Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Архе - Дереш Любко - Страница 27
персонажів.
- Та нівроку... А ти, значить, Дереш? Той, що з Б. тусується?
- Ну та, - стенаю плечима, показуючи, що для мене з Б. тусуватися - все одно, що газету читати.
- А мені Антон казав: тебе не існує... Між іншим, на хріна ти мене так із тою
запискою спричандалив?
Я прикидую, як ефектно прозвучить сказане, і випалюю:
- Бо я тебе вигадав!
- Оце, блін, загробний епатаж, - підкидає дрівець маестро.
Терезка розуміюче киває. Дмитро уважно дивиться на її міміку (а це щось
направду варте уваги). Маестро ховає посмішку.
- Ага, - відповідає вона і призамислюється. Здається, вона відчуває, що ми
від неї щось приховуємо. - Ага. То мене не існує?
Не хочеться її розчаровувати, та я відчуваю потребу сказати всю правду:
- Ні! Ти, на жаль, ще існуєш. Але вже зовсім-зовсім... гм... покрадьки. Я би
сказав навіть: -«у лапках»-. У
свідомості котрогось із нас. Точніше, ми всі - одна свідомість, але яка не
хоче цього визнати. Та про це дивись нижче.
Вітер. Тут вітряно.
- А шо нам скаже гаспадін Мандалєєв? - питає маестро, плескає Дмитра
Івановича по спині й шморгає носом.
Менделєєв гмикає і обсмоктує пшеничні вуса нижньою
губою.
- Ти, Терезко, напевне, вже все зрозуміла. Ні? Весь світ - це підказка-єралаш
до Істини. Тобто, істину як таку неможливо пізнати словесно, але словами на
неї можна натякнути. Ніби як побудувати з певних фраз якесь умовне коло, а
потім мовчки зазирнути всередину. І ми тут для того, щоби натякати одне
одному на можливу природу розгадки.
- Ми як чотири стихії... - я загадково натякаю невідомо на що і дивлюся на
компанію.
- І дванадцять місяців, - саркастично додає маестро. - Скажи, Дереш, а ти по
гороскопу часом не Баран?
Дмитро Іванович продовжує:
- Можна зараз розглядати себе як чотири асоціативні начала, за якими
відкриваються чотири упроявлення комбінаторної безконечності. Ми кілька слів
на устах у Бога. Чотири літери івриту.
- І ми - це земля, вода, вогонь, повітря?
- Ага, он Мандалєєв, - «зємля-воздух»...
- Чисто асоціативно - так, - погоджується з маестро Менделєєв. - Бо
найефемерніше, як-от асоціації, виявилось найфундаментальнішим. Все це
зводиться до двох горизонтів руху асоціацій.
- І до боротьби двох естетик, - знову пхаюся я. Терезка уважно вислуховує
наші версії і відважує, як
ковзанами по обличчю:
- Та ну... це Reality TV. Знаєте?.. Гра така. Шоу для естетів! Одна з умов -
забути, що це гра. Приблизно так:
122
123
ТРИ!
ДВА! !
ОДИН! II
ви в шоу
- Із самим собою, - зловтішно додає маестро. - Метафізичний онанізм.
Терезка розуміюче киває.
- Власне! Але це - тільки один зі способів розуміння. Ага! І ми - це наочні
приклади чотирьох шляхів сходження до кінця?
- Ну так. Але ми - це комбінаторна гра, набір асоціацій вічності. Поєднання
абсурдних, непоєднуваних елементів, які виглядають природними і логічними
тільки тому й тоді, коли розташовані на достатній відстані один від одного.
Наше усвідомлення - тільки жбурляння асоціативного ланцюга з відром уваги у
криницю безмежного, - завершую я. Тю, «криниця безмежного». Як низько!
- І, в кінцевому результаті, світ - це нитки комбінацій присутності, такий
собі міцелій Будди.
- Гаразд. А от скажи-но мені, будь-ласка, о наймуд-ріший серед просвітлених, якого хріна ти ще ТУТ? І чого, незважаючи на таке добре розуміння, ти ше не
ТАМ?
- Та бо того, шо я ще говорю. Всякий вєрбаліз відділяє мене і тебе від
Присутності. Логічним мисленням цього не схопиш. Раціо тут не в силах сказати
нічого, крім як мляво зіслатися на Канта і компанію. А ти - ти допоможеш
котромусь Із нас проникнути ТУДИ. Так само як і хтось може допомогти й тобі.
Ми повинні знайти цю резонуючу відмінність у наших способах мислення -
наскільки я розумію, в кожному зараз рівно по четвертині, так би мовити,
-«істини»-?
