Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Безталанна - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 5
1-а дiвчина. Iди хутче, лiзеш.
2-а дiвчина. Та стривай, я вже втомилась. Чого ти так женешся?
1-а дiвчина. Та як же? У мене вiд цiкавостi аж дух захоплює! Степан свата Варку - i не дурний! Наче не зна, що вони любляться з Гнатом!.. Менi, сестро, i жаль Степана, i рада я буду подивиться на нього, як вiн вилiзе з хати, пiдгорнувши хвоста, мов та собака, що пiймалась на шкодi та покуштувала доброго дрючка! Нехай не лiзе - хiба мало дiвчат!.. I вiн туди ж, до Варки! Сховаймося, бо вже, либонь, iдуть. Тiлько старости у хату - а ми пiд вiкно.
Ховаються за хату.
Справа виходять Степан i 1 -й та 2-й старости.
1-й староста. Ну, тепер понюхать, понюхать, та й боже поможи! (Шука за халявою.) Отак, нема!
2-й староста. Що там?
1-й староста. Захапався i рiжок з табакою забув дома.
2-й староста. Та ну його, хiба ти не обiйдешся й години без тiєї поганi?
1-й староста. Не можу довго сидiть, як не нюхаю: зараз сердюсь i до всiх чiпляюсь… Я й уночi нюхаю, прокинусь i нюхаю, а не понюхаю - не засну! Побiжи, Степане, вiзьми на столi рiжок.
Степан пiшов.
2-й староста. Чорт батька зна, що вигадав, - нюхать. Вже далеко краще - курить. А то наб'є того носа табакою так, що й говорить не може… ще й вишнiвка… тьфу!
1-й староста. Привик. Я тiлько пiсля сповiдi не нюхаю та в страсну п'ятницю… i не повiриш: хоч на горищi сиди, так i порива лаяться, аж за серце смокче… прямо сумно! Так i кортить, так i кортить… Як же потягну добру пучку - зараз повеселiю… Проста табака вже й не бере: нiс заляга; тепера посовiтували мiшать у табаку товченого стекла.
2-й староста. Стекла?! Ото! Для чого?
1-й староста. Щоб продирало у носi; а то як заб'ється нiс, то треба ходить роззявивши рота, бо носом вже не дихнеш.
2-й староста. Та кинь його к бiсу, а то ще задавить.
Степан приносить рiжок.
1-й староста (нюха). Однаково умирать!.. Чудний ти: для чого тодi й нiс бог дав, коли не нюхать?.. Мене аж жаль бере, як гляну на твого носа: така чудесна посудина i так даремно пустує. Якби менi такий нiс, як у тебе, то я б нiчого й не хотiв.
2-й староста. Який же у мене нiс, що ти з посудою його рiвняєш? Що ж то у мене нiс - як мазниця, чи що?.. Якби ти менi не кум, то я вилаяв би тебе, як послiдню свиню.
1-й староста. Та не сердься, куме, хiба ти винен, що тобi такого носа вчеплено?
2-й староста. Отже, ти мене роздратуєш, i я не пiду з тобою за старосту! Єй-богу, вернуся додому.
Степан. Та господь з вами! Ви за носа посваритесь, а я ж чим винен? Iдiть, ради бога, бо ще й поснуть.у хатi, поки зберемося!
2-й староста. Нехай не вигадує…
1-й староста. Iди, iди, я вже не буду, ти, бачу, жартiв не знаєш.
2-й староста (iде в хату). Гарнi жарти! Ще посудою продражнять.
1-й староста (нюха). Нiс, як галанський огiрок, а вiн ще й сердиться… (Пiшов у хату.)
Степан (один). Пiшли. Слава богу!
1-а i 2-а дiвчата виходять з-за хати.
Хтось вже й визира! Не люблю страх цiкавих людей… У хату, кажуть, iти не можна, поки не покличуть, а надворi стовбичить якось чудно. Пiду постою в сiнях, поки що. (Пiшов.)
