Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 73


73
Изменить размер шрифта:

– Цілий день все щось пише, та читає та телевізор дивиться.

– І що більше нічого не робить?

– Як так ні?.. І дрова рубає.

– Так чим же ти незадоволена?

– А він весь час мовчить?

– Тфу! – дурна. Так це ж взагалі скарб.

– Иги. Тобі скарб, а мені й полаятись ні з ким.

26.12.1973 р.

СВІТЛОФОР

– Як ти міг розлучитися із своєю дружиною? – доймав один сусід іншого. – Ти подивись на ті стегенця, на ті грудоньки, на ті очі. Всі сусіди задивляються і зупиняються, немов перед світлофором автомобілі, аби на неї поглянути.

– Так, так, Грицю, ти правий,– відповів другий,– але наскіль- ки я знаю, ще ні перед одним світлофором ніхто довго не затримувався.

5.9.1980 р.

ВІРНІСТЬ

Їдуть два неофілософи і сперечаються по поводу вірності.

Перший говорить: – Ну як ти думаєш, Гаврило, подружня вірність людям приносить щастя чи ні і чи вона взагалі кому потрібна?

– Звичайно потрібна.

– Кому?

– Кому ж як не дурням.

– А навіщо?

– Щоб люди думали, що вони розумні.

4.4.1978 р.

ПОГАНА ПРИКМЕТА

Збирається новачок на полювання, а старий так і норовить, щоб його хоч трішечки якось зачепить і над ним покепкувати.

– Ти ж дивись, Микольцю, як будеш іти на полювання. то крім пляшки окаянної і сковорідки більше не бери нічого, якщо хочеш, щоб твоє перше полювання було успішним.

– А якщо дуже захочеться їсти?

– Е, справжні мисливці таких питань не задають. Я думаю, що якусь сороку, а на худий кінець хоч ворону, справжній мисливець зможе підстрелити, якщо дуже зголодніє. А ти ж у нас чемпіон по стрільбі.

– Звичайно, але ж сорок не їдять.

– Воно то так, але це тоді, коли люди їсти не хотять, а коли припече, то й ворона пригодиться. Згдай про Наполеона, той кажуть, коли захопив Москву, і ворон їв. А якщо її ще підсмажити на сковорідці, та на свіжому повітрі, та ще чарочку, то і за вуха не відтягнеш. О так то, Микольцю! Так що мотай на вус.

САМ ГАВКАТЬ БУДУ!

Якось, ідучи по базару чую, як один чоловік:

– Гей, хто забувся купити собаку – вівчарку німецької породи, гарно навчена, недорого, всі команди виконує.

– А навіщо таку гарну собаку продаєш?

– Та от є один невеличкий недостаток – не любить жінок, які скрізь сунуть свого носа. Ото тещу і загризла.

– А скільки ти хочеш?

– Тисячу рублів.

– Е, братику, собака в тебе можливо і класна, але за таку ціну я краще сам гавкать буду.

– Напевно ти ще не одружений і в тебе немає тещі.

– Нема.

– Я так і знав.

– А чому ви питаєте?

– От як женишся, тоді ти і більше заплатиш.

13.3.1973 р.

ЗА ВІЛЬНУ ГРУЗІЮ

На чотирьохмоторному літаку летів українець, єврей і грузин.

Раптом вийшов з ладу один мотор і пілот повідомив, що для того щоб долетіти до місця призначення, потрібно щоб хтось один з пасажирів залишив літак, інакше літак упаде і всі загинуть.

Українець, який сидів біля пілота, попрощавшись з пасажирами, відкрив двері і, сказавши, «За вільну Україну» – вистрибнув.

Та не встиг він мабуть долетіти до землі, як тут же вслід за першим відмовив і другий мотор. Пілот об’явив, що знову хтось із пасажирів мусить покинути літак, але ні єврей, ні грузин не захотіли залишати борт. Довго вони сперечались, хто з них цінніший, і нарешті, грузин відкриває двері і з словами «За вільну Грузію» – турляє єврея за борт літака.

1979 р.

Я ТОБІ НЕ ДАМ

Двоє закоханих прийшли в гості і хазяйка квартири попросила гостя, щоб той поналивав в бокали шампанського. Чоловік всім поналивав, а коли прийшла черга до власної дружини, то він сказав:

– А тобі не дам.

