Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола - Страница 65

3) Адміністративний поділ трьох південно-східних воєводств належить змінити тільки в тому напрямку, щоб до Львівського воєводства включити повіти нинішнього Тернопільського воєводства, ліквідуючи його і виключаючи з нього кілька повітів (Бучач, Чортків, Заліщики, Борщів, південну частину Копичинського повіту), які належить включити до Станіславського воєводства разом з кількома південно-західними повітами Львівського воєводства (Дрогобич, Старий Самбір, Ліско).

4) На території Станіславського воєводства належить інтенсивно підтримувати гуцульський регіоналізм, на території Поліського воєводства — поліський регіоналізм (не поліщуцький!), дотримуючись вказівок, представлених вище для змішаних польсько-білоруських територій із застосуванням до місцевих етнічних умов на території Волині — волинський регіоналізм.

5) На змішаних польсько-українських теренах Волині і Червенської Землі належить у адміністративній галузі застосовувати принципи, передбачені (…) для змішаних польсько-білоруських територій (…), з тією зміною, що службовці повинні володіти українською мовою письмово й усно, (…) з тією зміною, що українська мова повинна вживатись при виконанні службових обов'язків (в адміністрації і судочинстві) — на вимогу сторін, у публікаціях і написах — поруч із польською мовою. (…)

6) На тих же теренах в економічній галузі належить застосовувати принципи, встановлені (…) для змішаних польсько-білоруських територій, (…) з тією зміною, що на території Червенської Землі не треба поборювати існуючих уже економічних українських організацій (кооперативи, «Сільський Господар»), але слід встановити за ними нагляд державної влади і схилити до співпраці вищого рівня із змішаними економічними організаціями, якими керує польське суспільство.

7) У культурно-шкільній галузі політика держави повинна намагатись заспокоїти освітні потреби українського населення українською мовою. їх задоволення повинно відбуватись згідно з такими принципами: а) на території Волині і Червенської Землі у гмінах, де проживає українське населення (25 % у гміні), повинні, як правило, закладатись публічні загальні школи з українською мовою навчання; там, де тільки дозволяють умови створення мережі, повинні утворюватись публічні загальні школи з рівнозначними відділами з українською і польською мовами навчання; б) на територіях, де мешкає українське населення, повинно вводитись вивчення української мови у всіх публічних загальних школах; крім цього, при вивченні інших предметів повинно дозволятись користування, особливо у перші два роки навчання, українською мовою як допоміжною; в) у державних (інших не повинно бути) закладах навчання вчителів (педагогічних ліцеях) повинні утворюватись на території Волині і Червенської Землі, залежно від фактичних потреб, рівноправні відділи з українською мовою навчання; певні предмети у цих закладах повинні викладатись для учнів польських і українських відділів спільно українською і польською мовами; г) на території Волині і Червенської Землі, залежно від фактичних потреб (визначений законом мінімум учнів), повинні утворюватись державні (інших не повинно бути) загальноосвітні гімназії і ліцеї з українською мовою навчання;

ґ) належить якнайшвидше створити для української молоді з українською мовою навчання, найкраще на території Волині, гімназію і професійні сільськогосподарські школи, доповнені дворічним академічним курсом у галузі економічно-суспільних наук, самоуправління і кооперативного руху; д) належить утворити при Університеті Яна Казимира у Львові два відділи: гуманітарний (історія і мовознавство) і права та економічних наук з українською мовою навчання; е) українські і польські підручники, особливо з предметів, які можуть мати вплив на громадянське виховання, повинні бути так опрацьовані, щоб могли служити також для виховання в української чи польської молоді почуття племінної спорідненості обох народів та ідейного зв'язку з польською державністю;

є) перебування у війську належить використати з метою громадянського виховання військових української національності, а після їхнього повернення з війська опікуватись ними в організаціях резервістів; ж) організації фізичного виховання («Луги») повинні підпорядковуватись Державному управлінню у справах фізичного виховання і військової підготовки; українське харцерство повинно становити автентичні відділи у рамках загальнопольського харцерського союзу

Протокол засідання Воєводського комітету у справах Лемківщини, проведеного дня 27 травня 1938 року в Кракові.

