Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Ерагон. Найстарший - Паолини Кристофер - Страница 80
— Коваль, який працював переді мною, — мовив Хорст, — помер, коли мені було п'ятнадцять. Його звали Бастрам. І я мусив шукати іншого вчителя, тож помандрував собі до Цеунона вздовж Північного моря. Там я зустрів старого Келтона, злого, але дуже гарного майстра. Він погодився вчити мене, хоч наприкінці вишколу я не знав, чи дякувати йому, а чи проклинати його.
— Гадаю, слід було подякувати, — сказав Бальдор. — Інакше б ти ніколи не одружився з мамою.
— Щось тут зовсім мало кораблів, — зауважив Ерагон, роздивляючись узбережжя.
Неподалік стояло два судна, а третє погойдувалось на хвилях на протилежному боці бухти. На дрібні рибальські човни мандрівники не звертали уваги. Утім, навіть не маючи за плечима жодної морської подорожі, Роран розумів, що жодне із суден не підходить для того, аби перевезти майже три сотні пасажирів. До того ж, з'ясувалося, що два з них були вже винайняті, а на третьому ремонтували зламану щоглу. Роздивляючись кораблі, мандрівники почули, що «Розтинач хвиль» мав шкіряні вітрила й невдовзі вирушав на північ, до островів, де росла Сеітхр-трава. «Альбатрос» натомість щойно повернувся з далекого Фейнстера й стояв на ремонті, збираючись перевозити вовну.
— Ви прийшли занадто пізно й занадто рано, — пояснив працівник порту мандрівникам. — Більшість кораблів, які курсують навесні, відпливли два тижні тому й зараз уже далеко звідси. Тільки наступного місяця, коли почнуть дути північно-західні вітри, повернуться мисливці за тюленями та моржами. Саме тоді ми й чекаємо кораблів із Тейрма та з решти міст Імперії, що припливуть сюди за м'ясом, олією та іншим провіантом. А до того часу вам нема чого й чекати.
— А невже не існує жодного іншого способу доправити товари до Тейрма? — у розпачі спитав Роран. — Нам зовсім не обов'язково, щоб це було швидко чи зручно.
— Ну, якщо вже так, — буркнув працівник у відповідь, — то поговоріть із Кловісом. Він має кілька барж, якими перевозить зерно восени. В інші пори року Кловіс рибалить, аби заробити на життя. Власне, так роблять усі в Нарді. До речі, що там у вас за товар? Овець ніби вже постригли, а для зерна ще ранувато…
— Та всього потроху, — відказав Хорст, кинувши чолов'язі монету.
— Зрозуміло, пане, — посміхнувся той. — Тільки вам не варто боятися старого Ульріха, слово честі!
Шукати Кловіса довелася доволі довго, оскільки на березі його ніде не було. Мандрівники пішли до нього додому, а той саме саджав на городі квіти. Це був міцний дідусь із обвітреним обличчям та сивою бородою. Вони близько години вмовляли його погодитись на подорож, адже був не сезон, а потім рушили оглядати баржі, що називалися «Мерібелл», «Еделін» та «Червоний кабан». Кожна з них мала сімдесят футів завдовжки, двадцять футів завширшки й була пофарбована в іржаво-червоний колір. Замовники зазирнули в трюми, їх можна було накрити брезентом. Від капітана вони дізналися, що на кожному судні можна встановити щоглу.
— Вони відрізняються від інших барж, — пояснив Кловіс, — і ви можете не боятися, що вони перекинуться під час негоди. Утім, ці баржі не призначені для далеких подорожей морем, тож на них слід триматися ближче до берега. До того ж, зараз не найкращий час для плавання, адже тут щодня штормить.
— Ви маєте команду для всіх трьох суден? — спитав Роран.
— Та ні, — замислився на якусь хвильку старий Кловіс. — Майже всі, кого я мав на приміті, подались полювати на тюленів. Я потребую їхньої допомоги тільки тоді, коли треба вантажити врожай, а в інший час вони заробляють, як хочуть.
Роран замислено пройшовся по «Еделіні», шукаючи пошкоджень. Баржа була старувата на вигляд, незважаючи на те, що деревина здавалася міцною, а фарба свіжою.
— Якщо ми знайдемо людей для команди, то скільки коштуватиме подорож на всіх трьох баржах до Тейрма? — нарешті спитав юнак.
— Усе залежить ось від чого, — хутко озвався Кловіс. — Наші моряки заробляють по п'ятнадцять монет на день, плюс стільки харчів, скільки вони зможуть з'їсти, а також який ковточок віскі. Скільки ви дасте своїм людям — це вже ваша справа. Я не вноситиму їх до загального кошторису. Зазвичай ми ще беремо охорону для кожного з кораблів, але зараз…
— Зараз усі на полюванні, я розумію, — урвав його Роран, — тож охорону ми спробуємо забезпечити самі.
