Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 55

От до чого дожились

Скрізь де ступиш – міна,

На що глянь вже – не твоє,

От вам і Вкраїна!

Цілий день понад рікою

Невгамовний соловей,

Ой, як хочеться порою

Всім навішать мандюлей...

1.10.1975 р. – 1.4.2013 р.

НАД РІЧКОЮ ТУМАН

Над річкою туман сміється

Й в костюмі білому стоїть,

А поруч з ним коза пасеться

І обгризає білий цвіт.

А козлик. що прибіг до неї,

Прохає ніжності в її,

Вона ж – коза сміється з нього:

Захочу дам, захочу ні!

24.9.1975 р.

ЗНАМЕНИТА ВАРКА

Хто сказав, що я дурепа? –

Вигукнула Варка, –

Зате вмію краще всіх я

І на всіх я каркать.

14.06.2013 р.

ЗА ПОЦІЛУНОК

Щоб лице своє відкрила

І дала поцілувати,

Все, що тільки б попросила,

Я б велів тобі віддіти.

26.8.2013 р.

ЗАРПЛАТА

У Сашка, мого сусіда,

Морда, як у ката.

– Була б й в тебе така сама

Щоб така зарплата.

15.06.2013 р.

СИНОЧКИ

Ну й пішли уже синочки,

Хай Господь їх береже! –

Гроші в Люди позичають,

А матуся віддає.

АЛІМЕНТИ

Ну й матуся в дяді Саші,

Де дурнішу взяти.

Саша робить аліменти,

А старенька платить.

16.06.2013 р.

ХОЧЕШ МАТИ РОДИЧІВ

Хочеш мати родичів,

Не даруй їм калачів,

Бо калач вони з’їдять,

А вас пошлють... Куди? – сказать?

16.06.2013 р.

НА ДІВЧИНУ ПОДИВИВСЯ

На дівчину подивився,

Ледь цяцьками не вдавився.

15.06.2013 р.

ШАНОВНОМУ РУСТАМУ

Замість того, щоб піти

І спіймати Зайця,

Любить він тягнуть резину,

Як кота за яйця.

8.07.2013

ЛЮБОВ І ХЛІБ

За що боровся, на те і напоровся, –

Як кажуть люди у житті, –

Як нас гнобили, так і гноблять

Ті недоторкані «святі».

Земля уся залита кров’ю,

Куди не глянеш – скрізь грабіж,

А люди дудлять мовчки «Водку»,

Й кричать жидам всім – браво, біс.

От як живемо ми сьогодні,

Хто владу мав – той все загріб,

Чому й стоять дівки голодні

Й міняють честь свою на хліб.

24.6.2013 р.

ЗА ВІДВАГУ

Не знаю, що таке життя,

І що в нім краще, а що гірше?

Та з кожним роком, хоч убий,

Люблю жінок все більше й більше.

Чи то був сіренький такий?

Чи був в житті такий незрячий?

Чи у красі не розбиравсь?

Чи чарівниць в житті не бачив?

Бо всякий, та ще новий цвіт

Він, мов магніт до себе тягне,

Ну як його ти обійдеш? –

Як він вітрами, щастям пахне.

Бо як погляну з сторони

На ту струнку веселу звабу...

Я б всі віддав їй ордени

За їх красу, і їх відвагу.

26.6.2013 р.

ТАЛАНТ І ОБМАН

Закохать поета в себе,

Може що хіба шайтан,

А тому біжу до тебе,

Сам на свій самообман.

28.6.2013 р.

КОНТРАКТ

Сотні раз в дівчат влюблявся,

Сотні раз дівчат кохав,

А от що таке кохання? –

Я по-справжньому не знав.

А коли в трамваї якось

Їхав з праці я в манто,

Біля мене жінка сіла

У червоному пальто.

Які ніжки, які очі,

А якії грудоньки!!!

Глянув я на ті красоти

Й хоч додому не іди.

– Ну, – оце собі подумав, –

Щоб з такою переспать,

То, хай Бог мене боронить,

Можна б вже і помирать.

А дівча те, мов почуло

Й тут же стало загравать:

– А у тебе є квартира

Ну і Волга, – так сказать?

