Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 38

В одному автопарку ідуть збори. Приймають соціалістичне зобов’язання по питанню економії пального і шин.

– І яким чином ви збираєтесь це зробити?– запитує у завгара хтось з присутніх працівників,– невже займатися приписками і ганяти по місту на двох колесах?

1.7.1987 р.

В ТРАМВАЇ

– Ну як справи?– запитує Іван у Степана, їдучи у трамваї.

– Ну як тобі сказати, ніби, добре. Але якби було і ще трохи добріше, то вже б мабуть і не витримав.

28.8.1976 р.

ВСЕ ГАРНО

Все ніби в Туреччині гарно, а от коли проснешся – скрізь куди не глянеш – турки.

М. КИЇВ, 2012 рік.

НА ВСІ РУКИ МАЙСТЕР

– Ну в тебе й синок,– один сусід вигукує до другого,– на всі руки майстер. Не встиг ще і півкілометра від’їхати від колгоспного гаражу, як вже і «Бобіка» ремонтує. Видно тямущий хлопець, не даремно вчився в школі механізаторів.

– Так то воно так. Скільки вже йому дурневі говорив, щоб після роботи у козла не грав, а краще б машину оглянув. Тож, хіба воно слухає?

– На свіжому повітрі, певно, краще.

17.5.1976 р.

МУДРИЙ СИН

– Що ж ти, синку, такі браковані чоботи пошив. Один каблук більший а другий менший, одна халява широка, а друга вузька,– батько до сина.

– У тебе, певно, щось з зором невпорядку? Ти раніше шив кращі.

– Набридло без чобіт ходити, тату.

– Це ж як зрозуміти?

– Бо як гарні пошию, то ти знову комусь продаси.

13.6.1976 р.

ПРО СІЛЬ ТА ДИМ

Вовочка запитує у татка:

– Скажи, татку, що дорожче, сіль чи дим?

– Звичайно, сіль.

– Тоді поясни причину, чому присолена скумбрія коштує десять гривень, а копчена – вдвічі дорожче??

10.3 1992 р.

СІРКО ДО РЕКСА

– Чому такий худий, голодний?– хазяйський пес до бродячого.

– Та оці нові олігархи до того довели народ, що на смітнику після них – навіть кришки від сухаря не знайдеш.

23.12.2003 р.

РОБИ ПО СВОЄМУ

– Мамку слухаєш?

– Слухаю, але все роблю по своєму.

– Це ж чому?

– А я чув як батько сусіду – дядьку Петру – говорив...

– А що ж він говорив.

– Ти завжди слухай жінку, але роби по-своєму. І все буде гаразд.

– Так то жінку, а це ж твоя мама.

10.3.2004 р.

Я ВСЕ ЗНАЮ

Якось у хлопчика років п’яти я запитую:

– Ну розкажи мені, що ти знаєш?

– Я все знаю.

– Ну а коли так, то тобі вже пора на пенсію, старина.

– А що таке пенсія?– перепитав хлопчик.

– От тобі і на! А говориш, що все знаєш. Так от, на пенсію відправляють усіх тих, що все знають.

– А навіщо?

– Щоб не заважали працювати тим, хто ще нічого не знає.

11.3.1992 р.

ОНУК І ДІДУСЬ

– Як, подивившись на людину, взнати, яка вона – добра чи злюча?– питає онук в дідуся?

– А ти побільше до людей придивляйся і сам взнаєш. Ота людина, яка до всіх посміхається – то добра людина.

– Чому ж тоді мама називає свого директора злою людиною, адже він весь час до всіх посміхається?

– О, синку, я тобі скільки раз говорив: ніколи не слухай жінок, бо вони завжди говорять все навпаки.

12.3.1992 р.

ЗОЛОТА РИБКА І БАНДЕРІВЕЦЬ

Бандерівець ловив рибку і спіймав золоту. Ото вона і проситься: – Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.

– Гаразд,– сказав бандеровець і відпустив.

– То яке ж твоє перше бажання?

– Зроби так, щоб татари з монголами напали на шведів.

– А яке друге?

– Зроби так, щоб татари з монголами напали і ще раз на шведів.

