Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Біблійні казки. Казки та легенди про святих - Автор неизвестен - Страница 26
— То дорубай, най явір падає на землю, та ходи сюди. Тут я знайшов ще одного грубого явора.
Приходить він до другого явора, рубає його, а лікар пішов по лісі шукати третього.
Дорубав чоловік до половини другого явора, і з нього посипалися гроші, але вже не мідні, а срібні.
Тоді він бере викидає з пазухи мідні і накладає срібних. Наклав повну пазуху та й тоді кричить:
— Чоловіче, чоловіче!
Лікар відзивається:
— Що є?
— Нам Бог дав щастя! — кричить цей.
— Яке?
— Гроші сиплються срібні.
— Урубай того явора, а гроші най зостаються в стропі, та йди рубати третього явора.
Цей так зробив: гроші в купі залишив і пішов рубати третього явора. Урубав до половини, і знов посипалися гроші, але вже золоті. Бере він срібні гроші викидає і накладає в пазуху золотих. Наклав і кричить:
— Чоловіче, чоловіче, нам Бог щастя дав!
Лікар обзивається:
— Яке щастя?
— Та, — каже, — золоті гроші висипалися з дупла.
— То дорубай явора, а гроші най стоять у купі. А я шукаю четвертого явора.
Четвертого явора той не знайшов та й вертається:
— Покажи, де ті гроші.
Цей показав. І сказав лікар таке:
— Візьми ці гроші і помішай усі на одній купі. Але викинь і ті з пазухи, помішай усі і розділи на три купи. Але щоб розділив порівну, бо котра купа буде менша, та буде твоя.
Цьому стало дивно: звідки той знав, що в нього в пазусі є гроші? Хитрувати вже не було куди, розділив він усі гроші на три однакові купи, та й сказав лікар:
— Ото твоя купа, а це моя.
А той питає:
— А третя купа чия?
— Третя купа того, хто третій хліб з’їв.
А цей тоді каже:
— Та це я з’їв.
— Не може бути. Ти ж казав, що тільки два хліба дали.
— Я тому так казав, що я не скористав з того хліба ні разу, ні разу не проковтнув, лиш розжував.
— А чому ти не проковтнув? — питає лікар.
— Бо як тільки я брав у рот та розжовував, ви давали мені питання, і я мусив відповідати. І через це я мусив обертатися назад і випльовувати хліб, і відповідати на ваше питання. Доки ми зійшли до тої поляни, я розплював цілий один хліб.
А лікар каже:
– І це правда, що ти розплював цілий хліб?
Той чоловік відповідає:
— Правда.
— Не може бути, — каже лікар.
— Бігме Боже, правда.
Тоді лікар каже:
— Забирай собі цю третю купу грошей, вона твоя. За гроші будеш ти в вогонь і в воду йти. І твоє покоління. Тяжко робити будете в поті чола і будете продавати за гроші маму й тата. А хліб, який ти розплював губами, буде людям на поживу. І буде він зватися «губи» (так у Карпатах називають гриби). Будуть вони зверху такі загнічені, як хліб.
Тому й немає насіння з грибів, що гриби сотворені з печеного хліба.
А той лікар був Господь Бог.
Як святий Петро коржика їв
Ісус Христос ходив зі святим Петром по селах. Вони людей вчили, проповідь давали, малих дітей благословили, і Петро голоден ходив.
Каже він:
— Я голоден, я вже з тобою не годен ходити.
Та й все Петро ходив по хатах, щоб дали йому попоїсти. А Ісус Христос не йшов. Та й Петрові казав:
– Іди, але би ти не сидів там довго, бо нема коли, треба йти далі.
Зайшов Петро до одної хати та й просить хліба. А ґаздиня каже:
— Почекайте, я лишень всадила хліб у піч, я вам дам, але годинку зачекайте.
А Петро вдивився, що там печеться коржик, на три рази вкусити, — той коржик уже спікся, бо то мале, — та й каже Петро:
— Я не буду чекати, бо товариш сказав мені, щоби я не сидів багато.
І попросив Петро того коржика, та й жінка дала, і він пішов.
Поклав той коржика у кишеню і Ісусові Христові не давав, хотів сам з’їсти, а Христові каже:
— Чекаймо годину. Жінка сказала, що спечеться хліб та й нам дасть.
А Ісус Христос мовить:
— Нема коли, Петре, чекати. Пішли.
І пішов Ісус Христос наперед, а Петро за ним.
