Твори - Хвильовий Микола Григорович - Страница 227

Подається за вид.: Хвильовий Микола.*Вальдшнепи // Вапліте.— 1927.— № 5.— С. 5—69.

1 «Брати Карамазови» — роман Ф. М. Достоєвського, написаний у 1879—1880 рр. М. Хвильовий свідомо дав своєму головному героєві прізвище персонажів Достоєвського, дбаючи про читацьку асоціацію із знаменитим твором.

2 «К,нязь Ігор» — опера російського композитора Олександра Порфировича Бородіна (1833—1887), створена в 1890 р. Завершена композиторами М. А. Римським-Корсаковим (1844—1908) і О. К. Глазуновим (1865—1936).

3 «Сміх» — новела М. М. Коцюбинського, написана в 1906 р.

4 ...така трагедія по суті була вже. Хіба це не Ганну яін розстріляв колись ... біля якогось пр о в і н ці а л ьн ог о

. м'о настир я? — Тут асоціація з новелою М. Хвильового «Я», де є подібний епізод розстрілу героєм своєї матері разом з групою засуджених революційним трибуналом монашок. Таким чином, Дмитро Карамазов може сприйматися якс: спадкоємець біографії «главковерха чорного трибуналу комуни». Подібні перегуки в біографіях персонажів у Хвильового загалом не рідкість.

¦ Він досліджує один тип героя і вводить епізоди, які б нагадали про це читачеві.

'° Потебня Олександр Опанасович (1835—1891) —український філолог, психолінгвістичне вчення якого має значний вплив на розвиток сучасної філологічної думки. Автор робіт «О некоторых символах в славянской народной поэзии» (1860), «Мысль и язык» (1862), «Объяснения малорусских и сродных народных песен» (1883, 1887), а також виданих посмертно «Из записок по теории словесности» та «Из лекций по теории словесности», які відносяться до 70—80-х років.

ь Прованс — провінція Франції на березі Середземного моря.

' «Баядерка» — оперета угорського композитора Імре Кальмана (1882—1953), створена 1921 р.

й В ій он (Вільон) Франсуа (справжнє ім’я Монкорб’є або де Лож; між 1431 і 1432 — після 1463) — французький поет, автор балад і поем. Поезію Війона перекладав українською мовою і написав про нього грунтовну статтю Леонід Первомайський.

9 Провансальська література — зародилася в Провансі, провінції Франції з особливим діалектом. Жан Жансемен (вірніше, Жаку Жансе-мон; 1798—1864), Теодор Обанель (1829—1886)—провансальські поети.

ш Загайаватизованим «Капітало м».— Йдеться про поєднання романтичного пориву й тверезого реалістичного розрахунку, романтики «Пісні про Гайявату» (1855) американського поета Лонгфелло Генрі Водсворта (1867—1882) і наукової грунтовності «Капіталу» К. Маркса.

11 Пасеї з м (від франц. раззе — минуле) — пристрасть до минулого, замилування ним.

12 Альоша Карамазов — герой роману Достоєвського «Брати Кдра-мазови».

13 Мізантроп — персонаж однойменної п’єси французького комедіографа Мольєра, написаної в 1666 р. У переносному значенні — людиноненависник.

11 За моєю молодою надією...— так в оригіналі. Хоча за логікою змісту мало б стояти «нацією».

|:) Чемберлен Остін (1863—1937) —англійський політичний діяч, міністр закордонних справ Великобританії в 1924—1929 рр. У 1927 р.^був одним

з ініціаторів розриву дипломатичних стосунків з СРСР. У радянській пресі тоді з’являлося багато карикатур, шаржів на. Чемберлена.

10 Перовська Софія Львівна (1853—1881) — революціонерка-народниця, член виконкому «Народної волі», організаторка замахів на імператора Олександра II.

11 Рубенс івське — слово походить від імені Рубенса Пітера Пауела (1577—1640), видатного фламандського художника, який чудово передавав чуттєву красу образів, сміливі реалістичні спостереження.

14 Діцген Йосиф (1828—1888) —німецький робітник, соціал-демократ. Самотужки прийшов до матеріалістичної діалектики, пропагував марксизм. Один із засновників І Інтернаціоналу.

Поезія Миколи Хвильового н^ самому початку 20-х років мала значний критичний резонанс. Модерна, зі слідами невтомних формальних пошуків,

з символістськими, футуристськими елементами, вона привертала увагу багатьох найавторитетніших поціновувачів, зокрема М. Йогансена, В. Гадзінського, М. Доленга.

