Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Дияволи з «Веселого пекла» - Самбук Ростислав Феодосьевич - Страница 9
Гауптштурмфюрер стрибнув на той берег, зупинився і знов пригадай усю сцену. Іноді таке допомагало: намагаєшся пригадати все до деталей, та картина туманиться, зникає, робиться нереальною, наче цього і не було. Але дивно: усі подробиці пригадувалися сьогодні ясно і не зникали, дитячі очі докоряли, і Ангель відчув себе незручно, наче сказав щось нетактовне близькому знайомому чи незаслужено одержав догану від начальства.
Сьогодні прибув ешелон з жінками та дітьми, здається, з Сербії, в усякому разі з Балкан. Тепер під керівництвом Ангеля проводилася так звана селекція. З дорослими було ясно: есесівці мали хороший досвід і ще здалеку відрізняли, кому ліворуч, а. кому праворуч, на газ. Для дітей же на висоті метр двадцять сантиметрів над землею простягали жердину: хто проходив під нею вільно, — праворуч, на газ.
Цей, із вирячкуватими очима, розумне, певно, чортеня, йшов, ледь підвівшись ' навшпиньки і витягнувши худу шию.
Ангель знав ці хитрощі, і в останній момент, коли хлопець торкнувся жердини маківкою і торжествуюче ступив крок ліворуч, спинив його стеком, вказуючи, куди слід іти — до інших, на газ! Тоді ж побачив сухі, без сліз очі, тоді ж почув і зойк жінки, що впала на коліна, благально простягаючи руки…
Ангель нараз зупинився: збагнув, що тривожило його і чому запам'яталися хлоп'ячі очі. Він уже був близький до відповіді на це питання і раніше, та чомусь думки не мали логічного завершення. Так, погляд того хлоп'яти нагадав йому Карлів: такі ж широко розставлені, трохи вирячкуваті очі — Карл, коли підросте, буде схожий на цього маленького серба.
Ангель полегшено засміявся: його синові вготована інша доля, і він власними грудьми захистить його від житейських знегод, докладе всіх зусиль, щоб Карлові довелося менше проштовхуватися ліктями…
Сьогодні Ангель порушив звичний розпорядок і перш ніж скинути мундир зазирнув до Беати. Поцілувавши дружину, постояв над синовим ліжком: Карл спав, підклавши обидві руки під голову. Розрум'янився, дихав тихо, ледь посапуючи і смішно відкопиливши верхню губу.
— Обідати, обідати… — заклопоталася Беата. — Сьогодні в нас квасолевий суп і підсмажена курка з капустою. Йди вмиватися…
Ангель з полегшенням скинув мундир і заліз у ванну. Він завжди, коли не поспішав, купався після роботи і почував себе після ванни значно краще.
— Витягни пиво з холодильника! — крикнув Беаті, намилюючись. — І постав на стіл коньяк. У нас сьогодні обідатиме доктор Вундерліх.
Беата любила приймати гостей, а доктору Вундерліху симпатизувала і завжди, коли він заходив, знаходила щось смачне. Не розщедрювалась і не заставляла стіл делікатесами — в домі Ангелів жили скромно і не кидали гроші на вітер, — та вміла обставити все так, що навіть банка консервів сприймалася з вдячністю.
Франц розчулився, думаючи про Беату. Рідкісна жінка, навряд чи він знайшов би кращу. Прекрасна господарка, віддана дому і сім'ї, гарна мати його дітей (Ангель був певен, що матиме не одного сина) і водночас як глибоко розуміє його. Франц мав можливість не раз пересвідчитись у цьому. Як, наприклад, позавчора.
Беата йшла разом із чоловіком поміж бараками, дивилась, як ціпеніли й витягувались люди, побачивши Франца — його влада тут була безмежною, можливо, більшою, ніж фюрера в Німеччині, — і це приносило їй справжнє задоволення. Щойно доктор Вундерліх показував їй жінок, на яких провадив свої експерименти по обезпліднюванню, це дуже цікавило Беату, вона розпитувала доктора, оглядала жінок, мало не обмацуючи їх, гидливо морщилась, дивлячись на двадцятирічних дівчаток, з яких Вундерліх за півроку робив потворних бабусь, і потім довго мила руки.
— Коли доторкаюсь до них, — скривила губи, — у мене виникає відчуття, що ніколи не відмиюся…
Доктор подав їй білосніжний рушник, зареготав весело:
— Це від незвички, — мовив упевнено. — Вас би сюди хоч на тиждень, навіть не помічали б їх.
