Сни Юлії і Германа. Кенігсберзький щоденник - Пагутяк Галина - Страница 38

22. 04. 2009

Сьогодні — день народження Канта. Геній місця, що називається Кенігсберг. Утім, будиночок філософа продали відразу ж після його смерті. Зрештою, всі ми гості в цьому не найкращому зі світів. І не треба шкодувати за втраченим. Український філософ Памфіл Юркевич побудував свою філософію серця на вченні Канта. Паралельно з Кантом у ХVІІІ столітті Григорій Сковорода також створив філософію серця: «Кожен є тим, чиє серце в нім». Після людини залишаються її думки. У них свої шляхи в повітрі. Потоки думок омивають людей, відкритих для інформації.

Гарний нині день. Синє небо, квітучі сади і перше листя на деревах.

23.04.2009

Заснула, читаючи біографію Канта. Автор прагнув показати, що біографії як опису життєвого шляху не існує, є лише історія вчення. Я гадаю, Кант — останній з племені філософів, хто прибирав біля себе все зайве, що тривожило зір і слух. Думка потребує простору всередині серця, аскетизму. За життя над Кантом підсміювались міщани Кенігсберга, після смерті почали поважати. Йому пощастило народитися в місті, що так жадібно всотувало в себе усе нове.

Це місце на березі ріки, на березі затоки, що складалось з трьох міст, звикле до лицарів і успадковуваної влади, врешті знищене — я мушу пам’ятати, що від нього залишилась лише тінь. Але тінь завжди важливіша ніж оригінал, бо її не можна знищити. Ось куди я зайшла сьогодні вранці. Не бачу власної тіні. Але, можливо, це вона не бачить мене…

24.04.2009

Вплив природничих наук на розвиток філософії сильно перебільшений. Їй завжди доводилось несолодко. Релігія, політика, економіка — всі намагалися зробити її служницею. Навіть сьогодні філософія залежна, хоча про це іншим разом. У розпорядженні Канта були часто невірні, навіть кумедні наукові відомості, але його думки навдивовижу сучасні. Наприклад, що географія робить історію. Пізніше це підхопив Фернан Бродель у 30-х роках XX століття. Чи про те, що світи з’являються і гинуть. Ранні праці Канта присвячені космогонії. «Дайте мені матерію і я створю з неї безліч світів.» Що справедливо і для мистецької творчості. Або ж гуманітарної сфери: «Якщо ти не розправишся з натурою всередині себе, вона розправиться з тобою».

Усе це допомагає мені краще зрозуміти світ. Я завжди намагаюсь розширити власну свідомість. «А хіба можна по-іншому?» — спитають мене. На жаль, по-іншому буває дуже часто. І найчастіше — вузький егоїзм. Не треба називати його новим гуманізмом. Гуманізм у сучасному значенні — турботливе ставлення людини до всього сущого.

25.04.2009

Для розвитку культури потрібні бодай невеликі зусилля держави, і вона буде процвітати навіть на пустирі. Російські офіцери під час нетривалої окупації Пруссії після Семилітньої війни ходили слухати лекції Канта з фортифікації. Поручик Андрій Болотов гнівався на Канта і Вольфа за їхні філософські погляди, що начебто суперечили християнству. Влаштовувались конкурси на філософські твори, і переможця видавали. Кантова есеїстика перевидавалась за життя філософа 8 разів. І це не було явищем тимчасовим, і не лише в Пруссії. У Росії також змогли пробитися талановиті вчені.

Про наші часи навіть сказати нема що. Економічна криза — привід, щоб ще більше принизити високу культуру. Усього 10 відсотків книг накладом 1000 примірників видається щорічно в кожній країні, плюс-мінус. Один конкурс з філософії чи історії став би потужним поштовхом для розвитку цих наук.

26.04.2009

Кенігсберг і Прип’ять. Від міста Прип’ять залишились будинки, зруйновані негодою й часом, і напівстерті емоції людей, які поспіхом покинули його. Але навіть якщо Кенігсберг буде зруйновано знову, його могутня духовна аура залишиться. Кожне старовинне місто — це нашарування міст минулого. У знищеного міста доля краща, ніж у покинутого напризволяще.

