Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Навіжені в Перу - Кидрук Максим Иванович - Страница 30
— Тільки не здумай сказати, що примушуватимеш її спати з ними! — позеленів від ревнощів мій компаньйон.
Я зітхнув і скорчив страждальницьку міну, неначе вчителька перед учнем, який уп’яте не може розказати завчений напам’ять алфавіт, щоразу збиваючись на літері «Д».
— Тьомо, ти вже мені пробач, але у тебе в голові, наче у Буратіно, — одна дубова стружка. Як ти міг про таке подумати? Ніхто не силуватиме Марусю до всяких аморальних актів. Невже ти не кумекаєш? Прихильність творців перуанських законів забезпечить не дівчина в їхньому ліжку, а лиш сподівання її в тому ліжку побачити! Вона мусить фліртувати з ними, обіцяючи туманну винагороду у випадку підтримки нашого законопроекту, і в жодному разі не йти на зближення. Зрозумів?
— Зрозумів… Проте ти ж сам колись казав, що, займаючись бізнесом, з державою краще не зв’язуватись.
На хвильку я зам’явся. Бісів Тьомик, вічно пхається, куди його не просять.
— Е-е-е… Я й нині не відхрещуюся від своїх слів. Але у цьому ділі ми співпрацюватимемо з перуанськими гілками влади лиш побіжно. У дійсності наш «вихлоп» напряму залежатиме тільки від нас, і справжнє діло розпочнеться тільки після прийняття законопроекту! Ми нічим не ризикуємо.
— Це займе чимало часу… — не переставав сумніватися Тьомик.
— Законопроект — так. Однак нам слід постаратись і чимшвидше вичавити перший транш асигнування, а далі — шуруватимемо самі.
Мій товариш закусив верхню губу і хвилину чи дві зосереджено її пережовував. Час від часу він підозріло глипав на мене, але так більше нічого й не сказав — схоже, всі аргументи «проти» вичерпалися.
— А тепер пішли, — рішуче підвівся я.
— Куди? — звів брови Тьомик, однак, не пручаючись, підхопився за мною.
— Не відкладатимемо діло до завтра й замовимо собі хороші ділові костюми. А ввечері не забудь розказати про все кучерявці. Тільки… тойво… не патякай лишнього.
Тьомик слухняно човгав за мною. За кілька хвилин ми взяли таксі і помчали в центр столиці, аби підібрати нормальний магазин чи салон пошиття ділового одягу.
— Слухай, Максе, я не певен, що Маруся погодиться, — заявив по дорозі Артем. — Ти ж знаєш, вона особлива…
— Особлива — це Анджеліна Джолі, а вона — така ж, як усі, — сухо обірвав його я. — Тьомо, це твої проблеми. Переконай її. Скажи: якщо вона хоче стати повноправною учасницею команди, то повинна без нарікань і зайвих запитань діяти в наших інтересах. Не хоче грати за правилами — нехай забирається під три чорти!
Я знав, що ризикую, адже, почувши ультиматум, Маруся почне упиратися. Ба більше, вона може спробувати контратакувати і налаштувати Тьомика проти мене. У той же час я розумів, що за останні кілька тижнів дещо змінилось у дівчині — вона прив’язалась до нашої компанії. Тому десь у глибині душі я був певен, що дівуля погодиться. Хоча б задля того, аби бути поряд з Тьомиком.
…Маруся посміхалась скептично, уперши кулачки в боки і переводячи погляд з Артема на мене і назад.
— Тільки навіжений і повністю пришелепуватий чувак ризикуватиме такою блискучою репутацією й чудовим іміджем, насмілившись привласнити державне асигнування, — розважливо проказала вона.
Я презирливо (хоча, мабуть, надто театрально) пирхнув.
Тьомик стояв трохи віддалік, наче боксерський рефері, не втручаючись у перебіг подій, однак готовий будь-якої миті вклинитись між мною та дівчиною.
— Поцупити казенні кошти — це надто примітивно, плоско й нехитро, — менторським тоном провадив я, — таке навіть найтупіший український депутат здужає. Крім того, як ти щойно правильно зауважила, красуне, провернувши цей фортель, ми з напарником навряд чи зможемо уникнути розслідування з боку перуанських фінансових та правоохоронних інституцій. Після такої, я не побоюсь цього слова, глупуватої афери, нам можна буде навіки забути про будь-який бізнес у Перу і лишиться тільки чимдуж ушиватися геть, стараючись не муляти нікому очі.
