Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 42

3 Коли сьвященник помазаний согрішить і дасть привід людям, то за гріх свій, яким согрішив, нехай принесе бичка без скази як жертву за гріх Господеві.

4 І приведе він бичка до входу в соборний намет, і положить руку свою на голову бичкові, та й заколе бичка перед Господом.

5 І возьме сьвященник помазаний бичкової крові, та й внесе до соборного намету;

6 І вмочить сьвященник пучку свою в кров і бризне сїм раз перед Господом, перед завісою сьвятинї.

7 І положить сьвященник крові на роги кадильного жертівника перед Господом, що в соборному наметї, а всю кров з бичка виллє до підніжка жертівника всепалення, що коло входу в соборний намет.

8 А ввесь жир бичка жертви за гріх повиймає з його; ввесь жир, що вкриває тельбухи, і ввесь жир, що на тельбухах.

9 І обидві нирки й жир, що на їх, що на стегнах, і сальник на печінцї; з нирками повіддїлає се,

10 Так, як виймається із товарини жертви мирної; і воскурить їх сьвященник на жертівнику всепалення.

11 А шкіру з бичка й усе мясиво його з головою його, й ногами його, й з тельбухами його, і з калом його:

12 Всього бичка мусить винести геть з табору на чисте місце, де висипають попіл, та й спалить його на дровах огнем; де висипають попіл, спалять його.

13 Коли ж уся громада Ізраїля согрішить ненарочно, і втаєна буде справа від очей збору, а переступлять котру з усїх заповідей, зробивши, чого не повинні робити, і провинять,

14 І гріх стане явний, котрим согрішили проти неї, тодї мусить громада принести бичка в жертву за гріх і приведе вона його перед соборний намет.

15 І положять громадські мужі руки свої на голову бичкові перед Господом, і буде заколений бичок перед Господом.

16 І принесе помазаний сьвященник, помазанець, крові з бичка в соборний намет,

17 І вмочить сьвященник пучку свою в кров і бризне сїм раз перед Господом, перед завісю.

18 І положить крові на роги жертівника всепалення, що коло входу в соборний намет.

19 А ввесь жир оддїлить од його та й воскурить на жертівнику.

20 І впорає бичка сього так, як порає бичка, що на жертву за гріх; так і мусить зробити з ним. І так зробить сьвященник покуту за них і проститься їм.

21 І винесе бичка геть із табору та й спалить його, як спалив первого бичка. Се жертва за гріх громади.

22 Коли согрішить князь і переступить ненарочно одну з усїх заповідей Господа, Бога свого, зробивши чого не годиться робити, та й провинить,

23 І виявиться йому гріх його, котрим согрішив, так мусить принести свою жертву, козла, самчика без скази.

24 І положить він руку свою на голову козла, та й заколе його там, де заколюють жертву всепалення перед Господом: се жертва за гріх.

25 І возьме сьвященник крові жертви за гріх пучкою своєю та й положить на роги жертівника всепалення, а кров його виллє до стояла жертівника.

26 А ввесь жир його воскурить на жертівнику, як жир жертви мирної. І так зробить сьвященник покуту за гріх його і проститься йому.

27 Коли ж хто з простого люду согрішить ненарочно та й переступить одну з заповідей Господнїх, вдїявши чого не повинен чинити, та й провинить,

28 І коли пізнає гріх свій, котрим согрішив, так нехай принесе жертву свою: козу без скази за гріх свій, що согрішив ним.

29 І положить руку свою на голову жертви за гріх, та й заколе жертву на місцї всепалення.

30 І возьме сьвященник її крові пучкою своєю та й положить на роги в жертівника всепалення, а всю кров виллє до стояла в жертівника.

31 І віддїлить увесь жир її, як оддїляють жир у жертви мирної, і воскурить сьвященник на жертівнику про любі Господеві пахощі. І таку покуту зробить сьвященник за його, і проститься йому.

32 А коли принесе вівцю як приніс в жертву за гріх, нехай буде самиця без скази, що він приносить.

33 І положить він руку свою на голову жертви за гріх та й заколе її як жертву за гріх на тому місцї, де заколюють жертву всепалення.

