Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола - Страница 39

Усе це викликає хаос у місцевості, спричиняється до того, що територія втрачає самопочуття і динаміку польськості, не може знайти у себе грошей на акції, ні протидіяти реконвертизму шляхом належної місійно-освітньої опіки над новонавернутими.

Цей хаос у місцевості використовують ППС і радикальні діячі з Народної партії, які все більше крутяться по місцевості, організовують союзи малоземельних на таких засадах, що беруть під інтенсивний захист нібито скривджених православних, стають їхніми захисниками, свої контори перетворюють у бюро з писання скарг і, таким чином, отримують прихильників і завойовують підтримку в місцевості. Такого роду випадок підтвердила прокуратура Окружного суду в Замості на території Білгорайського повіту, власне, до прокурора надійшло двадцять з чимось скарг, надрукованих на тій самій машинці. В процесі розслідування виявлено, що керівники місцевих відділів союзу малоземельних і посланці повітових з Білгорая чи Замостя збирали підписи від нібито постраждалих православних (своїх нових членів) і окремі інформації про випадки вибивання вікон, бійок чи словесних образ, а потім перебільшували ці випадки у донесеннях, формульованих у союзі малоземельних на місці у Замості на зворотній частині аркуша з підписами. У такий спосіб надіслано збірні спільні петиції до вищої влади у Варшаві про уявний утиск православних. Ця акція, як уже недвозначно з тих розслідувань випливає, керується згори адвокатом Свйонтковським з Варшави. Попи на місцевості підтримують Союзи малоземельних і закликають записуватись у їх члени.

В результаті прокурорських розслідувань безсумнівних карних злочинів, описаних у цих скаргах і петиціях, не змогли встановити, замість того виявлені надужиття статуту товариства і порушення правил щодо бюро написання звернень були передані відповідним старостам для покарання.

Але такого роду реакція на діяльність Союзу^ малоземельних становить, на мою думку, найстрашніший злочин для життєвих інтересів польськості на цій території і є незадовільною, тим більше, що не маю жодної певності, що відповідні староства фактично зроблять якнайсерйозніші висновки.

Такого роду і тому подібні випадки, на мою думку, мають причину в угодовській політиці на місцевості. Одним із наслідків цієї політики є постійне збільшення складу наявних дітей євангелістського і православного віросповідання за результатами статистики останніх кількох років, про що на останньому річному з'їзді інспекторів у Замості говорив інспектор Томаш Мисек.

Зважаючи на вищевикладене, прошу пана генерала вплинути на воєводську владу і Міністерство військових справ, щоб цей стан на місцевості виправити якнайшвидше заходами:

1) якнайшвидшого переведення попів — Лащука з Чесьнік на одну з прикордонних з повітами Малопольщі єпархію, де нема новонавернутих; Метюка з Грубешіва, Матвійчука з Тарнограда і Левчука з Удзятич;

2) заборони пересування по територіях, де є новонавернуті, попам, які не належать до місцевих зареєстрованих парафій православних, нібито під виглядом творення польського православ'я;

3) введення і підтримки польського православ'я тільки на тих територіях, де немає новонавернутих, виключно у прикордонних з Малопольщею повітах;

4) недопущення, щоб творення осередків польського православ'я доручалось адміністративній владі;

5) розпорядження зняти обвинувачення у Томашівському повіті з самоврядних функціонерів, усунутих за звинуваченням у можливій участі в ексцесах;

6) доручення адміністративній владі підтримувати і дозволяти всебічну протидію реконвертуванню шляхом відкритої всебічної опіки над новонаверненими;

7) застосування якнайширших заходів стосовно діяльності Союзу малоземельних за використання політичних аргументів на шкоду польськості;

8) відсторонення від функції куратора Грубешівського регіону п. Чекановського;

9) дозволу ТРСЗ й надалі проводити ревіндикацію у межах спокійного, індивідуального, родинного чи групового переходу у римо-католицьке визнання;

10) надання значної фінансової допомоги освітньо-полонізаційній акції.

