Твори - Хвильовий Микола Григорович - Страница 224

ЗАВ’ЯЗКА

(Етюд)

Вперше надруковано в журн.: Життя й революція.—1925.— № 11.— С. 11—21, під назвою «Іраїда» як початок однойменного роману. Роман цей невідомий. З листа М. Хвильового до А. Любченка від 2 березня 1928 р. із Відня довідуємося, що цей роман, як і «Вальдшнепи», був, очевидно, знищений: «Я зараз теж сів писати новий роман, власне, перший, бо «Вальдш [непи]», як Вам відомо, а «Іраїда» теж за ними». (Опубліковано у кн.: Луцький Ю. Ваплі-тянський збірник. Вид. 2. Видання Канадського Інституту Українських студій, вид-во «Мозаїка», 1977.— С. 210.) Як самостійний твір (етюд) під назвою «Зав’язка» вміщено у вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків: ДВУ,

1930.— Т. 3.— С. 258—286. Подається за останнім прижиттєвим виданням.

Порівняно з публікацією в журналі «Життя й революція» автор зробив деякі стилістичні правки. Змінені прізбища багатьох персонажів. Зокрема, дипломата Криленка у журнальному варіанті названо Баторій, інженера Сердюка — Ламене, журналіста Шарка — Пастелян. У пізніших творах Хвильовий менше захоплюється екзотичними деталями й іменами. У цій динамічній зав’язці намічено кілька сюжетних ліній, вузлів.

1 Шпрее — річка в Німеччині, на якій розташоване м. Берлін.

2 Шва рцвальд — місто і гірський масив у Німеччині.

3 Лоенгріг (Лянгрін) — герой німецького рицарського епосу кінця XIII ст. До нього зверталися романтики. Набув популярності завдяки опері «Лоенгрін» (1848) німецького композитора Ріхарда Вагнера (1813—1883).

4 ІІІпільгаген Фрідріх (1829—1911) —німецький письменник.

5 Бюргер — житель західноєвропейського середньовічного міста, у вужчому значенні — середній прошарок міського населення.

6 Езопівська мова — спосіб замасковано виражати думки за допомогою використання алегорій, іронії тощо (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI ст. до н. є.).

7 Е с д е б е — соціал-демократи (більшовики).

8 Хлестаков — герой комедії М. Гоголя «Ревізор».

9 Д’Аннунціо Габріеле (1863—1938) — італійський письменник

і політичний діяч. Перейнятий декадентськими й ніцшеанськими ідеями,

після першої світової війни посилено пропагував фашизм. .

10 ...націонал ьни м героєм, що ім’я йому Симон.— Мається на увазі Симон Васильович Петлюра.

11 Потсдамський — походить від Потсдам, міста в Німеччині.

12 «М іжпланетні інтервали» — вірш П. Тичини зі збірки «Плуг» (1919).

МАТИ

Вперше надруковано у вид.: Хвильовий Микола.— Твори: У 3-х т.— Харків: ДВУ, 1930.— Т. 3.— С. 5—23. 1932 р. опубліковано у Вибраних творах (т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. 1.— С. 92—108.

Оповіданню передував такий автокоментар: «Це оповідання дехто плутає з новелою «Я». Між ними нічого спільного нема. Основна мисль оповідання «Мати» така: поділення людей капіталістичного суспільства на класові табори є така неминучість, як неминуча загибель світогляду «старосвітських» людей. Проте думку авторову почасти видко й 'з епіграфа. Написано 1927 року».

'«Приїхали до матері та три синй...» — цитата з вірша П. Тичини «Три сини» (1923).

2 Тарас Бульба — персонаж однойменної повісті М. Гоголя, написаної в 1839—1841 рр. Імена героїв «Матері» — Остапа та Андрія також перегукуються з іменами двох синів Тараса Бульби, котрі стали непримиренними ворогами.

3 Франц-Йосиф І (1830—1916)—імператор Австро-Угорщини (1848—1916 рр.) із династії Габсбургів.

ІЗ ВАРИНОЇ БІОГРАФІЇ

Вперше надруковано в журн. Літературний ярмарок (1928.— № 1.— С. 9—39). 1930 р. опубліковано у вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків: ДВУ.— Т. З, та 1932 р.— у Вибраних творах (Т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. 1.— С. 40—77.