1921 р. у Харкові з'явилася окремим виданням поеіуіа «В електричний вік» і збірка «Молодість», наступного 1922 р.— збірка «Досвітні симфонії», 1931 р.— збірка «Старі поезії». Окремі поезії друкувалися на сторінках тогочасних журналів та альманахів, зокрема «Шляхи мистецтва», «Арена», «Зори грядущего», збірників «Жовтень» (Харків, 1921), «На сполох» (Харків, 1921), «Штабель» (Харків, 1921) та ін.

Вперше поетичну спадщину Хвильового зібрав і підготував до друку Григорій Костюк. У редагованому ним виданні (Твори: У 5-х т.— Т. 3) розділ поезії супроводжує цікава стаття Святослава Гординського «Поезія Миколи Хвильового».

До даного тому вміщено поему «В електричний вік» та' вірші зі збірок «Молодість» і «Досвітні симфонії».

«О, РУДНІ, ВАШЕ СВЯТО...»

Вперше надруковано у зб.’. «Молодість» (Поезії). Збірка перша.— Харків: Всеукрлітком, 1921.— С. 3. Подається за першодруком.

ШВЕЦЬ ПРАЦЮЄ

Вперше надруковано у зб.: «Молодість» (Поезії). Збірка перша.— Харків: Всеукряітком, 1921. Подається за першодруком.

КЛАВІАТУРТЕ ;

Вперше надруковано у зб.*. «Досвітні симфонії» (Поезії). Збірка друга.— Харків: Всеукрлітком, 1922. Подається за першодруком.

1 Аріман (Анхра-Майнью) —у зороастрійській і древньоперсидській релігіях — бог, який уособлює зле начало.

В ЕЛЕКТРИЧНИЙ ВІК Поема

Вперше надруковано у кн.: «В електричний вік» (Поема).— Харків: Всеукрлітком, 1921.— 16 с. У 1922 р. опубліковано в журналі «Шляхи мистецтва» (№ 2.— С. 4—5). Подається за останнім виданням^

1 Залізняк Максим (нар. в 40-х роках XVIII ст.)—запорізький козак, один із керівників повстання проти польсько-шляхетського гніту на Правобережній Україні в 1768 р., відомого під назвою Коліївщина.

2 Гонт а Іван (?— 1768) —один із керівників народного повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Страчений польською шляхтою. Іван Гонта й Максим Залізняк оспівані Т. Г. Шевченком у поемі «Гайдамаки» (1839-—-1841).

3 Марат Жан Поль (1743 1793) т-у період Великої Французької

революції один з вождів якобінців.

4 Па-де-Кале (Дуврська протока) — між узбережжям Франції

та островом Великобританією. Сполучає Північне море з Атлантичним океаном. ' *

5 Ла-Манш — протока між узбережжям Франції та о. Великобританія. Разом з Па-де-Кале з’єднує Північне море з Атлантичним океаном.

6 Гастів (Гастєв) Олександр Капітонович (1882—1938 чи 1941) — російський радянський поет і вчений, автор популярних у 20-х роках збірок пролетарської поезії.

7 Пр о м е т е й — у грецькій міфології титан, що вкрав у богів з Олімпу вогонь і передав його людям. За це з наказу Зевса був прикутий до скелі і приречений на вічні муки: щодня прилітав орел і клював йому печінку, яка відростала за ніч знову. Звільнив Прометея і вбив орла Геракл,. Образ Прометея знайшов відображення в багатьох визначних творах мистецтва, зокрема у Бехала, П. Б. Шеллі, Т. Г. Шевченка.

й А р х і мед (бл. 287—212 до н. е.) — древньогрецький вчений, математик, автор багатьох винаходів.

у Колумб Христофор (1451 —1506) —мореплавець, 1492 р. відкрив Америку.

10 Оріон — екваторіальне сузір'я.

ПАМФЛЕТИ

Публіцистика Миколи Хвильового мала величезне значення не лише для розвитку літературного процесу 20-х років, але й для всієї суспільно-духовної ситуації на Україні. Його голос був найчутнішим і найавторитетнішим у знаменитій літературній дискусії 1925—1928 рр. (фактично вона тривала до.початку 30-х років). Дискусія вилилася у масштабне й надзвичайно гостре обговорення шляхів розвитку української пожовтневої літератури.