Маестро знизує плечима.
- Цілком возможно, але лічно я б щітав це так: контролірована квадрофренія з
розщеплєнієм особистості. С резонансом на вищі світи. Мощьно, скажи?
Ми з Дмитром закивали. Терезка, сплюнувши черговий клаптик січеного тютюну, впевнено доєдналася.
- Тільки не чотирьох, а п'яти! - я знову вчасно схаменувся. - Не забувайте
про Читача! Гра закінчується в першу чергу тоді, коли згадує про Своє
існування Читач. Це, так би мовити, хід зназовні. Бог із машини.
- Ага. Сматрю в Кнігу, віжу фігу...
- Ми не спроможні вловити момент, коли прокидається Читач, але можемо
прокинутися самотужки, якщо змусимо Текст вичерпати себе. Перевести його в
потойбічну вертикаль
? слухайте, - пожвавлюється Терезка. - А могили - це до чого?
- Це ми типчиків різних закопуємо. Поки тебе не було, майже всіх закопали. Ми
з Дерешом приходимо, а вони тут усі обіймаються: китайоси-неґритоси різні, всі такі веселі, такі щасливі, шо аж йой. Діти різні бігають, мамів своїх
упізнають... Ягнята з левами разом ходили, мечі з лемешами... Одним словом, заєбісь.
- Та-а-а, спочатку було класно...
- А ми взяли і всіх закопали.
- Тому нас так мало?
- Але вони б нам тільки заважали, повір мені, - продовжує маестро. - Подумай
сама: постійно тільки то й роблять, шо якусь хуйню пиздять. Мене, приміром, навіть Діаволом обзивали. Сатаною. І за шо, спрашується? Ет, погані люди. Так
шо решту будеш робити ти. Поки всього не закопаємо, ТАМ не опинимося. Хіба...
Хіба би ти змогла сама. Тоді ми захоронимо тебе. Усікла?
- Ага! Це така техніка - закопування! І весь цей ваш Могильник - він також
немовби в остаточній уяві? В уяві уяви, так би мовити? І ми тут саме на
грозовому вітряному полі, серед патиків із дохлими воронами тільки тому, що
комусь із нас такі асоціації естетично прийнятніші за яблуневий сад у травні?
Маестро здивовано гмикає.
- Талант! - хвалить він. - Але ти вкидуєшся, шо це кладбіщє - воно как-би
безособове? І будь-яких емоцио-
124
125
нально-нєґатівних резонансів немає тому, що ми їх всіх уже закопали, да?
Просто кайф, як од красіво нарисованої картіни.
- Звичайно. Ми привносимо від'ємність у своє сприйняття і просто
спостерігаємо зміну краси.
- Нам залишається тільки переглядати свої колишні асоціації, «попередні
життя», кажучи дуже умовно. - озивається Менделєєв. - Ми вже не раз опинялися
тут і вище - аж до самого кінця. Але щоразу повертаємося, бо завжди існує
тільки зараз. Завжди залишаються певні належно непоціновані естетичні грані
присутнього. Але тут, знову ж таки, ідуть інтерпретації, властиві чотирьом
знакам, уможливленнями котрих є ми. На іншому рівні це можна вважати
порівнянням двох енергій - зауваж, не кажу протилежних.
- Або Автора і Тексту, - вкотре нагадую про себе я і кажу з глибокодумністю:
- Коли світ завмирає у паузі, Бог вставляє в друкарську машинку чистий аркуш.
Терезка розуміюче киває.
- Або як це робив мій знайомий, Антон. Шукав істину в геометричних командах, поки не зрозумів, що тлумачення команди - це команда тлумачення.
- Цілком вірно. Ще один класичний приклад: СЛОВО. Воно значить тільки саме
себе - я є той, хто я є. Дзеркало, задивлене у власну глибину. Головне -
зрозуміти, згадати, що ти як дзеркало дивишся в саме себе. І що ти означаєш
не щось інше, а сама себе. Дурниці, скажете?
- Зовсім ні. Адже на початку є Слово. Воно тотожне Самому Собі й означає
тільки Саме Себе. Графічний знак - Я Є. Воно самоусвідомлюється. У певний
момент, можливо, момент вселенської нудьги, Воно розуміє: якщо Воно
усвідомлює Себе, значить, є хтось, хто усвідомлює, і є хтось, кого
усвідомлюють. Я Є ТОЙ, чи просто Я &. Маємо Ціле і те, що Його розділяє. ІДЕЯ
- Предыдущая
- 27/55
- Следующая