Чужа - Нестеренко Володимир «Адольфич» - Страница 18

ШУСТРИЙ

Блядь. Ну й мерзота цей Карасик.

ЧУЖА

Та й Рашпіль не ліпший.

ШУСТРИЙ

Давай поговоримо з Малюком — що за хуйня, на хуя це потрібно.

ЧУЖА

Без сенсу. Малюк мені забути не може одного жарту… Та й не піде він ніколи проти Рашпіля.

ШУСТРИЙ

Чому?

ЧУЖА

Малюк — фраєр.

ШУСТРИЙ

Не гони, Малюк — красень.

ЧУЖА

Ну я в хорошому смислі слова. Фраєр — в сенсі відданий надто, собі на шкоду. Військовий, бля, солдафон. Рашпіль його раз з хуя зняв — коли монголівці один одного мочили, і тут, і вдома, Малюк попав до рук там одних, до Давида. Пизда б йому була, якби Рашпіль не заступився, з живого б шкіру зняли.

ШУСТРИЙ

Мені невідомо про це.

ЧУЖА

Ну, то знай. А другий пацан, цей, Гиря — це товариш твій?

ШУСТРИЙ

Та який товариш! Галімий чорт, тільки що здоровий, як трактор. Малюк його завжди бере у такі справи, де потрібно кому-небудь голову відкрутити. Пішов він на хуй, друг, бля.

ЧУЖА

Слухай, женю, давай звалимо? У Францію.

ШУСТРИЙ

Куди?

ЧУЖА

У Францію, охуєнна країна. «Трьох мушкетерів» читав?

ШУСТРИЙ

Читав… А там що робити?

ЧУЖА

Подивимось. Якщо що — я попрацюю трішки. Попутаню, поки визначимося.

ШУСТРИЙ

Щоб я більше не чув такого. Не будеш ти путанити.

ЧУЖА

Це я на крайняк, якщо зовсім безнадьога. А так — подивимось, у мене знайома є пута, приїздила, казала, що кращої країни на світі немає.

ШУСТРИЙ

Давай. Мені це все не подобається. Гнилуватий якийсь розклад з тобою вийшов… І Буйний пропав дивно… А як звалимо? Звідси, з Чехії?

ЧУЖА

Потрібно додому повернутися, зробимо візи, паспорти справжні. Тільки не до Рашпіля — він візу лише на кладовище може дати. (Задумливо.) А можна й до Рашпіля в гості. За общаком.

ШУСТРИЙ

(вражено)

За чим?

ЧУЖА

Ну так. А ти чого так охуїв?

ШУСТРИЙ

Як же ми його за общак приберемо? Там грошей — неміряно. Якщо пропалимось, нам пиздець, за общак Рашпіль нас у пиздоріз запустить.

ЧУЖА

Я знаю одного жида, у нього общак зберігається.

ШУСТРИЙ

Якого жида?

ЧУЖА

Баригу старого. у своєму будинку живе, собаки, техстанція у гаражі — всі діла. Ніколи не скажеш, тихий такий барига, запчастинами торгує. З Рашпілем у таборі стирчав. Дідусь повкладав гроші куди міг, але частину завжди тримає у готівці. Це з виручки з казино, доляхи, що пацани носять. Там тисяч сто зелені.

ШУСТРИЙ

Сто тисяч? Я таких грошей не бачив ніколи. Ну і як ми це зробимо? Завалимось у хату — і під волину жида поставимо?

ЧУЖА

(сміється)

Точно! Ти красень, не гірше за Малюка шариш.

ШУСТРИЙ

Ти ще мене у справі не бачила.

ЧУЖА

Подивлюсь ще, чого-чого — а справ тепер вистачить.

ШУСТРИЙ

То як ми це зробимо? Звалимо від Гирі з Малюком?

ЧУЖА

Потрібно додому приїхати, щоб ніхто не знав, — зайвий гимор, якщо нас раніше часу шукати будуть.

ШУСТРИЙ

То як?

ЧУЖА

Побазаримо у мотелі з цими двома — заберемо волини і лаве. Паспорти теж заберемо.

ШУСТРИЙ

І що їм робити без лаве і паспортів?

ЧУЖА

Нехай вони думають, що їм робити. Поки будуть кого-небудь глядіти, щоб гроші й паспорти дістати, — ми вже вдома все повирішуємо.

ШУСТРИЙ

А якщо їх мусора приймуть?

ЧУЖА

А якщо нас?

Стукіт у двері купе.

ЧУЖА

Момент, момент! (Шустрому.) Давай паспорти і квитки. Це прикордонники.

Заходить прикордонник і митник, беруть паспорти.

МИТНИК

(чеською)

Є що пред’явити?

ЧУЖА

Немає нічого, немає товару, ми туристи.

Щасливої дороги.

МИТНИК

Прикордонник повертає документи, віддає честь, виходить, тихо зачиняючи за собою двері.

ШУСТРИЙ

Дивись, як у них. Ввічливо. Наші чорти перевернули б усе або доїбались би до чого-небудь.

ЧУЖА

(простягає руку за паспортом)

Дай-но мій.

Шустрий простягає паспорт, помітно, що у Чужої тремтять руки.

ШУСТРИЙ

Що з тобою?

ЧУЖА

Та так, нічого. Ти взагалі розумієш, що було?

ШУСТРИЙ

Що було? Зараз?

ЧУЖА

Ми перший кордон по фуфловому паспорту перейшли. Волину перевезли.

ШУСТРИЙ

Бля, я й не подумав, якось не роздуплився, що це кордон.

ЧУЖА

Гарний ти пацан, женю, фартовий. Я теж прушна. Ми з тобою ще всіх рачки поставимо, і тут і там.

Малюк переїздить кордон на мікроавтобусі. Прикордонники перевіряють документи, дивляться на мокрий паспорт, просять пред’явити права. Права теж мокрі.

МАЛЮК

(показує чорні від багна руки, потім на колесо)

Міняв колесо — випали документи у грязюку.

ПРИКОРДОННИК

(повертає документи)

Можете їхати.

Малюк сідає у автобус, переїздить до другого поста, словацького.

Там дивляться паспорт мигцем і швидко відпускають.

Малюк їде в автобусі, розмовляє сам з собою.

МАЛЮК

Це все тому, що у них до влади патлаті прийшли. Актори, бля, письменники. Поки навчаться, поки гайки затиснуть, — можна у них працювати. Наші цю їбучу країну за два дні захопили, у шістдесят восьмому. (Вмикає магнітофон.)

Мотель «у Зозулі». Це не мотель, а скоріше кемпінг — десяток збірних будиночків, машини стоять біля будинків, стоянки й охорони немає.

Малюк під’їжджає до контори, заходить туди і через кілька хвилин виходить з ключами.