Пустоцвiт - Литовченко Олена - Страница 79

– На манюсінькій ділянці батько посадив яблуньку. Посадив доволі пізно, тож сусіди – знавці садівництва, тільки головами крутили. Проте, яблунька прийнялася й розцвіла. От саме на аромат квітучого дерева й заїхав до нас заможний російський граф, який гуляв тут з компанією вірних сподвижників доти, доки цвіт яблуньки не обсипався зовсім.

Лівий куточок рота Кирила Григоровича іронічно сіпнувся. Щоправда, господар закладу не помітив цього… ну й нехай! І це навіть добре…

Отже, саме на аромат яблуньки заїхав сюди російський граф з компанією… гм-гм… вірних сподвижників?! Отак і народжуються легенди… Не тільки про вірних сподвижників, але й про те, що вони просиділи в цій дірі цілий місяць (хоча насправді висьорбали і зжерли все дні за три, не більше), а також про квітковий аромат, що притягнув відвідувачів. Справді, у пориві п'яної сентиментальності Кирило Григорович неодноразово навідувався до тієї яблуньки. Та тільки до вибору місця пиятики дерево не має найменшого відношення!..

– На той момент батько вже шкодував, що відкрив корчму, – тим часом продовжував господар, – однак бариші, що осіли в його гаманці після тієї гульні росіян, у кілька разів перевершили найсміливіші очікування. І в наступні роки гроші потекли рікою… А все почалося з однієї з о-о-он таких монет.

Господар кивнув вбік каміна, над яким у спеціальній рамочці висів золотий червінець із профілем імператриці Анни Іоаннівни.

– Цікаво, цікаво.

Відмовившись від допомоги слуги, Кирило Григорович із старечим кректанням піднявся з крісла, підійшов до каміна, оглянув монету, запитав:

– Хто це на ній зображений, люб'язний?

– Російська імператриця, – охоче відповів господар.

– Одна з минулих або нинішня?

Здавалося, настільки просте запитання спантеличило парубка. Нарешті після деяких роздумів він відповів обережно:

– По-моєму, нинішня. І по-моєму, одна-єдина. Хоча, ваша світлосте, я в цій далекій Росії ніколи не бував… та й не збираюся, якщо чесно… Однак хіба там бували ще й інші імператриці, окрім цієї?

Кирило Григорович посміхнувся вже відверто (оскільки стояв спиною до господаря закладу, і той нічого не міг побачити, навіть якби захотів) і запитав далі:

– То де ж росла ця ваша яблунька? Чи можете показати?

– Чому росла? Кажу ж, бабуся-яблунька й зараз росте, по цю пору плодоносить, з її врожаю ми й робимо пироги…

– Ах так, так, справді…

– Зараз саме пора цвітіння, і стара яблуня знов прикрасилася не гірше нареченої!

– То чи не проводиш мене до вашої годувальниці?

– Із превеликим задоволенням, ваша світлосте! – розплився в посмішці молодий господар. – Будь ласка, йдіть за мною.

Безумовно, то була вона! Та сама яблунька, що свого часу болісно нагадала колишньому пастушкові про далеку батьківщину. Розкидисте дерево буяло розкішним цвітом, наповнюючи довкілля незабутнім фруктовим ароматом.

– Вітаю тебе, красуню… – тихо прошепотів граф, наблизився до яблуні, обхопив стовбур руками, міцно замружився і жадібно вдихнув чарівний аромат.

– Покійний батько розповідав, що так само й той російський граф робив, – донісся з-за спини голос господаря. Кирило Григорович ледь утримався, щоб не пробурчати роздратовано: «Знаю, знаю, йолопе!» – але вчасно стримався. Нова думка займала його. Точніше, не думка, а якесь дивне відчуття…

Слово честі, щось не так було з цією старою яблунею! Над деревом не дзижчали бджоли – але ж стояла погожа травнева днина!.. Як же так?!

І раптом Кирило Григорович чітко зрозумів: не була стара розкішна яблуня годувальницею, а від початку росла пустоцвітом! Гарним, розкішним – але пустоцвітом… Рік у рік дерево цвіло, відцвітало й чекало майбутньої весни, щоб знов розквітнути, перецвісти й знов… і знов… і знов!..