Голова: доктор Юзеф Тимінський, краківський воєвода. Присутні: п. Савіцький, начальник національного відділу Міністерства внутрішніх справ: магістр Папроцький, директор Національної Президії Ради міністрів; майор Перуцький, представник Міністерства у військових справах;

інспектор Регорович, представник Міністерства ВРіОП; генерал Лучинський, командир OK №V у Кракові; підполковник Грефнер з OK № X у Перемишлі; майор Бартосік з OK № V у Кракові; Стипінський, куратор шкільного округу в Кракові; Начальник Гарбацький, представник Окружної дирекції державної залізниці у Кракові;

Доктор Смоленський, професор Ягеллонського Університету у Кракові;

Доктор Малашинський, краківський віце-воєвода;

Міхнєвський, начальник суспільно-політичного відділу воєводського правління у Кракові;

Інж. Вонсовський, начальник комунально-будівельного відділу воєводського правління у Кракові;

Інж. Шерльонг, керівник відділу рільництва воєводського правління у Кракові;

Радник Слугоцький, представник суспільно-політичного відділу воєводського правління у Львові;

Доктор Лях, новосондецький староста;

Буцьор, санокський староста;

Інспектор Родкевич, комендант західної Малопольської округи інспекції пожежної охорони у Кракові;

Надкомендант Руцінський, комендант інспекції прикордонної охорони у Яслі;

Інженер Росцішевський, представник сільськогосподарської палати у Кракові;

Інженер Міллер, представник сільськогосподарської палати у Львові;

Директор Урбаньчик, представник головного правління ТСЛ;

Пйонтковський, представник погоджувального секретаріату і ТСЛ;

Магістр Александрович, радник суспільно-політичного відділу воєводського правління у Кракові;

Доктор Войнаровський, референт суспільно-політичного відділу воєводського правління у Кракові.

Порядок денний

1) Вступне слово голови Комітету

2) Звіт про діяльність Комітету

3) Звіт про діяльність наукової секції

4) Звіт про діяльність підкомітету

5) Звіт про діяльність Краківської і Львівської сільськогосподарських палат на Лемківщині за 1937–1938 роки

6) Звіт про меліораційні роботи на території Лемківщини Краківського і Львівського воєводств

7) Звіт про діяльність ТСЛ на території Лемківщини

8) План праці на Лемківщині

9) Дискусія

10) Вільні висновки

(…) Краківський воєвода, доктор Тимінський: Не треба вважати за якийсь успіх акції на Лемківщині будівництво певної кількості кілометрів доріг, підйом сільського господарства і т. п., бо це є нормальна діяльність держави. Щоб цю діяльність можна було використати як спеціальний інструмент впливу на населення, щоб отримати певний політичний ефект (полонізація лемків), належить поєднати цю господарську акцію з політичною концепцією.

Виходячи з такої концепції, не потрібно і надалі піднімати економічно Лемківщину, якщо там буде чинитися опір організовано. Не треба забувати, що навіть ОУН на найбільш гарячій території охоче прийме всі зусилля держави у напрямку економічного піднесення території, якщо це не викликає за собою жодних зобов'язань щодо організації населення у рамках загальнодержавних організацій. Не слід забувати, що за нинішньої економічної ситуації держави можна було б виділити більші фонди на Лемківські терени лише за рахунок інтересів польського села. Це є ще один найважливіший аргумент на користь прискорення двох підкомітетів. Усі організації перебувають на рівні повітових. За тих умов у повітах, де визначальна більшість є польською, вона буде впливати при спільних організаціях на лемківську меншість. Це можливо принаймні теоретично на терені всього Краківського воєводства і у Кросненському повіті. Однак якщо лемківське населення на цій території з тих чи інших причин не захоче прийняти організації, то буде змушене зачекати отримання різних пільг та інвестицій.