– Звісно є, і навіть дача

І це істина, це – факт.

– А як так! Давай з тобою

Ми підпишемо контракт.

– Ти про що? – я до дівчини.

– Про те саме, так сказать,

Та ж нащо тобі квартира,

Як зібрався помирать?

Ти мені даєш квартиру,

Ну, а я тобі – свій клад.

2.7.2013 р.

ОТ ТАК ХЛОПЕЦЬ!

Москаленко Дмитру

От пішли у нас вже хлопці,

Щоб ходити з дівкою,

То він ходить цілий день

По селі з мобілкою.

2.7.2013 р.

А ЖИТТЯ ЛІТА ХОВАЄ

Вже давно й жінок немає

Із якими я дружив,

А життя літа ховає,

Хто своє вже відслужив.

Навіть тяжко мені втямить,

Що колись ослабне річ,

І закриє всім нам очі

І настане темна ніч.

Й поки тіло перепріє,

Й зчинить дух переполох,

Душа знайде нове тіло,

Те, що їй укаже Бог.

2.7.2013 р.

ОЙ, ТИ ДІМА

Ой ти Діма, ой ти Діма,

Твоя сива борода,

Де ж, скажи, тоді ти шлявся,

Як була я молода?

2.7.2013 р.

ЯК ПОГЛЯНУ НА ДІАНУ

Як погляну на Діану,

Що по вулиці іде,

То стаю неначе п’яний,

Ніби щось в мені гуде.

2.7.2013 р.

П’ЯНИЙ БЕЗ ВИНА

Ой, Діана конопляна,

Дорогесенька моя,

Я завжди неначе п’яний

Як тебе побачу я?

А дівчина посміхнулась

І сказала: я – така!

Та як хочеш буть зі мною,

Ти візьми хоч – шмурдяка.

2.7.2013 р.

БАБА НЮРА

За оті красоти ваші,

І за вашу ту «біду»,

Я готовий хоч сьогодні

Вам вручить Сковороду...

Це колись дівки стогнали

І нікому не давали,

Ну, а зараз дай їй Лесю

Й хоч всю ніч цілуй Принцесу.

Хай ті плачуть і голосять

Що боялися давать,

А у мене – слава Богу! –

Є про що в житті згадать.

Очерет та осока,

Та дубові бочечки,

Ой, як хочу притулитись

До твоєї попочки.

От тобі і баба Нюра,

От тобі і дід Охрім,

Не пропустять ні одної,

Хай би хоч який там грім.

От тобі і баба Нюра,

От тобі й Улан-Уде,

Поки пляшку не осушать,

Хрін додому хто піде.

У бабусі Палагеї

Кожен день збирались геї,

Бо як виявилось, в неї –

Хто б подумав? – нема феї.

От тобі і тари-бари,

От тобі і зірочки,

Хто б подумать міг, що в баби

Та немає дірочки?

28.6.2013 р.

ВОВКИ І ВАВКИ

Як написав сердиті вірші,

То тут же їх охолоди,

Й якраз тоді як охолонуть –

Тоді і в люди їх веди.

Щоб надто ті не хизувались,

Й не накидались, як вовки,

І щоб хоч трішки посміхались,

І не робили всім вавки.

29.6.2013 р.

МОЯ ТИ ДІВЧИНКО

Якби була ти королева

Й навіть страшніша від змії,

Й тоді б наблизивсь я до тебе,

Щоб в очі глянути твої.

Коли дивлюсь в твоє я небо

І на шовкові грудоньки,

О, як же хочеться до тебе,

Й тут же погратись в піддавки.

О, як би я хотів добратись

До тих чарівних таємниць,

І ними нічку розважатись –

Тим полем зрілих полуниць.

О, моя дівчинко весела,

О, моя радість давніх мрій,

Ти пригорнись до мого серця

І душу хоч злегка зігрій!

29.6.2013 р.

КОЛИ СПІВАЮТЬ СОЛОВ’Ї

Неначе квітами весною –

Іду й любуюся тобою,

Й коли співають солов’ї –

Шукаю я вуста твої.

О, як тоді, як жито стигне