Чи не та сама химерність долі відзначила і його, Кирила Григоровича Розумовського?! Скільки було надій, скільки дивовижних планів народилося під цією самою яблунькою! І що?! Тепер він навіть не знає, вертатися звідси в Батурин чи ні, чи облаштовувати знов і знов місто, що вже ніколи, ні за яких умов не стане столицею Гетьманщини?..

У тім лише різниця між старим графом і цим деревом, що ніякої майбутньої весни людина вже навіть не чекає!

Яблуні пощастило більше: вона і досі сподівається розквітнути справжніми квітами, зав'язати плоди. Вірить, що колись-то її старі гілки пригнуться до землі під вагою наливних яблучок…

Та за них обох працюють інші – от у чім подібність!

Спритні царедворці облаштовують замість Кирила Григоровича його колишню батьківщину, встановлюють там свої – імперські порядки…

Спритний молодий господар шинку купує десь на стороні яблука, пече з них смачні пироги, які подає на десерт довірливим гостям разом з ностальгічною історією…

Але все-таки: до чого ж вони схожі!!!

Господи Боже всемогутній, до чого схожі старий граф і старе дерево!..

І яблуня – пустоцвіт, і він – також пустоцвіт.

Звичайнісінький пустоцвіт…

Жовтень 2010 р. – вересень 2011 p., Київ

Додаток 1

Хронологічна таблиця до роману «Пустоцвіт»

17.06.1682 У Стокгольмі, в сім'ї короля Карла XI та Ульріки-Елеонори, принцеси Данської, народжується майбутній шведський король Карл XII

25.06.1682 Іоанн V та Петро І урочисто вінчаються на царство Російське – виникає дуумвірат

9.01.1684 Іоанн V одружується з Парасковією Федорівною Салтиковою

5.04.1684 У Ліфляндії в селянській родині народжується Марта Скавронська – майбутня російська імператриця Катерина І

1.10.1685 У короля Леопольда І та Елеонори Пфальц-Нойбурґзької народжується син Карл – майбутній імператор Священної Римської імперії Карл VI, король Угорщини і Чехії з династії Ґабсбурґів

1688—1690 В Адамівці народжується Наталія Дем'янівна Демешко (Розумовська, Стрешенцова) – майбутня «матріархиня» роду Розумовських

1691 У с Пустовойтівка поблизу Ромен народжується Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі

28.01.1693 У царя Іоанна Олексієвича та Парасковії Федорівни народжується середня дочка Анна – майбутня російська імператриця Анна Іоаннівна

22.05(1.06).1693 У Москві народжується Олексій Петрович Бестужев-Рюмін – майбутній канцлер Російської імперії

29.01.1696 Помирає російський цар Іоанн V

1700 Починається Північна війна (Швеція проти Північного союзу – Росії, Саксонії, Польщі, Данії)

1703 У майбутнього польського короля Станіслава Лещинського народжується дочка Марія Аделаїда, принцеса Савойська – майбутня французька королева, дружина короля Луї XV

1704 За ініціативою Карла XII у Варшаві збирається сейм, що усуває короля Августа II Сильного (водночас він є також курфюрстом Саксонії) й замість нього обирає королем Польщі Станіслава І (Лещинського). Надалі Август II та Станіслав І по черзі займають польський трон залежно від того, хто бере гору в Північній війні

1705 У селянській родині у с Розсішки на Черкащині народжується Іван Гонта – один з майбутніх очільників Коліївщини. Був ктитором і церковним старостою Воздвиженської церкви у Володарці, згодом козаком надвірної міліції графа Потоцького в Умані. За вправну службу став сотником

27.01.1708 Народжується Анна Петрівна – дочка Петра І та Катерини І, цесарівна та майбутня герцогиня Ґолштинська, мати майбутнього російського царя Петра III

2—4.11.1708 Відбувається різанина у Батурині

17.03.1709 На хуторі Лемеші Чернігівського полку народжується Олексій Розумовський – морганатичний чоловік імператриці Єлизавети І