– І я тобі не дам, – посміхнулась дружина.

ДОБРА МАМА

Одна добра мама дуже любила свою дитину, що вже й не знала, куди її цілувати. Щоб синок не забажав, як все появлялось в нього на столі, як по щучому велінню. І дійшло до того, що одного разу вона посилає його в школу, а він не хоче йти. Вона до нього:

– Синку, чому ти не йдеш у школу?

– Я пити хочу.

– Так от стоїть на столі яблучний сік.

– Я не хочу соку.

– А чого ж ти хочеш?

– Я хочу пива.

23.11.1960 р.

ПІСЛЯ НОВОГО РОКУ

Коли після Нового року я прийшов у поліклініку здавать аналізи, то лікарка подивилася на мене і говорить, що в вас, мов, п’яна кров.

– Як так п’яна кров? – здивувався я. То, певно, від кохання,– пожартував я.

– Та ні,– сказала лікар,– не від кохання, а від горілки.

1980 р.

СОБАЧИЙ ПОГЛЯД

Приходить коханець до коханки і хвалиться, що він більше не може терпіти свою дружину, бо коли б він не прийшов додому, то вона сидить і читає газети. Я вітаюся з нею, а вона як собачка дивиться мені в очі, лащиться і мовчить. Ну хоч би хоч щось сказала. І так всі дні.

– А можливо вона в тебе глухоніма?

– Та ніби ж раніше говорила.

– Бачиш, ти вже й сам не певен, що колись вона розмовляла.

А, можливо, ти так давно з нею не розмовляв, що вона і мову забула, то попробуй прийти додому раніше, може й заговорить?

– А ти звідки знаєш? Бо я й сама такою була, коли мій чоловік не приходив додому.

1980 р.

В КНИЖКОВОМУ КІОСКУ

Сидить бабка в книжковому кіоску і продає книги, які ніхто не купує. І раптом їх всі розкупили. Підходить продавчиня з іншого кіоску і запитує в бабки: – А скажіть, будь-ласка, і як вам так швидко удалось їх всі продати?

– А взяла на всі книги зробила наклейки.

– І які саме?

– На книгу «Горе від розуму» – портрет Брежнєва, на книгу «Кому на Русі жити добре» – його сім’ю, а на «Алі-баба і сорок розбійників» – нашого Президента.

ТРОЄ ДРУЗІВ

Зібрались друзі і розповідають про те, як вони узнають, чи зраджують їхні жінки чи ні. Перший:

– Я прихожу і починаю її бити і вона все розповідає.

– А моя, – каже другий,– коли я прихожу, то ставлю на стіл пляшку, сидимо і п’ємо, а варто їй випити, то геть все розкаже.

– Ну і пам’ять у твоєї дружини. А твоя? – звернулись до останньої.

– А я захожу до сусідки Тосі і говорю їй, що вона мов, б..дь.

А та і починає:

– Чия б мичала, а чия б ричала! Ти б краще до сваоєї придивився, а потім уже б за інших говорив, і починає розповідає мені все до дрібниць про мою дружину.

ВІНЕТУ, ШТІРЛІЦ І ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Вінету, Штірліц і Василь Іванович ідуть по пустині. Вінету:

– Ідіть шукати їжу в різні сторони. Якщо хто знайде, – гукайте.

Розійшлись. Василь Іванович відійшов і ліг спати, а коли проснувся, то чує чимось смаженим пахне. Він до Вінету говорить:

– Що то мені Штірліц не подобається.

– А не подобається, так і не їж.

ГРУЗИН І ЛІКАР

– Що у вас? – запитує лікар.

– Ви подивіться, який жирний хохлушка попав. Місяць пройшов, а з кінця ще й досі капає.

ХТО ЧИМ БЕРЕ!

Зібрались спеціалісти-сексопатологи і вирішили вияснить, чим жінки різних національностей зваблюють своїх чоловіків.

Після недовгих дебатів прийшли до висновку, що іспанка бере тілом, а чешка ділом, француженка бере шиком, а єврейка криком, полька балетом, а росіянка – партбілетом.

1980 р.

НЕГР – ЄВРЕЙ

В автобусі їде єврей. Підходить до нього мужчина і питає:

– Скажіть, ви не негр?

– Ні,– відповів той.