Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 41


41
Изменить размер шрифта:

23 І положив на йому хлїби рядом перед Господом, як повелїв Господь Мойсейові.

24 І поставив сьвітильника в громадському наметї навпроти стола, на полуденньому боцї храмини.

25 І пороставляв лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсейові.

26 І поставив жертівника золотого в громадському наметї перед завісою,

27 І закурив на йому запашне кадило, як заповідав Господь Мойсейові.

28 І повісив опону коло входу в храмину.

29 А жертівника для всепалення поставив коло входу в храмину громадського намету, і принїс на йому всепаленнє, як повелїв Господь Мойсейові.

30 І поставив умивальницю між громадським наметом та жертівником, і налив до неї води на обмиваннє.

31 І почали обмивати в їй Мойсей, Арон і сини його руки і ноги свої;

32 Як увіходили в громадський намет, і як приступали до жертівника, обмивались, як заповідав Господь Мойсейові.

33 І поставив двора навкруги храмини й жертівника, і повісив опону у воротях двора. І довершив так Мойсей дїло.

34 І вкрила хмара громадський намет, і слава Господня сповнила храмину.

35 І не зміг Мойсей увійти в громадський намет; на йому бо почивала хмара і слава Господня сповнила храмину.

36 І як піднялась хмара над храминою, рушали далї сини Ізраїльські, покіль було мандруваннє їх.

37 Як же хмара не підіймалась, не рушали далїй, аж покіль вона знов піднялась.

38 Бо хмара Господня була в день над храминою, у ночі ж була вона поломяною перед очима усього дому Ізрайлевого, по ввесь час їх мандрування.

Левит 1

1 І покликав Господь Мойсея й рече до його з соборного намету:

2 Промов до синів Ізрайлевих і заповідай їм: Коли хто зміж вас приносити ме приніс Господеві від скоту, мусите приносити приніс ваш від товару й овечок та кіз.

3 Коли приніс його жертва всепалення з товару, мусить приносити самця без скази; до входу в громадянський намет приносити ме його, щоб знайти ласку в Господа.

4 І положить руку свою на голову жертви всепалення, і знайде ласку в Господа, щоб спокутувати гріхи свої.

5 І заколеш ти бичка перед Господом; і принесуть сини Аронові, сьвященники, кров, і покроплять кровю жертівника з усїх боків, той, що стоїть коло входу в соборний намет.

6 І здійме шкіру з жертви всепалення і розійме її на частини.

7 І запалять сини Арона, сьвященника, вогонь на жертівнику, і розложать на вогнї дрова;

8 І покладуть сини Аронові, сьвященники, частини: голову й жир на дровах, над вогнем, що на жертівнику.

9 Тельбухи ж і ноги пополоще в водї, і пустить сьвященник се все димом: се всепаленнє, огняна жертва, любі Господеві пахощі.

10 А коли приніс його з овечок та з кіз, на всепаленнє, самця без скази нехай приносить.

11 І заколе його на північньому боцї жертівника перед Богом і набризкають сини Аронові, сьвященники, крові його на жертівника, з усїх боків.

12 І роздійме його на частини, і покладе їх сьвященник вкупі з головою й жиром на жертівнику на дровах, се є на вогнї, що на жертівнику.

13 Тельбухи й ноги повиполїскує в водї, і принесе сьвященник усе це, та й пустить димом на жертівнику.

14 Коли ж жертва всепалення від птаства буде приніс його Господеві, мусить принести жертву свою з горлиць або з голубенят.

15 І принесе її сьвященник до жертівника, і зверне головку їй, та й пустить із димом на жертівнику, а кров її нехай, вицїдить по стїнї в жертівника;

16 Волє ж її з калом віддїлить і кине коло жертівника на схід соньця до попелища.

17 І надріже її на крилах, не віддїляючи їх, і пустить сьвященник її з димом на жертівнику на дровах, що на вогнї: всепаленнє се, огняна жертва, пахощі любі Господеві.

Левит 2

1 А коли хто приносити ме Господеві жертву хлїбову, нехай приносить муку пшеничну; і мусить злити на неї олїї, і положити на неї ладану.

2 І подасть її синам Ароновим, сьвященникам; і вийме з неї повну жменю пшеничної муки з олїєю і з усїм ладаном, і закурить сьвященник сю частину на спомин на жертівнику: се огняна жертва, пахощі любі Господеві.