— Ну що ж, нехай буде так, — кивнув Кловіс. — Окрім платні для команди, я прошу ще дві сотні… плюс оплата ремонту в разі пошкодження кораблів, а ще дванадцять відсотків із прибутку за реалізацію вашого товару.
— Ми не матимемо прибутку з нашого товару, — твердо мовив Роран.
— У такому разі, — почухав потилицю старий, — я прошу ще чотири сотні після завершення подорожі. Але дозвольте спитатися, що ж ви таке збираєтесь перевозити?
— Худобу, — недбало відказав юнак.
— А яку саме?
— У нас різні тварини, — чемно пояснив Роран у відповідь.
— А навіщо ж ви везете їх до Тейрма? — не вгавав Кловіс.
— На те є свої причини, — посміхнувся Роран. — Чи, може, ви хочете доправити нас кудись іще далі?
— Ні-ні! — замахав руками старий. — Тільки до Тейрма, далі я не плаваю, бо в мене родина!
— То коли ви будете готові?
— Ну, десь за п'ять-шість днів, — удавано замислився Кловіс. — Або вже краще за тиждень, бо маю деякі справи.
— Плачу ще десятку, — сказав Роран, — і відпливаємо післязавтра.
— Ні, не можу.
— Тоді дванадцять.
— Гаразд, післязавтра, — згодився хитрун. — Гадаю, на той час я вже буду готовий.
— Зачекаєте, доки я переговорю з друзями? — спитав юнак.
— Як скажете, пане, — відповів на те Кловіс, йдучи геть. — Але як вас звати, бо я недочув?
— Міцний Молот, — люб'язно посміхнувся Роран. — Мене звати Міцний Молот, зрозуміло?
— Авжеж. Дуже гарне ім'я.
Коли старий відійшов на безпечну відстань, мандрівники стали сперечатися.
— Ми не можемо його найняти! — напався на юнака Хорст. — Де ми візьмемо стільки грошей?
— Але й зволікати ми теж не можемо, — заперечив той. — Купувати баржі ми не збираємось, та й керувати ними ніхто з нас не вміє, але команді ми заплатимо.
— Усе одно, дуже вже дорого, — насупився Хорст.
— А що як погодитись на дві сотні завдатку, — аж засяяв Роран, — а після прибуття до Тейрма вкрасти баржі й нейтралізувати Кловіса з його командою? Так нам не доведеться платити ще чотириста монет, а за час подорожі ми вже якось навчимося давати раду з кораблем.
— Ні, мені не подобається це шахрайство, — відповів старий коваль. — Це проти моїх правил.
— Мені теж не дуже подобається. Але спробуй, вигадай щось інше, — озвався юнак.
— Гаразд-гаразд, тільки як нам непомітно провести людей на баржі?
— Нехай зберуться десь за містом, — знизав плечима Роран.
— Гаразд, — зітхнув Хорст. — Кличте вже того Кловіса, бо час підписувати угоду.
Того вечора втікачі зібралися біля вогнища, аби поділитися враженнями від своїх відвідин Нарди. Дивлячись на полум'я, Роран мовчки слухав Гертруду й трьох братів, що розповідали селянам про свої пригоди в місті. Звістка про те, що Рорана розшукують, викликала неабияке занепокоєння серед слухачів.
Коли Дармен завершив свою оповідь, Хорст став на його місце й коротко пояснив, що під цю пору в місті дуже мало кораблів, а також розповів про те, що на них чекає подорож на баржах. Та щойно він скінчив, звідусіль залунали обурені вигуки невдоволених селян.
— Баржі? — репетував, бризкаючи слиною, Лоринг. — Люди, які ще баржі? Ми не хочемо ніяких смердючих барж!
— Тихо! — гаркнув Делвін. — Хіба ми якась скотина, що станемо горлати серед ночі? Авжеж, Лоринг має рацію, баржі не годяться, бо вони дуже повільно рухаються. Та й надто довго ми будемо у відкритому морі, а моя Елейн вже на шостому місяці. Хіба ж вона витримає під палючим сонцем цілі тижні?
— Ми можемо закрити трюм брезентом, — пояснив Хорст. — Звісно, цього не досить, але він усе ж таки захистить нас від дощу та сонця.
— Мене хвилює інше, — вийшла вперед Бірджит. — Як щодо двохсот монет, які ми мусимо заплатити Кловісові? Частину з них уже витрачено, чи не так? А що ж далі? Грошей у нас нема, лишилося кілька голів худоби… Навіть якщо ми, немов пірати, захопимо баржі, то як житимемо в Тейрмі?
- Предыдущая
- 80/121
- Следующая