1-а й 2-а дiвчата виходять.
1-а i 2-а дiвчата.
1-а дiвчина. Чи ти бачила? Уже пiшов у хату! Виходить, Варка дає за нього рушники? Це так?..
2-а дiвчина (пiдходить до вiкна). Нi, Степана в хатi ще не видко. Хто ж то пiшов? То ж вiн, либонь.
1-а дiвчина. Пусти, iде я загляну!
За лаштунками парубки спiвають i пiдходять все ближче.
2-а дiвчина. Парубки йдуть. Чула, що казали? Будуть свистiть i тюкать на Степана… от бiдний!..
Парубки.
Пiсня спiвається не гучно. Дiвчата одна другу вiдтягують од вiкна й заглядають. Прибiгають з правого боку ще дiвчата, тож заглядають у вiкно. Смiх. Пiсня стиха.
1-а дiвчина (сплеснувши руками). Ой ненько! Подала, подала рушники! От тобi й Степан.
2-а дiвчина (одтяга її). Нi! Брешеш! Стривай, iде я гляну. Так i є! Степан увiйшов. Здоровий та рябий! Де ж вiн був?..
1-а дiвчина (загляда через плечi). А як же тепер Гнат?
Входять Гнат, Омелько, Дем'ян i парубки.
Гнат. Диви! I справдi тут сватання.
Дем'ян. Я ж тобi казав.
Гнат. Глядiть же, братцi, пропустимо старостiв, а Степана оточимо й будем править могорич!
Дем'ян. Могорич? Ха-ха-ха! От чудасiя! Вiн гарбуза винесе, та ще и могорич! Ну й видумав!
Омелько. Ми з Харитоном будемо свистiть що є духу!
Дем'ян. А ми з Петром - тюкать, а ви всi регочiть.
Гнат. Тiлько не зразу - цур не вискакувать попереду, то вже пiсля, як вiн сам скаже, що гарбуза з'їв! Стривайте, я подивлюся, що там дiється. (Пiдходе до вiкна.) Пропустiть. (Його пропускають, вiн загляда у вiкно.)
Дем'ян. Щось довго копаються старости.
Гнат (одскакує од вiкна). Зрадила!.. Так ти обманювала, смiялася надо много!.. О гадюче, єхидне кодло, не дiждеш же й ти празникувать весiллям свою зраду, я тобi зараз голову розiб'ю. (Витаскує з тину кiлок i кидається в хату.)
Дем'ян (придержує його). Що там? Чи ти не сказився?
Гнат. Пусти! Я уб'ю її, я спалю їй хату… я…
Омелько теж держить його.
Дем'ян. Та угамуйся, божевiльний! Ти не тямиш, що кажеш! Що ти там побачив таке страшне?
Гнат. Старости вже рушниками перев'язанi, а вона стоїть, усмiхається, наче вiк Степана кохала, ждала i рада, що дiждалась… Пустiть, я її задавлю, анахтему!
Омелько. Опам'ятайся! Сам же ти вiдцурався вiд неї, чого ж тепер єретуєшся? I не сором тобi? Чого ти хочеш? Присилувать Варку, щоб тебе любила?..
Гнат. Нi… Я сам не знаю! За серце ухватило!.. Не сподiвався, щоб так сталось!.. (Кида палицю.) Пустiть, проходить. I дурний же я, i навiжений справдi: посваривсь, вiдцурався i знову лiзу!.. Тьфу!.. Не дiждеш ти, щоб я так за тобою убивався i сам себе на страту вiв!.. Бачу тепер, як ти. любиш: хто перший посватав, за того й рушники подалаi Ходiм, хлопцi, у шинок, з мене могорич - я просватав Варку за Степана. (Спiва.)
Гурт пiдхоплює. Дiвчата вiдтягують одна другу од вiкна.
- Предыдущая
- 5/13
- Следующая