Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 39

– А звідки ти знаєш?

– Бо він завжди, як виходить з убиральні, то руки миє.

МУМІЯ

Поїхав чоловік у відрядження на три дні. А жінці одній сумно. Та й природа пустоти не терпить. Ото і пішла вона на вокзал шукати ледачих. Знайшла. Запросила до себе. І тільки вони повечеряли, роздяглись і полягали, як чують стук у двері.

Жінка подивилась в глазок, аж чоловік. Що робити? Побігла в спальню, вивела нещасного в гостинну і наказала стоять поруч з сервантом, ніби мумія. Той розставив руки і стоїть. Заходить чоловік, подивився і до жінки:

– А це що таке?

– І невже ж ти сам не бачиш? Зараз, кажуть, модними стали мумії і я вирішила придбати і собі, чим же ми гірші за інших?

– Мумія то й мумія, – махнув чоловік рукою та й ліг спати.

А коли жінка заснула, він через неї переліз, взяв ножа, пішов на кухню, відкрив холодильник, відрізав гарний кусень ковбаси і хліба, підійшов до «мумії» і тихо промовив:

– На, та хоч трохи поїж. А то я одного разу поїхав у «відрядження» на один день, а простояв аж чотири.

БАТЬКО І СИН

Батько до тринадцятирічного сина:

– Чим оце нам з тобою сперечатись, давай краще про секс поговоримо.

– А що саме тебе цікавить, тату?

ДВА МИХАЇЛИ

– Чим відрізняється Мішка Олімпійський від Мішки Горбачова?

– А тим, що Олімпійського Мішку народ надував, а цей навпаки – людей надував.

ЖІНКА ДО ЧОЛОВІКА

– Тебе мати народила напевно стоячи?

– А то чого ж бо?

– Бо якби лежачи, то ти був би таким, як всі, а то, видно, як падав, то стукнувся головою об підлогу.

ВСІ ЧОЛОВІКИ СМІЮТЬСЯ

Після довгого розлучення зустрілися двоє друзів, і один до другого:

– Чому ти такий сумний та невеселий?

– Що тобі сказати, якось аж незручно говорити.

– Ну годі тобі ламатись, як красна дівиця.

– Та, розумієш, у моєї жінки одна половинка щілинки біла, а друга – чорна.

– А тобі то яка різниця? Ти що там свічку тримаєш? Закрийся, щоб ніхто не бачив і насолоджуйся тою, яка є..

– От якби то так?

– А що там і ще?

– Та воно то ніби і нічого, але всі чоловіки нашого будинку з мене сміються.

ЩО ТАКЕ ШАНА?

В одне село приїхав перший секретар райкому і наказав зібрати в сільському клубі всіх колгоспників і звернувся до них такими словами:

– Шановні товариші колгоспники. Ваш колгосп в цьому році зайняв перше місце в соцзмаганні по району. Отож, ми від імені керівництва району вітаємо ваш колектив з цією визначною перемогою і вирішили преміювати вашого голову колгоспу новим автомобілем «Волга», головного агронома «Жигулями», головного бухгалтера «Москвичем», бригадира дільничої бригади – «Запорожцем», а решті вашим працівникам – шана.

На задньому місці в клубі сидів грузин і так, як українську мову знав погано, то й питає у Петра дотепника – самоучки, а що таке шана? А Петро до грузина:

– Ти на нашій конюшні був?

– Був.

– А в жеребця оту штуку бачив?

– Бачив.

– Так ото щось на зразок того, тільки і ще трошки більше.

ГЕМОРОЙ

Зустрічаються друзі і один до другого:

– Слухай, чому ти так перекривився, як середа на п’ятницю ?

– Та от замучив проклятий геморой.

– А що таке геморой?

– А тобі хоч колись зуби боліли?

– Боліли.

– Так геморой, це як всі зуби болять разом.

В СУДІ

Суддя до свідка:

– Розповідайте все, що ви чули і бачили.

– А що розповідати? Встав я рано, пройшовся по хаті і захотілось мені дуже їсти. Взяв я пиріг з квасолею – вкусив два рази і дуже мені захотілось по великому. Пішов я за хату, сів на межі, дмусь і пиріг з квасолею доїдаю. Коли, оце, дивлюсь Іван Машку і..е.