– Дивно,– подумала рибка і засміялась. – І яке ж твоє трете бажання?

– Зроби так, щоб татари з монголами напали на шведів і третій, і четвертий раз.

– А навіщо тобі все це треба?

– А я хочу, щоб татари з монголами тільки те й робили що ходили через Москву, то – туди, то сюди.

5.5.1988 р.

ЧУКЧУ ПИТАЮТЬ

– А де ти влітку вмиваєшся?

– В річках, озерах.

– А взимку?

– А скільки тої зими.

ЄВА І МОСКВИЧ

Одружився чоловік і після першої медової ночі їй говорить:

– Знаєш, кохана, я буду називати тебе Євою.

А жінка посміхнулась і відповіла:

– В такому випадку я буду називати тебе Москвичем.

– А чому Москвичем, – перепитав чоловік?

– Бо ти в мене чотириста дванадцятий.

ГАРЯЧИЙ ОБІД

Зібрались два фанатики – мрійники і один до одного:

– О, якби я був мільйонером,– говорить перший,– я б купив одну бочку чорної, а другу бочку червоної ікри. А потім одну ложку чорної з’їв би, а потім ложку червоної і так їв би, поки всю не з’їв би. А другий слухав, а потім говорить:

– А я б купив по дві бочки і...

В цей час сиділа навпроти ворона і слухала, а коли вони замовкли, вона підлетіла до них і говорить:

– Хлопці, там за поворотом тільки що пройшла корова і наляпала, так що будь-ласка поспішіть, а то залишитесь без гарячого обіду.

14.7.1989 р.

АВТОР І РЕДАКТОР

Приходить автор в редакцію і приносить свої вірші. Редактор пропонує їх залишити на два-три дні. Через три дні автор приходить і до редактора:

– І як справи, панове добродії,– звертається до головного редактора автор?

– Є дві новини для вас.

– Цікаво, які?

– Одна хороша, а друга погана. Так, з якої починати?

– Давайте з гарної.

– Ваші вірші чудесні.

– А яка погана?

– Але вони згоріли.

ЧУКЧА ПІСЛЯ ВЕСІЛЛЯ

Чукча женився на росіянці. А через декілька днів його запитують друзі:

– Ну і як жінка?

– Чудесна, тільки занадто брудна. Кожен день по два-три рази… миється.

МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ І ЗОЛОТА РИБКА

Ловив Михайло Сергійович рибку і спіймав золоту. А вона, як і у всіх серіалах, проситься натуральним людським голосом:

– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за твою доброту виконаю любі твої три бажання.

– Добре !– сказав Михайло, але мені нічого не треба, так як у мене все є. Але, коли прийшов і розповів своїй Раїсі, то вона так, як і всі баби, накинулась на Михайла і почала його лаяти:

– Ну ж і дурень ти лисий. Був би попросив, щоб вона нас зробила молодими.

Дійшло до Михайла, та пізно було, але пішов до моря.

Побачила рибка Михайла, підпливла і питає:

– Чому такий сумний?

Він все розповів їй.

– Нічим не можу допомогти тобі, але можу дати раду. Вилазь на Спаську вежу і крути стрілку проти. Скільки накрутиш, то все і твоє буде. Пішов він на Червону площу, бачить іде алкоголік. Він до нього:

– Заробити хочеш?

– А чому б і ні.

– Тоді лізь на Спаську вежу і покрути стрілку проти часової стрілки.

– Добре! – сказав алкоголік.– А не обдуриш?

– Ні! – вигукнув Михайло.

Заліз алкоголік на Спаську вежу, крутить стрілку і в той час спостерігає за Михайлом, як з кожним оборотом він все більше молодіє. Нарешті, почув крик самого Михайла:

– Досить. Злізай!

– Е, ні,– подумав алкоголік. Тепер ти в моїх руках, тому я буду крутити до того часу, поки тебе не загоню назад в тріщину, а потім накажу, щоб зробили викидень. Нічого людей дурити.

БІЛЯ ВБИРАЛЬНІ

– Петька! – питає Василь Іванович,– хто пальцем вимазує туалети?

– Фурманов.