27.04.2009

Відчуття пастки. Сяє квітучий ранок, але здається, начебто за вікном не мій знайомий світ, а щось абсолютно чуже, байдуже і навіть вороже. Чи це пропаганда загальної доброзичливості, що вихлюпується з Інтернету, чи я вже в Кенігсберзі. Насправді я ще не знайшла ні вулиці, ні будинку, ні маєтку, де мешкатимуть мої герої. Наразі ми блукаємо безпритульно, під відкритим небом моєї душі. І вночі все ще дуже холодно.

28.04.2009

Я помилилась, назвавши несвідоме у Канта «темними картинами» замість «темних уявлень», хоча невідомо, як там в оригіналі. Завжди захоплювалась німецькою мовою. Жодна інша не пасує так до філософії. Але навіть Кант розумів, що існують поняття, які неможливо означити через слово. Це і є «річ у собі». В сумлінних перекладах деякі філософські терміни подають у дужках також мовою оригіналу.

У нашому галицькому діалекті присутній вплив німецької мови, і не лише на лексичному рівні, а й в конструкції речень, засиллі присвійних займенників. У мене лежить стара «Історія німецької мови» Жирмунського. Треба подивитися. Мій батько був учителем німецької мови.

29.04.2009

Учора читала «Історію німецької мови» наче якийсь роман. Історія народу не лише в пейзажі, а й у мові.

А які дискусії велися наприкінці XVIII століття! За репліку одного студента, буцімто треба провчитись 30 років в університеті, щоб збагнути «Критику чистого розуму» Канта, інший студент викликав його на дуель. А чого варта війна Гердера з Кантом. Справжня драма, від якої віє жахом. Людина, мовить Кант, будує вежу, а потім розбирає, щоб подивитись на підмурівок.

30.04.2009

Писати про Кенігсберг крізь призму філософії Канта — видається найбільш природним. Потужна духовна аура цього чоловіка і далі впливає на місто. Не треба плутати з харизмою. Але були й інші сліди: стародавніх пруссів, їх богів, Симона Даха і Гофмана. Можна уявити вищу істоту, яка спостерігає, керує, будує…

Коли я побудую вежу, почну розбирати фундамент.

04.05.2009

У потязі читала про Пруссію, про колоністів, яких приводили з собою лицарі. Завойовники завжди ведуть за собою переселенців, людей, для яких немає місця в світі. Вони ще цікавіші, ніж самі завойовники.

Викорінення язичництва здійснювалося абсолютно брутально. Уявила себе на місці пруса, на чиїх очах зрізають священний дуб.

05.05.2009

Сон відходить усе далі, розсуваючи вкриті порохом запони ночі, білої від цвітіння садів. «Філософським вогнем» називали багаття з книг у захопленому Кенігсберзі. Це нагадало мені «Таємничого незнайомця» Марка Твена. Епізод, де спалюють чаклуна, коли стара жебрачка гріється біля кострища. Свята простота. Зараз тисячі книг, серед яких є чудові книги, написані незрозумілою мовою, видрукувані готичним шрифтом, потрапляють до макулатури. Їм ламають кістки, перемелюють на борошно і створюють нові книги. І папір, на якому я пишу, зберігає частинки душі померлих книг.

Чи не тому, пишучи на папері, я починаю раптом думати про несподівані речі?

Жмут старих газет з Калінінграда допоміг мені зрозуміти, звідки беруться ці незрозумілі почуття.

06.05.2009

У якийсь момент, читаючи «Нариси історії Пруссії», я раптом усвідомила щось дуже важливе для себе. Історія раптом запульсувала яскравим сліпучим сяєвом, проступили зв’язки, які я марно намагалась відшукати. Наприклад, французький вплив на Пруссію. Або литвини як зухвалий сильний народ, чия мова надзвичайно близька до санскриту. Чи різні способи навернення до іншої віри.

Потім увечері, читаючи чергову порцію біографії Канта, я змогла це пов’язати з Альбертом Швейцером, який писав дисертацію про Канта, і його слова про те, що людство рятують сни і надії, теж стали для мене миттю просвітління і знаком згори. Ніщо не приходить не у свій час. Стіни розсуваються, за ними країна зелених лугів і блакитних озер. Хіба мандруючи в просторі чи риючись в архівах, я змогла б побачити найтонші ментальні нитки, що пронизують Кенігсберг?