була тим, що в вiчi Гнатовi смiялась, а вiн лютував i ревнував мене до чоловiка! Я празникувала!.. Вирядюсь, вийду з Степаном i дражню, бувало, Гната. О, як любо кепкувать над ворогом!.. Тепер хвортуна повернулась другим боком: Степана мого взяли у москалi в той самий день, як Гнат женився на Софiї, а я зосталася одна, i знов виплила наверх люта мука: я ревную Гната до Софiї. Здається менi, що я ненавидю Гната, а серце кровiю обливається, що вiн живе з другою! О, чого б я не зробила, щоб тiлько Гната причарувать до себе!! Я на погибель готова, менi тепер однаково! Не в'януть же менi, не сушить своєї краси, поки Степан повернеться!..
Входе Софiя з решетом.
Софiя (дає решето). Ти б заходила частiше, все б не так скучала.
Варка. Спасибi тобi, сестро, за добре слово. Прощай тим часом. (Пiшла.)
Софiя. Iди здорова. (Одна.) Бiдна Варка, як менi її жаль. Я б умерла вiд горя, якби мого Гната тепер у москалi взяли. Де ж це Гнат? Вийде куди-небудь на часок, а менi зараз скучно без нього робиться. Стривай, щось менi треба зробити… Ага… (Достає з скринi скатерку й накриває стiл.) Коли б татко до нас мерщiй перебрались. Отодi я буду зовсiм, зовсiм щаслива. Батько куплять нам пару бичкiв i корову менi куплять…
Входе Ганна.
Ганна. Ще й досi возишся? Я думала, що ти вже й пiч помазала.
Софiя. Я, мамо, миттю справлюсь. (Хутко пiшла.)
Ганна (одна). Швидка на речах! А яка з тебе робiтниця? Пожила бiля татка в городi, чайку попила, а тепер би тiлько нiжилась. Ще й старий сюди притириться. Нужний вiн тут, як п'яте колесо до воза. Лишнiй рот. Та у мене недовго. Поки ще спускатиму яке врем'я, а там i насяду, їм тiлько змовчи, то й лапки покладуть, тодi сама працюй, гнися, а невiсточка буде вилежуваться! Чорта пухлого! Я й сама була невiсткою, мене не милували, аж шкура трiщала, робила, будеш i ти робить, я й на татка твого не подивлюся.
Входе Гнат.
Ганна. Де це ти був?
Гнат. Помагав Семеновi бики вчить.
Ганна. Краще б тин полагодив та рiв окопав, а то осунувся зовсiм.
Гнат (запалює цигарку й пуска дим у комин). Поспiю. Треба помогти другому, то й тобi поможуть. Софiїн батько сьогодня i нам бики прижене, от Семен i менi поможе.
Ганна. Чи старий i справдi тут буде жить?
Гнат. А що?
Ганна. Ще й пита! На бiса нам дармоїд здався?
Гнат. Багато там старий чоловiк з'їсть.
Ганна. Ого! Вiн за двох з'їсть - старi москалi їдять, як з немочi, а не зробе й за малу дитину.
Гнат. Треба ж йому десь притулок мать, де ж його дiнеш?
Ганна. Нехай у благодiльню йде.
Гнат. А якби вас у благодiльню одвезти?
Ганна. Бач, якого пса вигодувала? Матiр рiдну мiняє на жiнчиного батька. Може, ще є стара баба у Софiї, то й ту б прийняв? Багатир, сказано.
Гнат. Що з вами сталось, мамо? Коли не зо мною сваритесь, то на Софiю гримаєте.
Ганна. А хто ж вас навчить? Якби не старi люде, то ви б i за роботу не брались… Тримаю!.. Що ж ти менi звелиш - руки у твоєї жiнки цiлувать або хвалить тебе, що дармоїда приймаєш у хату?
Гнат. Та коли ж, бачите, наобiсiє слухать пiсля цiї та знов цiї!
Ганна. Мати наобiсiла? Добре! Треба й собi iти у прийми десь. (Iде з хати.) Дiждалась-таки свого - рiдний син виганяє… (Вийшла.)
Гнат (один). От i розбери! Любила мене мати, пестила, прямо як з писаною торбою носилася. Менi здавалось, що кращої, добрiшої матерi, як моя, i на свiтi нема, а от женився - мов одрiзало. Особливо мене пече-рiже, як вона почина до Софiї чiпляться! Ну й як тут витерпiть, щоб часом лихого слова не сказать? Ще, спасибi, Софiя змовчує, а то грiха й не обiбрався б. Ось i Софiя. Стривай - злякаю. (Притуляється до стiни.)
Входе Софiя з клунком, кладе ного бiля печi. Не бачить Гната.
Гнат. Здорова була, чорнява!
Софiя (кинулась). Ох! (Побачила Гната.) Гнат! (Пiд-бiга i б'є його шуткома потихеньку.) Ось тобi - чорнява!.. Злякав… (Обнiма й цiлує.) Де був, вражий сину? Я трошки утомилась. Сядемо. (Сiли на лавi рядом.) Дивись, як гарненько я прибрала, от зараз пiч вимажу i розмалюю її усякими квiтками i пiвниками. Побачиш, як гарно буде! У мене є жовтогаряча глина i синька! А матерi не бачив?
- Предыдущая
- 6/13
- Следующая