Крім того, прошу пана генерала про вилучення з Люблінського кураторства даних стосовно статистики віросповідання євангельських і православних дітей, про яких згадував контролер п. Томаш Лисак на з'їзді інспекторів, і переслання її повноважним службовцям у Варшаві. Може, це спричинить радикалізацію діяльності.

Командування З дивізії піхоти легіонів

Замость, дня… червня 1939 р.

До командира округу корпусу № II Люблін.

Еугеніуш Гвуждж — інформація.

Подаю у додатку копію листа, дорученого мені Замойським старостою.

Еугеніуш Гвуждж є мешканцем Сєдліск, відомим діячем у своїй місцевості, який підтримує постійний зв'язок з провідними українськими діячами Замостя Бочняком і Шурином і, хоч молодий віком, зафіксований у місцевих поліцейських картотеках.

Безсовісним є, з його боку, подавати себе за поляка православної віри, як і писати, що слухняно відданий Вітчизні.

У зв'язку зі звинуваченнями на адресу війська прошу пана генерала про спрямування справи до суду за образу військової влади, бо щодо наведених ним випадків самогубств: у першому випадку розслідування зовсім не встановило причин самогубства, у кожному разі насильна зміна віросповідання виключається, в іншому випадку виявлено розумовий недорозвиток, який не мав нічого спільного зі зміною віри.

У цитованих випадках приведення груп військових дійсно було, дня 2 травня ц. р. солдати прийняли римо-католицьку віру, і акт був здійснений цивільним ксьондзом у місцевій цивільній парафії. Так само дня 8.V ц. р. жодного примусу ніхто не застосовував, а солдати самостійно просили про зміну віри і надання можливості здійснення акту, а командир полку тільки для порядку визначив одного підофіцера для супроводу підрозділу.

Справа, зрештою, є зрозумілою і явною, що це робота місцевих українських діячів, які засипають своїми протестами Міністерство освіти і віросповідання і для досягнення результату безсоромно обманюють державну владу, привласнюючи поняття «поляка».

У самому Замості є близько 200 православних, тому вислів «Що дуже обурило православне населення в Замості» доводить тенденційність листа.

Командир Дивізії /-/ТУРКОВСЬКИЙ, полковник

Дод. і.

Копія. До Міністерства релігійних віросповідань у Варшаві. Еугеніуша Гвожджа, проживає м. Замость, вул. Фільварочна, № 31.

Дня 2 травня 1939 р. прийшов у призовну комісію у Замості. У комісії брали участь лікарі і п. староста Соханський. Лікарі встановили, що маю хворі ноги, і направили до пана старости, який запитав мене, звідки взявся православний у Замості. Відповів, що народжений у Замості від батьків поляків православної віри. Пан староста сказав, що цього не може бути, щоб я був православним, бо і моє прізвище цьому не відповідає, і батьки поховані на католицькому кладовищі, а тому і я повинен перейти у католицизм. Оголошую, що це неправда, бо батьки поховані на православному цвинтарі. Я — поляк православної віри, хрещений у православній церкві. Пан староста відповів мені, що це засліплення і що це неправда. Пан староста знову направив мене до військових лікарів, які також мене переконували, як пан староста, щоб перейшов у католицтво. Я відмовився. Вважаю своїм обов'язком додати, що поляки православного визнання, які служать у війську в Замості, дуже переслідуються. Перед Великоднем стались два випадки, коли солдат з Томашівського повіту (Люб.) Микола Хитринь, якого примусово перевели на католицтво, не витримав цього і застрелився на складі зброї, залишивши листа. Другого солдата також примушували перейти у католицтво. Оскільки він не хотів перейти, то повісився. 2-го травня у Замості якийсь взводний привів до католицького костелу під примусом 15 православних солдатів, щоб вони перейшли у католицизм, що дуже обурило православне населення Замостя. Вчорашнього дня знову привели 15 солдатів до католицького костелу, змушуючи прийняти католицтво. Випадки примусу до переходу в католицтво у поєднанні з тероризуванням православного населення стали у Замості звичними. Ласкаво прошу пана міністра, коли мене прикличуть до військової служби, щоб мене не змушували переходити у католицтво, бо я є поляком православної віри і честь Батьківщини для мене є на першому місці.