— Тоді для чого це все? Я сумніваюсь, що будівництво залізниці коли-небудь буде завершено, — логічно (аж надто, чорт забирай, логічно, як на кучеряву білявку) розвивала думку Маруся. — Перуанські міністри навіть приблизно не уявляють, в яку суму виллється даний проект і наскільки безглуздим він є в економічному плані…
— Попри це, — перериваю дівчину, — я навіть не думав торкатись до державних коштів!
Запала мовчанка.
— Ви щось приховуєте, — з притиском проказала вона. — Що саме?
Тьомик взяв мене під лікоть і, акуратно відвівши трохи вбік, прошепотів на вухо:
— Максе, давай їй все розкажемо, га? Все повністю. Бо вона мене задовбає!
— Чувак, це моя ідея, і я не збираюсь вводити в долю якесь кучеряве дівчисько тільки через те, що ти за нею сохнеш! — приглушено прошипів я.
— Я не сохну!
— Сохнеш! Крім того, чим менше вона знає, тим спокійніший я за результат. А раптом вона накоїть дурниць і напартачить? І взагалі, це погана прикмета…
Артем жалібно глипнув на мене і простогнав:
— Максе, вона мене з’їсть…
— Якщо ви не викладете все начистоту, я відмовляюсь вам допомагати, — звіддалік заявила Маруся, — я хочу бачити, скільки і на чому ми заробляємо.
Я насупився.
— Чувак, я добре її знаю, — белькотів Тьомик, схилившись наді мною, — повір, тобі краще усе розказати, не пручаючись. Інакше вона нізащо не згодиться підсобити…
— Ну добре, — зрештою здався я, скривившись від безвиході.
Потому ми випростались і повернулися назад до дівчини. Якийсь час я сердито сопів, але зрештою зібрався з силами і виклав усе начистоту.
— Все просто, — говорив я таким голосом, наче зачитував прощальне слово на похороні, — незадовго до початку лобіювання проекту швидкісної залізниці нам слід взяти якомога більший кредит у шведському банку «Nordea», після чого… скупити практично за безцінь всю землю довкола того місця, де згідно з проектом мають звести проміжну станцію. Щойно генеральний план Деліріона затвердять у перуанському Конгресі, ціни на землю виростуть і… — я затнувся, скосивши погляд на Тьомикову подругу.
— Я все зрозуміла, — підморгнувши, сказала вона, а потім додала, імітуючи Тьомика: — Класна ідея, чувак! Ха-ха!.. Коли мені починати?
Її надмірні веселощі чомусь страх як мене дратували. Разом з тим я розумів, що без дівулі мій план має значно слабші шанси на успіх.
— Завтра, — сухо відрубав я, — ти починаєш завтра. Спробуєш перечепитися з одним конгресменом у кав’ярні. Я знаю місце, куди він кожного полудня вибирається подудлити кави. Представишся секретарем Артема, пофліртуєш із ним і ніби між іншим розбовкаєш йому про проект. А далі дій по ситуації. Він мусить тобі повірити! Затямила?
Очі дівчини заіскрились азартом.
— Ага! — і вона знову нестримно розсміялась: — Це так захоплююче! Хі-хі!
Потяглись довгі тижні підготовки та лобіювання законопроекту.
У кулуарах перуанського парламенту точились затяті бої. Ансельмо Оделіс, наш найпалкіший прибічник, ревно відстоював проект, ведучи тяжкі переговори з різними фракціями й поступово схиляючи супротивників на свій бік. У той же час Маруся заходила з тилу і причаровувала своєю красою найбільш упертих та чесних депутатів.
Тим часом преса не дрімала. Перуанське суспільство сколихнулось, немов спляче містечко після потужного підземного поштовху. Всі тільки й балакали про фантастичний задум кебетливих заморських інженерів прокласти швидкісну залізницю між Лімою та Наскою, спорудивши десь у пустелі надсучасну проміжну станцію. Одні лаяли й на всі заставки критикували проект, інші захоплювались і підтримували його, називаючи мою навіжену ідею «перуанською новобудовою століття». У цілій країні не було жодного, хто б лишився байдужим.
Конгрес до внесеного на розгляд Ансельмо Оделісом проекту попервах поставився вельми недовірливо і підозріло. Втім, доблесний депутат не опускав рук, постійно вишукуючи все нові й нові докази здійсненності задуманого. З часом прихильників ідеї спорудити швидкісну колію і закласти в пустелі нове модерне містечко побільшало. Дехто спокусився можливістю урвати собі шматок майбутнього асигнування, когось обплутали чари Марусі, а проте були й такі, хто щиро вболівав за проект, твердо вірячи в те, що прокладення залізниці сприятиме припливу туристів і підніме міжнародний імідж країни.
- Предыдущая
- 30/62
- Следующая