Петро хотів якось той коржик з’їсти. Він його до рота, вкусив, а Ісус Христос викрутився до нього, хоче з ним говорити. Петро то з рота та й кинув у траву. І другий раз він кинув, і так три рази було. І тоді обернувся до нього Ісус Христос і говорить:
— Петре, ти в мене фальшивий товариш. Тобі та жінка дала коржик, а ти й сам не з’їв і мені не дав. Так не робиться. Є трохи — поділімся, є багато — поживімся. Ти кинув хліб у траву, а він так не може поневірятися, бо це хліб.
А Петро каже:
— Я не знаю, де я кинув той хліб.
Ісус на це сказав:
— Я знаю. Вертаймося.
Вертаються вони назад. Ісус показує палицьою:
— Генде кусок.
Петро взяв і йдуть далі. Знов показав Ісус палицьою:
— Генде кусок.
Петро взяв і той. І третій йому Ісус показав, і той узяв. І сказав Ісус Христос Петрові:
— Клади там під корч.
Петро поклав ті куски під корч. Ісус Христос їх переблагословив і сказав:
— Най буде губа-гриб.
І виріс з того гриб. То не вчені зробили і не чорти поклали, тільки Ісус Христос. І з того часу є гриби. Від Нового Завіту, бо в Старім їх не було.
Петро завстидався і взлостився, й каже:
— Я голоден, з тобою ходити не буду. Зроби так, щоб мені не хотілося їсти.
Ісус сказав, що можна це зробити, але треба вибрати зсередини. А Петро спитав:
— То мене не буде боліти?
— Ні, не буде, — сказав Ісус.
І черево Петрові втворилося, Петро сам собі вибрав з черева калюхи і кинув на корч.
І Петрові вже добре, їсти не хочеться. Ідуть вони далі дорогою. Але повертають до одної хати. Там був якийсь-то баль, за столом сиділи люди. Вони оба зайшли до хати, та й їх ґазди посадили за стіл, дали їсти. Ісус Христос їсть, а Петро не їсть, бо в Петра калюхів нема та й не хочеться їсти. Ґазди кажуть:
— Ви чому не їсте? Що, це недобре?
І ґазди й гості взлостилися на Петра — чого це він не їсть? І Петро набрався встиду.
Пішли вони відти, і сказав Петро до Ісуса Христа:
— Вчителю, я такого встиду набрався. Зроби так, аби й ти не їв.
А Ісус сказав:
— Що я тебе обходжу? Я можу їсти і не їсти. Ти хотів, і я тобі зробив, щоб ти не їв. А тебе що я обходжу?
Петро каже:
— Так не може бути. Або оба їмо, або оба не їмо. То зроби так, аби я їв, як і ти.
— То треба нам вертатися туди, до тих кишок, — каже Ісус Христос.
Прийшли вони до корча, а кишки лазять по корчеві, як гадюки, бо зголодніли, хотять їсти. І втворилося черево Петрові, і сказав Ісус:
— Клади собі ті калюхи.
Петро поклав, і то зцілилося, і знов Петро, як перше, їв і пив.
Як бог цигана вчив
Циган їхав усюди по селах. Та й так йому склалося, що згинув йому кінь, а циган з дітьми лишився на возі під будою. І надійшов Господь Бог. Та й каже циган:
— Боже, що Ти зробив! Чим я потягну віз, як мені скажуть виходити звідси? Якби я був на Твоїм кріслі і дивився на землю, я би такого не зробив.
А Бог сказав:
– Іди сідай на те крісло, де я сиджу. Побачу, що ти зробиш.
Циган пішов на те крісло, сів, дивиться, а там бідна вдова, що п’ятеро дітей має, пішла до багачки прати плаття. А багачка нарихтувала їй за то дві миски муки. Хотіла дати за те, що вона їй пере.
Бідна випрала коло річки плаття та й прийшла до багачки, поскладала його на жердку та й каже:
— Я піду гляну на свої діти, а потому прийду та й повішаю вам це плаття.
А багачка собі подумала: «Може, вона й не прийде повішати це плаття», — та й одну миску муки висипала назад у мішок. — Як вона не прийде повішати те плаття, то лиш одну миску дам».
А бідна глянула на дітей та й прийшла й повісила шмаття. Багачка ще не встигла набрати назад другу миску, а циган подумав, що вона не хоче більше муки дати, та й багачку знищив.
А Бог прийшов та й каже:
— Ну що ти, цигане, доброго зробив? Видиш, — каже, — ця жінка з п’ятьма дітьми жила би попри ту багачку. То помогла би багачці, друге помогла би, та й щось би заробила, та й вони би жили. А ти взяв та знищив багачку, та й бідній вдові не буде де заробити. А коня я в тебе забрав, аби ти не мучив коня та своїх дітей, аби ти розвів своє господарство, аби ти зробив собі хату і був господарем, а не мандрівником: щоб у тебе серед зими діти на возі не мерзли.
- Предыдущая
- 26/55
- Следующая