34 І возьме сьвященник крові од жертви за гріх пучкою своєю та й положить на роги жертівника всепалення, а всю кров її виллє до стояла жертівника.

35 А ввесь жир її оддїлить, як оддїляють жир у жертви мирної, і воскурить сьвященник його на жертівнику при палених жертвах Господеві; і так відправить сьвященник покуту за гріх його, що він согрішив, і проститься йому.

Левит 5

1 А коли хто тим согрішить що чув голос клятьби і був сьвідком, чи то бачив се, чи знав се, коли не обявив того, так понесе на собі вину.

2 Або коли хто доторкнеться до чого нечистого, чи то стерва нечистого зьвіря, чи стерва скотини нечистої, чи стерва нечистої повзаючої животини, хоч не знав того, то зробивсь нечистим і провинив.

3 Або коли доторкнеться нечистоти людської, якої б нї було нечистоти, що від неї робляться нечистоти, хоч і не знав того, а потім довідається, то він провинив;

4 Або, коли покленеться хто, вимовляючи не роздумавши губами своїми, зробити що лихе чи добре, що б там не вимовила людина нерозумного в клятьбі своїй, та не знала того, а потім дознається, то він провинив у сьому.

5 І має бути, коли він провинив чим небудь таким, так мусить признатись, чим согрішив він.

6 І мусить принести Господеві за гріх свій, що согрішив, жертву довжну: самицю з отари, вівцю чи козу як жертву за гріх; а сьвященник відправить покуту за гріх його.

7 А коли не спромога його на штуку дрібної скотини, так за провину свою, котрою провинився, мусить подати пару горлиць, або пару голубенят Господеві; одно на жертву за гріх а одно на жертвопаленнє.

8 І подасть їх сьвященникові; а той принесе наперед те, що на жертву за гріх і скрутить головку йому над шиєю, та не віддїлить її.

9 І побризкає кровю з жертви за гріх на боки жертівника, останок же крові виллє до стояла жертівника: се жертва за гріх.

10 А друге принесе як жертвопаленнє по установі. І так відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим согрішив, і проститься йому.

11 Коли ж і на пару горлиць або пару голубенят не стане його, так мусить подати на свій приніс, хто провинив, десятину ефи муки пшеничної на жертву за гріх; не класти ме на її олїї і не класти ме ладану, бо се жертва за гріх.

12 І подасть її сьвященникові і возьме сьвященник із її жменю повну, як частку на спомин, та й воскурить на жертівнику при огняних жертвах Господеві: Се жертва за гріх.

13 І відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим провинив у де чому і проститься йому. Останок же буде сьвященни>

14 І рече Господь Мойсейові:

15 Коли хто спроневіриться і ненароком согрішить проти сьвятощів Господнїх, такий мусить принести за свою провину як жертву Господеві барана без скази з отари, і по цїнуванню твойму срібла секелями, по секелю сьвятинї, на жертву за провину.

16 А що согрішив проти сьвятого, те мусить віддати, та ще пятину додавши, і подати сьвященникові, і сьвященник відправить покуту за гріх його жертвуючи барана, і проститься йому.

17 А коли хто согрішить і переступить котру заповідь Господню, вчинивши, чого не годиться чинити, хоч би не знав, то провинив, і гріх лежить на йому.

18 Такий нехай принесе барана без скази з отари, по цїнуванню твойму на жертву за провину; а сьвященник спокутує провину його, котрою провинився не знавши; і проститься йому.

19 Се жертва за провину; існо він провинив перед Господом.

20 І рече Господь Мойсейові:

21 Коли хто согрішить і спроневіриться проти Господа, і запирається перед ближнїм своїм в тому, що повірено йому на схованку яке добро, чи то пожичив він чи вкрав; або коли видусить що в ближнього свого,

22 Або знайде загублене та й відпирається того; і кленеться льживо про що б нї було, що люди творять і грішать:

23 Тодї мусить: коли чоловік согрішив і провинив бути так, щоб вернув пожаковане, що пожакував, чи видушене, що видусив, чи повірене, що повірено йому, чи то загублене, що він знайшов;

24 Чи щоб нї було воно, про що клявся льживо,