Суддя поправляє:

– А ви можете сказати замість слова ї..е – «робить полове сношеніе».

– Можу, звичайно. Так от я, значить, сиджу, какаю і пиріг доїдаю, і наблюдаю як Іван і..е полове сношеніє.

– А ви шум, крик чули?

– Ні, крику ніякого не було, але коли Машка встала, то на тому місці, де лежала – пригорщі зо три шуму було.

В ЧЕРЗІ

Вистроїлась черга за якимось дефіцитом. Першою стоїть молода апетитна дівуля, а за нею підстаркуватий дідок, а за ним ціла верениця людей. А люди все підходять та підходять і все тискнуть на передніх, а ті на діда, а дід на дівулю. Дівуля мовчала, мовчала, а потім і говорить до діда:

– Діду, я вже чую ваш кінець.

– А звідки ви знаєте?

– А я його відчуваю, коли ви на мене тиснете.

КАШПИРОВСЬКИЙ І П’ЯНИЦЯ

Перестрів п’яниця Кашпировського та й просить:

– Добрий чоловіче, допоможи ти мені. Я – п’яниця. Пропив жінку, діток, господарство. Зроби так, щоб, або горілка була дешевша, або щоб я більше заробляв.

– Добре,– сказав Кашпировський,– іди додому. Хай буде по-твоєму. Так от, як прийдеш додому і захочеш випити, то візьми підстав стакан, попісяй і пий скільки душа забажає.

Не повірив чоловік, прийшов додому і тут же відразу зробив усе, як йому порадив Кашпировський. А коли випив, то від задоволення ледве не закричав. Так по стакану він наливав ранком, в обід і ввечорі. На другий день вирішив провідати свого дружка, а той і питає, чи нема в тебе хоч би п’ять крапель, щоб душу промочить?

– Є,– відповідає п’яничка, давай стакан.– А коли почав цідить, то руки тремтять, і з перепою ніяк не може своїм кінцем попасти в стакан і каже до дружка:

– Бери краще з крана.

СНІДАНОК ТУРИСТА

Зустрічається Медвідь з Туристом:

– Ти хто?

– Я -Турист.

– Брешеш. Це я Турист, а ти – сніданок туриста.

РУСАЛКА І ВОДОЛАЗ

Вилазить Русалка з дитиною на берег і питає у відпочиваючих:

– Скажіть, будь-ласка, ви не бачили тут Жору – водолаза.

Я – ТАНК

Учні мались гратись у воєнні ігри, і вчителька говорить до учнів. Ірочка, ти будеш кулеметом, а ти Галинко – автоматом, а ти Вовочка танком і так далі. Почалась гра. Раптом Ірочка кричить до Вовочки:

– Падай, я тебе убила.

– Не транди, я – танк,– відповів Вовочка.

7.6.1988 р.

МІСЬКИХ НЕ СНОШАЄМО

Іде пасажир по трамваю, тримає перед собою газету і все бубнить та бубнить: бу-бу та бу-бу. Стоїть жінка напроти:

– Молодий чоловіче, ви б читали про себе.

– А про мене тут не пишуть.

Їдуть далі. Чоловік сидить на сидінні і знімає свої шкарпетки.

Жінка знову до нього:

– Скажіть, будь-ласка, ви свої шкарпетки міняєте?

– Тільки на сало.

– А скільки вам років?

-43.

– А я б вам і не дала.

– А ми «городських не сношаємо».

ЄВРЕЙ ТА ІВАН

Єврей вирішив оздоровити своє потомство, прийшов до Івана і говорить:

– Женись на моїй доньці Розі хоча б на пару років. Але, якщо погодишся одружитися, то муситимеш прийняти і нашу віру. А для цього ти повинен будеш зробити обрізання.

– А хто буде робить обрізання?

– Моя Сара.

– А як вона це буде робити?

– Відкусить.

– Ну що ж? Кусати так кусати,– погодився Іван.

На наступний день пішов до Сари. А коли почав їй сунути в рот, а він не влазить. Дочка як побачила і до мамки:

– Мамко, не треба відкушувати, краще хай вам рот роздеруть.

ЩОБ СТАТЬ ЛЕНІНЦЕМ

Кажуть, що Ленін дуже любив гречану кашу. А гречка в свою чергу революціонує душу людини. Отож, якщо хочете стать ленінцем – їжте гречану кашу.