Оповіданню передував автокоментар: «В перший раз оповідання «Із Вариної біографії» надруковано 1928 року в книзі першій альманаху «Літературний ярмарок». Прочитавши це оповідання, критики заметушилися: один

із авторитетних на той час демосфенів дуже жалкував, що автор зробив з героїні «робітничо-селянську богородицю», другий скаржився, що автор зацікавився такою собі зовсім непотрібною Варею. Третій навіть обвинувачував мене у великій прихильності до грубого натуралізму. Подивімось, чи мали вони рацію. Коротко.

В образі Варі, як це видно й без окулярів, автор подає читачеві збірний тип масовика дрібної буржуазії. Словом, щодо натуралізму, то це оповідання є типовий романтичний етюд («щодо вина, то він пив воду», як говорив колись, здається, Віктор Гюго). Гіперболи, узагальнення — це супутники романтичного письма, а саме ними й просякнуто моє оповідання. Чи, може, без окулярів не видно, що богодухівська Варя — не одна Варя, що це тисячі Вар, і не лише богодухівських?

Другому критикові відповідь коротенька. Вірно: вульгаризатори пролетарської літератури ніколи не цікавились перевихованням дрібнобуржуазних мас. Я цим питанням завжди цікавився, саме тому я й звернув увагу на таку собі нікому не потрібну Варю.

Але перед третім демосфеном я схиляю своє непокірне чоло й роблю йому елегантний кніксен. Він мав рацію жалкувати, що я зробив з героїні «робітничо-селянську богородицю», бо... з неї я справді нічого іншого й не міг зробити.

Яка основна ідея твору? Життя дрібної буржуазії завжди йде під контролем «чужої волі», себто під контролем волі якогось класу — чи то буржуазії, чи то пролетаріату — в залежності від обставин. За часів великої громадянської війни пролетаріат, тягнучи за собою вищезгаданий соціальний прошарок, не міг не запліднити його своїми ідеями, і він його, як відомо, запліднив.

Великі маси дрібної буржуазії побігли туди, куди з боями «підступили загони червоних полків», бо запліднена ідеями революційного класу дрібна буржуазія відчула «щось таке, що з його влади їй уже ніколи не вирватись». І коли дрібнобуржуазна Варя з Монастирської, народивши сина, не знайшла світліших порівнянь, як порівняти себе з богородицею, то чому автор мусить робити з неї щось інше?»

1 Щоголів (Щоголев) Яків Іванович (1823—1898) —український поет.

2 «Огонек»—російський щотижневий ілюстрований журнал, виходив у Петербурзі в 1899—1918 рр.

3 Красний Кут — містечко на Богодухівщині, на р. Мерлі.

ІВАН ІВАНОВИЧ

Вперше надруковано в журн. Літературний ярмарок (1929.— № 7.— С. 5—56). 1930 р. опубліковано у вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків: ДВУ.— Т. 3.— С. 24—96. Подається за цим виданням.

1 «Зачем же изображать бедность» — вступний абзац другого тому поеми М. Гоголя «Мертві душі» (том, знищений автором, частково опублікований 1855 р.).

2 Теккерей Уїльям Мейкпіс (1811 —1863) —англійський письменник.

3 Рабле Франсуа (1483 або 1494—1553) —французький письменник, автор роману «Гаргантюа і Пантагрюель» (1532—1564).

‘Мор Томас (1478—1535) — англійський мислитель-гуманіст, один

з основоположників утопічного соціалізму.

5 Мопассан Гіде (1850—1893) —французький письменник.

6 Монументально-реалістична теорія — догматична теорія звеличувального «монументального реалізму», пропагована вусппівцями як єдино пролетарська й революційна, а отже, й така, що єдина має право на існування.

7Бухарін Микола Іванович (1888—1938)—радянський партійний і державний діяч.

8 «X у л і о X у р е н і т о», «Любов Ж а н н и Ней» — романи російського письменника Іллі Григоровича Еренбурга (1891—1967). Перший з названих романів (повна його назва «Надзвичайні пригоди Хуліо Хуреніто та його учнів» (1922) набув популярності у'20-х роках завдяки схвальному відгуку М. Бухаріна. «Любов Жанни Ней» написана 1924 р.

у Р С І — Робітничо-селянська інспекція, контрольний орган, завданням якого була перевірка виконання законів і розпоряджень.