3 Останки од приносу хлїбного Аронові й синам його: се велика сьвятиня із огняних жертв Господнїх.

4 А коли приносиш як хлїбну жертву печево, то нехай будуть із пшеничної муки коржі прісні, замішані на олїї, та ладки прісні, помазані олїєю.

5 А коли твій приніс на сковородї, то нехай буде мука пшенична замішана на олїї незаквашена;

6 Подїлиш його на куски і зіллєш олїї на його: се хлїбна жертва.

7 А коли хлїбна жертва твоя в горшку, то нехай буде мука з олїєю.

8 І принесеш жертву, зроблену з такого хлїба, Господеві; і подаси її сьвященникові, і він понесе її до жертівника.

9 І візьме сьвященник із хлїбної жертви частину на спомин, та й воскурить на жертівнику: се огняна жертва, пахощі любі Господеві.

10 Останки од приносу будуть Аронові й синам його: велика сьвятиня огняних жертв Господеві.

11 Який би нї був приніс ваш Господеві, не робити мете його заквашеним; бо нї заквашеного тїста нї меду не можна вам приносити як огняну жертву Господеві.

12 Що до жертви первоплодів, то повинні ви приносити їх Господеві; та не приносити мете їх на жертівнику про любі пахощі.

13 І всякі приноси хлїбної жертви твоєї мусиш посолювати сіллю, та, щоб не бракувало солі завіту Бога твого при хлїбній жертві твоїй; з усяким приносом твоїм приносити мусиш і сіль.

14 А як приносити меш жертву первоплоду Господеві з колосся, висушеного на вогнї, зерно обмелене принести мусиш на жертву з первоплодів твоїх.

15 І наллєш олїї на його, і положиш на його ладан: се жертва хлїбна.

16 І воскурить сьвященник частину його на спомин із зерна його й олїї його з усїм ладаном його: се жертва огняна Господеві.

Левит 3

1 А коли приніс його жертва мирна: коли він приносить з товарини, самця чи самицю, без скази мусить принести Господеві.

2 І положить руку свою на голову жертві своїй, та й заколе її коло входу в соборний намет, і набризкають крові на жертівника з усїх боків сини Аронові, сьвященники.

3 І принесе він із жертви мирної на жертву огняну жир, що вкриває тельбухи, і ввесь жир, що на тельбухах,

4 І обидві нирки й жир, що на їх, що по боках, і сальник над печінкою; з нирками віддїлити мусить він се.

5 І воскурять се Аронові сини на жертівнику всепалення, на дровах, се є на вогнї: се огняна жертва, пахощі любі Господеві.

6 Коли ж із отари приніс його в жертву Господеві, без скази барана чи ягницю мусить він принести.

7 Коли ягня приносить в жертву, так мусить принести його перед Господа;

8 І положить він руку свою на голову жертви своєї та й заколе її перед соборним наметом; і набризкають сини Аронові крові його на жертівника з усїх боків.

9 І мусить він принести з мирної жертви огняний приніс Господеві: жир її, ввесь курдюк до крижової костї оддїлить; і жир, що вкриває тельбухи.

10 І ввесь жир, що на тельбухах, й обидві нирки, й жир, що на їх, та що по боках, і сальник на печінцї: з нирками він мусить оддїлити се.

11 І воскурить сьвященник на жертівнику: се пожива огня, жертва Господеві.

12 А коли приніс його буде коза, так мусить він привести її перед Господа;

13 І положить він руку свою на голову її, та й заколе її перед соборним наметом; і набризкають сини Аронові крові на жертівника з усїх боків.

14 І мусить він принести з сього приніс свій як огняну жертву Господеві: жир, що вкриває тельбухи й обидві нирки, й жир що на їх,

15 І що по боках, і сальник над печінкою; з нирками мусить оддїлити се.

16 І воскурить сьвященник на жертівнику: се пожива огняної жертви, на любі пахощі; ввесь жир Господеві.

17 Установа віковічня в роди ваші, по всїх осадах ваших: нї жиру, нї кро7"><і, щоб ви не їли.

Левит 4

1 І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих так:

2 Коли яка душа согрішить ненароком проти которої заповідї Господньої, і зробить що небудь, чого не годиться робити,