Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Я, «Побєда» і Берлін

Скрябин Кузьма

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Я, «Побєда» і Берлін - Скрябин Кузьма - Страница 32

Изменить размер шрифта:

Дівчина Кончіта

Помада розмазана,

Сльоза не витерта на щоці.

По притонах затаскана,

Боїшся світла, як вампір.

Манери замучені,

Душа прибита цвяхами до стіни.

Твій ангел запарився

Тебе відмазувати від біди.

Бун джорно, сіньйоріта!

Дівчина Кончита,

Солодка, як халва,

Дешева, як трава!

Сигарета замучена висить

На твоїй губі, ніби спить.

Ти хотіла би спокою, але

Запал твоєї бомби горить.

Розказали по радіо, що знов

Піднімуться ціни на газ.

Ти наїлася сємочок і ржеш,

Ніби можеш жити ще раз.

Діти

Коли з тобою ми ходили до школи,

Ми були діти, і тому нам було добре.

Було круто, і їли ми жувачку,

І цілувалися — то було дуже смачно!

А потім вже, коли ми вчились в інститутах,

Ми були діти, і знов нам було круто

Замість на пари ходили ми по барах,

Там пили пиво і шпори писали.

Чи є гроші, чи в мене їх нема —

Ніколи ти не залишишся одна.

Чи є гроші, чи в мене їх нема —

Нам буде добре, ти не будеш сама.

Ми стали старші і ходим на роботу,

І вже не маємо до іншого охоту.

Ми маєм діти і любим з ними бути,

Ми загоряєм у Єгипті — то круто!

Коли МИ станемо старими пеньками

І під під'їздами чесати язиками.

І буде гарно, бо знову ми, як діти,

І буду я тебе так само любити!

Чи є гроші, чи в мене їх нема —

Ніколи ти не залишишся одна.

Чи є гроші, чи в мене їх нема —

Нам буде добре, ти не будеш сама.

До смерті і довше

Ті сходи, дерева, камені малюю собі.

Як шкода, ніхто ще ніколи сюда не ходив!

Із моря, із крові, із солі ти вийшов один.

Під сонцем і небом літаєш, як проклятий син.

Фарбуєш на чорно і біло свої слова,

Ніколи нічого не маєш — то твоє життя...

Літаєш собі — літай,

До смерті і довше.

Нікого тут не шукай,

Хто був, той пішов вже...

Високо собі літай,

До смерті і довше.

Нікого не піднімай —

Ніхто вже не схоче...

А знизу наскоро між нами мурують стіну,

Я хтів би з тобою так само і, може, піду.

Літаєш собі — літай,

До смерті і довше.

Нікого тут не шукай,

Хто був, той пішов вже...

Високо собі літай,

До смерті і довше.

Нікого не піднімай —

Ніхто вже не схоче...

Духи

Я хочу бути твоїми духами

І затікати — там, де не пускала нікого до мене.

Я хочу бути твоїми думками

І прочитати — то, що не сказала ніколи словами.

Я — грішний син свої мами,

П'яний гріхами.

Я — грішний дух свого тіла,

Спалюю крила...

Я хочу бути твоїми слідами

І заходити — там, де ти ховаєш свої очі.

Я хочу бути твоїм власним небом,

Я хочу бути близько біля тебе, як повітря.

Я — грішний син свої мами,

П'яний гріхами.

Я — грішний дух свого тіла,

Спалюю крила...

Я хочу бути твоїми духами,

Твоїми духами...

Так, то я,

Я хочу бути духами...

Душа і плоть

Біль відчаю хвилею котиться зверху,

Кидає на вітер нетлінні слова.

На трупах стою і очікую смерті.

О Боже! Я бачу кусок кістяка.

Розплаяна плоть в неземному конверті

Летить у безвихідь, зникає в пітьмі.

Я знову у фальші думок круговерті —

Очікую Бога, а топлюсь в багні.

Засмоктують сохлі мої почуття,

Страхіттями живлять вже мертву ідею.

Душа відлітає кудись в небуття,

А плоть...

Душа відлітає кудись в небуття,

А плоть...

Плоть вже розклалася, злившись з землею.

Злившись з землею...

З Новим роком

Цілий рік його чекали, і коли вже зима

Понакрила білим снігом і приспала поля,

Позаносила ялинки нам до хати живі,

Ми наїлися цукерок і бажаєм собі...

Щоби в наші теплі хати не заходив мороз,

Щоби наше добре серце не хворіло на зло,

Щоби в космос полетіли всі космічні літаки,

Скрябін хоче всім добра...

З Новим роком!

А ми зустрінем Новий рік і понап'ємося вина,

Будем голосно стріляти, але то не війна.

Самі ліпші подарунки подарує нам життя,

Самі ліпші побажання попридумуй собі сам...

Щоби в наші теплі хати не заходив мороз,

Щоби наше добре серце не хворіло на зло,

Щоби з космосу вернулися космічні літаки,

Скрябін хоче всім добра...

З Новим роком!

Щоби в наші теплі хати не заходив мороз...

З Новим роком!

Щоби наше добре серце не хворіло на зло...

З Новим роком!

Щоби в космос полетіли всі космічні літаки

З Новим роком!

Щоби з космосу вернулися космічні літаки..

Скрябін хоче всім добра...

З Новим роком!