Чужа - Нестеренко Володимир «Адольфич» - Страница 19

Потім під’їжджає на машині до будиночка, паркується і заходить усередину.

Всередині — досить просторо, дві кімнати, душ, кухня. Зачинивши двері, Малюк оглядає кімнати, потім іде в душ.

Шустрий і Чужа продовжують розмову.

ШУСТРИЙ

Так просто вони лаве і волини не віддадуть.

ЧУЖА

Ствол побачать — віддадуть. Думаєш, Малюк такий безбашений?

ШУСТРИЙ

Я знаю, що він забив у гівно чотирьох звірів у кабаку, а звірі були саме як звірі, з гір спустилися, чисті горили.

ЧУЖА

Ти мене послухай. Йому тридцять з ліхуєм. Якщо б без башні був узагалі, не дожив би до тридцяти. Герої завжди зустрічають інших героїв.

ШУСТРИЙ

І то правда. Ну, побазаримо, а якщо попруть — прострелю ноги.

ЧУЖА

Все буде нормально, мені знову масть пішла — головне, не впустити. Будемо багаті, Шустрий. Віриш, ні?

ШУСТРИЙ

Іди краще до мене, поки не приїхали (обіймає Чужу).

Вокзал у Братиславі. Чужа і Шустрий виходять з потягу і йдуть до стоянки таксі.

Гиря йде за ними, потім наздоганяє.

ГИРЯ

Ну, як доїхали?

ШУСТРИЙ

Васю, ти чого до нас підійшов? Малюк сказав, їхати окремо.

ГИРЯ

Скучив за російською мовою. Я як німий їхав у потязі. Та ми вже в іншій країні, досить очкувати.

ШУСТРИЙ

(підвищеним тоном)

Хто очкує? Ти фільтруй базар.

ЧУЖА

Пацани, попалитесь і мене попалите. Поїхали звідси.

Підходять до таксистів, торгуються, нарешті, сідають в машину і від’їздять.

У таксі.

ГИРЯ

Чесно сказати — я їхав, то охуїв. Не розумію жодного слова, ні жерти не купив, ні води. у них ресторану в поїзді немає взагалі. Там у купе сиділи якісь штрихи, по-нашому не рубають, щось запитували, я вдавав, що німець.

ШУСТРИЙ

В натурі? (Дивиться на Гирю, потім на Чужу.) Що ти їм там казав? Дас із фантастиш?

Чужа і Шустрий сміються.

ГИРЯ

(Шустрому)

Бля, так за Батьківщиною сумую, що навіть тебе переношу спокійно. Не кажучи про неї. (Киває в бік Чужої.) Ти їй там влупив, у купе?

ШУСТРИЙ

А тобі що? Для кого цікавишся?

ГИРЯ

Ніхуйово ти влаштовуєшся, Шустрий. Халяви навколо тебе косяком. А сам же ні вкрасти, ні постерегти до пуття не можеш.

ЧУЖА

Ну, пацани, так, як ви, — це вміти треба, всю дорогу один з одного кров пити. (Гирі.) Та не бери близько до серця, ну не вийде у тебе мені присунути, подрочиш по мнєнію, у готелі. (Шустрий сміється.) Ти просто прикола не вивозиш.

Будиночок, на великому ліжку спить Малюк, лунає дзвінок, Малюк відкриває очі, за секунду підстрибує, у руці пістолет, швидко підходить до вікна і виглядає з-за стіни.

Упевнившись, що все нормально, йде відчиняти.

До кімнати заходять Гиря, Шустрий і Чужа. Вітаються, причому з Гирею і Шустрим Малюк обіймається.

МАЛЮК

Ну, привіт. Падайте поки, хто куди бачить. Помиємось, похаваємо — і треба їхати вже.

ШУСТРИЙ

Я на парашу, ледве дотерпів.

ГИРЯ

Але ні слова не сказав. Ти поляк, Шустрий? Всрамся не піддамся.

Шустрий заходить у туалет. Зачиняє двері, після чого дістає з кишені глушник і пригвинчує його до пістолета. Спускає воду — у цю мить пересмикує затвор, досилаючи набій у ствол. Спускає курок, притримуючи його пальцем, і, не ставлячи вальтер на запобіжник, стромляє його стволом у рукав плаща, ніби під пахву. Відчиняє двері і виходить з туалету. Він почав розуміти, що зараз відбудеться, і поводить себе дещо скуто, загальмовано.

Біля туалету стоїть Чужа

ЧУЖА

Пусти, я теж хочу. (Пошепки, потискаючи Шустрому руку.) Не бзди нічого, зараз робити будемо.

Малюк, Гиря і Шустрий у кімнаті, заходить Чужа. Вона вмилась, зняла окуляри.

ЧУЖА

Очі чешуться під цими лінзами, потрібно зняти.

МАЛЮК

В угорщині знімеш, до вечора будемо там.

ЧУЖА

Тут у мене інший план, Андрюхо.

МАЛЮК

Що у тебе інше? Який, на хуй, план?

ЧУЖА

Андрюхо, така справа, — не хочемо ми з вами їхати.

МАЛЮК

«Ми»? Хто «ми»? (Дивиться на Шустрого.) Ти що, Вася?

Шустрий підхоплюється і відстрибує до дверей, заразом дістаючи пістолет.

ШУСТРИЙ

Тихо! Сидіти, як сиділи!

ГИРЯ

Заховай волину, придурок!

ШУСТРИЙ

Забийся, бик! Хто смикнеться — стріляю. Швидко підняли руки!

МАЛЮК

(піднімає руки, але не над головою, а просто простягає їх вперед, показуючи, що у них немає нічого)

Шустрий, подумай головою, що ти робиш! Тебе ця пацючиха прогрузила, так? Ти зовсім дурник, вона ж кінчена, попадеш з нею під кригу!!!

ШУСТРИЙ

Це моя справа, я сам обираю.

МАЛЮК

(заспокійливим тоном, розмовляє наче з дитиною)

Братило, ти ж її не знаєш. Це нерпа, її в клітці тримати потрібно, подалі від людей. Вона розповіла, як тут опинилась?

ШУСТРИЙ

Сказала. Її Рашпіль підставив, з чурками.

МАЛЮК

А те, що один чурбан крякнув, а другий назавжди калікою залишився — сказала? (До Чужої.) Ти їм що підлила замість клофеліну? Все місто трусили через тебе.

ЧУЖА

Андрюхо, не пизди багато та зайвого.

МАЛЮК

(до Шустрого)

Женю, ти хоч знаєш, за що її так прозвали? Ти фільми дивишся по відику?

У розмову втручається Гиря.

ГИРЯ

Вася, не жартуй так, поклади волину, і забудемо. Це вчора ти з нею нажерся, то пора й витверезитись.

ЧУЖА

Малюк, давай по суті. Ми заберемо вашу зброю і звалимо. Ну, скажеш Рашпілю, що не вдалось, що мене мусора прийняли: паспорт фуфлижний викупили. Він тебе за це не вб’є.

МАЛЮК

(ненависно)

Слухай ти, гівномутко, ти коли-небудь вгамуєшся?

ЧУЖА

Давай гарапника. (Гирі — гостро, покриком.) Руки!!!

Гиря, який сидів на ліжку, падає на спину і дістає з-за пояса «чизетту», Шустрий стріляє двічі, Гиря стогне. Малюк перекатується на ліжку, в руці у нього пістолет, Шустрий стріляє до тих пір, поки не закінчуються набої.