Вундерліх довів їх аж до головної брами. Ангель ще здалеку побачив біля самісіньких воріт юрбу в чорних мундирах, та зрозумів, у чому справа, лише підійшовши мало не впритул. Есесівці, угледівши коменданта, виструнчились, даючи прохід. В кінці цього проходу стояла молодесенька дівчина — зовсім гола. Стояла, дивлячись просто перед собою, і, певно, нічого не бачила.
Дівчина була гарна: білява, білолиця, з прозоро-зеленими очима і міцно стиснутими, але все ж пухкими губами. Ангель на секунду подумав, що вона могла б стати уособленням нордичної краси, і з цікавістю попрямував до дівчини. Нараз згадав, що тримає під руку дружину, інстинктивно уповільнив крок і ледь скосив очі, аби побачити, яке враження справила на неї ця сцена.
Беата відповідала на вітання знайомих офіцерів, наче й не помітила живої статуї перед ворітьми. Але не могла не помітити — це знав не лише Франц, піймав кілька цікавих поглядів молодих есесівців, яких, очевидно, забавляла незвична ситуація: осміхалися очікуюче.
Ангель остережливо стиснув лікоть дружини і зробив крок убік, щоб обминути дівчину, та Беата не звернула уваги на осторогу, прошкувала прямо, наче попереду стояла не гола жінка, а манекен. І Франц зрозумів — Беату. Він підвів її до дівчини і зупинився за крок. Підняв стек і доторкнувся до ледь тремтячих дівочих грудей.
— Гарний екземпляр… — мовив байдуже.
І справді, дівчина не викликала в нього жодних емоцій, крім суто естетичних; був упевнений, що Беата знає і цінує це. Бо не визнавав інтимної близькості з жінкою без душевної симпатії. А яка може бути симпатія до ув'язненої з номером на руці? Він просто не міг уявити собі цього і, якщо б йому доповіли про таке, визнав би дивовижним і навіть порочним відхиленням від норми.
— Вона непогано складена… — провів стеком по округлій лінії тазу, легенько ткнувши у пружний мармуровий живіт.
Беата відступила на крок, оглядаючи.
— Гарна… — погодилась без ентузіазму. — Молода і вродлива, тільки стегна товстуваті…
Вона мимовільно зиркнула на свої стегна, прикриті тонким квітчастим шовком, наче порівнюючи, і залишилась задоволеною, бо запитала:
— За що її?
З юрби есесівців висунувся зовсім юний унтер-штурмфюрер, мовив глумливо:
— У неї визивний погляд, фрау Ангель!
— А-а… — сприйняла, як належне, Беата. Вона вже втратила інтерес до дівчини, обернулась до доктора, простягнувши руку для поцілунку. А може, лише удала, що втратила, бо в дверях прохідної (Франц помітив це) на мить загаялась, ще раз змірявши дівчину з ніг до голови, і ледь помітно зітхнула.
Ангелю захотілося заспокоїти дружину. Може, фігура в цієї ув'язненої і справді була кращою, та яке це мало значення? Франц любив тільки Беату, хоч груди в неї не пружинили так і лінія тазу не відзначалася такою досконалістю.
Але хто зрозуміє жінку і чи можливе це взагалі?
Змиваючи мильну піну, Ангель посміхнувся. Вчора він розпорядився відправити ту дівчину на газ, і хтозна, може, саме зараз вона піднялась у небо масним димом, розчинилася в повітрі і залишилась лише в його пам'яті, можливо, ще у чиїйсь.
Але що таке пам'ять людська?
— Беато! — покликав Ангель і, коли дружина просунула своє личко у ванну, запитав: — Пам'ятаєш ту, позавчора, біля воріт?
Беата нерозуміюче стенула плечима.
— Ну, ту… дівчину?..
— А-а… — протягнула байдуже, та очі засвітилися цікавістю. — Що з нею?
— Сьогодні її загазували.
— Ми ж домовились, що дома про такі речі… — але посміхнулася задоволено.
Франц жартома бризнув на дружину водою.
— Дай мені теплого рушника.
Весь вечір Ангель не втрачав гарного настрою, навіть коли програв доктору Вундерліху партію в шахи. Та грати більше відмовився: просто сиділи, курили, пили коньяк і розмовляли про всілякі дрібниці. Францові подобалися такі розмови — легкі, мов мильні бульки: і перекидатися ними — задоволення, а ледь натиснеш — лопаються, нічого не залишаючи.
Беата пішла укладати Карла в ліжко, і раптом Вундерліх спробував перевести розмову на інше. Зробив це досить прямолінійно, без підготовки, видно, чекав давно менту, щоб виговоритись, поділитись з кимось сумнівами. Це була ризикована розмова, особливо в есесівському середовищі, і Ангель оцінив мужність і довір'я доктора.
- Предыдущая
- 9/76
- Следующая