Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо - Нестайко Всеволод Зиновьевич - Страница 3
Написана таким незвичайним способом трилогія «Тореадори з Васюківки» відразу ж знайшла гарячу любов юного читача. На українській мові вона вийшла в 1973 році масовим тиражем і була розкуплена буквально за один тиждень. Книга припала до душі не тільки українським хлопцям. Її читають на рідних мовах латиські, литовські, вірменські діти. Перекладена книга також у НДР, Чехословаччині та інших країнах, де багато школярів зарахували Павлушу Завгороднього і Яву Реня в число своїх вірних друзів.
Читачам — школярам так сподобався нехитрий, забавний і правдиву розповідь двох нерозлучних українських хлопчаків, що вони стали писати в їх адресу листи, дякували за захоплюючу книгу і просили скласти нову повість про смішні пригоди. Одні просили про це Павлушу, інші — Яву, а деякі — обох відразу, бо були впевнені, що лише спільними зусиллями вони зможуть створити таку веселу дитячу книжку.
Автори подібних листів всерйоз вважали, що розповідь про «тореадорів» з Васюківки написано дітьми. Про те, що на книжковій обкладинці зазначено ім'я дорослого письменника, вони — чомусь забували. Мабуть, тому, що все тут, на кожній сторінці, справді дитяче: і гумор, і переживання, і роздуми, і розмови. Щоб так писати, треба бути самому в душі дитиною, по — дитячому мислити і бачити, досконально знати дитячий світ, його особливості та забави. Саме таким письменником, назавжди зберіг вірність дитинству, і є Всеволод Нестайко. Хоча він давним — давно розлучився зі школою і йому в 1980 році виповнилося п'ятдесят, але про що б він не писав, все у нього виходить по — дитячому забавно і безпосередньо. Багато років працюючи в українському дитячому видавництві «Веселка», він постійно перебуває в гущі жовтеняцьких і піонерських справ, пов'язаний міцною, непорушною дружбою з дітворою, з вчителями та школярами.
У дитячого життя черпає письменник теми для своїх творів і знаходить людей, які потім стають героями його книг, розумних і бешкетних, наповнених радістю сприйняття життя. Він, як дитина, радіє всьому веселому і доброму, що є в дітей і дорослих, світлою посмішкою вітає кожен новий день. «Випадково чи ні, — сказав якось письменник, — але майже всім героям моїх книг одинадцять — дванадцять років. Я ніби застряг в тому віці… Дитинство — неповторна, чарівна пора. Не у всіх життя може скластися однаково вдало і добре. Але дитинство у всіх має бути радісним, світлим і щасливим. А щастя не може бути без посмішки. І якщо юний читач хоч раз посміхнеться, читаючи мою книгу, — значить, я не даремно живу на світідитячого життя черпає письменник теми для своїх творів і знаходить людей, які потім стають героями його книг, розумних і бешкетних, наповнених радістю сприйняття життя. Він, як дитина, радіє всьому веселому і доброму, що є в дітей і дорослих, світлою посмішкою вітає кожен новий день. «Випадково чи ні, — сказав якось письменник, — але майже всім героям моїх книг одинадцять — дванадцять років. Я ніби застряг в тому віці… Дитинство — неповторна, чарівна пора. Не у всіх життя може скластися однаково вдало і добре. Але дитинство у всіх має бути радісним, світлим і щасливим. А щастя не може бути без посмішки. І якщо юний читач хоч раз посміхнеться, читаючи мою книгу, — значить, я не даремно живу на світі»..
Книга «Тореадори з Васюківки» подарує (переконаний в цьому!) Гарний настрій, добру усмішку всім її читачам. Вона вчить жити по — піонерськи яскраво і цікаво, з користю для загальної справи.
Володимир Разумневіч
Глава I
Метро під свинарником
— Ось архаровцю, авантюрист жовторотий! Ванька — а! Вилазь зараз же! А то такого чосу задам — ??тиждень згадувати будеш. Вилазь, чуєш — вилазь!
Ми лежимо в густих бур'янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.
— Вилазь, убоїще, а то гірше буде! Ти ж мене знаєш!
— Знаю, знаю, — ледве чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос. — Діду! — Жалібно озивається він.
— Давай, давай!
— Діду! — Ще жалібніше повторює мій друг. — Ви відійдіть за хату, ми виліземо.
— Вони ще мені умови ставлять, вишкваркі! А ну вилазьте!
— Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро, ??таке, як у Києві.
— Я вам дам метро. Я вам такого метра дам, що…
— Ми ж не знали. Ми зараз всі зариємо — нічого й видно не буде. Ще й свинарник почистимо. Відійдіть, діду.
Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закашлявся і, човгаючи кульгавою ногою, поплентався за хату.
Ми вилазимо з бур'янів.
Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п'ятипудова свиня Манюня, плямиста, як географічна карта.
— У — у, скотініще!
Це через неї ми потрапили в таку халепу.
У нас була шляхетна ідея — прорити під свинарником метро. Це повинно було бути для всіх сюрпризом. Перша лінія метро в Васюківці! Станція «стодола», станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі — безкоштовно. З вчительки арифметики — п'ять копійок.
Ми вже підрили майже до половини свинарника, і раптом сталася непередбачена катастрофа — клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти — зась! І підняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і…
Важко зітхаючи, ми засипаємо метро. Час від часу боязко озираємося — як би знову раптово не з'явився дід і не надрав нам вуха. Хоч і сказав він, що не чіпатиме, поки не закінчимо, але хто його знає… Треба бути напоготові. Ви б послухали, як він лаявся, коли витягав льоху. Ох і лаявся! І де він тільки словами таким навчився — ні в одному словнику не знайдеш!
Але діда не видно. І, поки ми працюємо (а справа це довга й нудна), я вас познайомлю зі своїм другом.
Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів — Ява. В Індійському океані. Той, який Ява, Суматра, Борнео, Калімантан…
Ну так Ява — це не острів.
Ява — це і є мій кращий друг і напарник Ява Рень.
Напевно, ви думаєте: що це за ім'я таке дивне — Ява? Повинен вам сказати, що це він сам себе так назвав, коли йому ще й року не було. Чи то він хотів сказати «я Ваня», а вийшло «Ява». Чи то «Іван» у нього так вийшло (бо насправді його Іваном звати), але тільки причепилося до нього ім'я Ява, як реп'ях до собачого хвоста. Навіть міліціонер товариш Валігура, що живе в нашому селі, так його називає.
У них взагалі вся сім'я інтересна.
Папа на скрипці грає. Корова Контрибуція називається. А дід Варава (ви вже з ним знайомі) мисливець завзятий. На полюванні, коли стріляє, ліве око хусткою зав'язує. Тому що ліве око в нього без правого не примружується. Якщо лівий примруживши, правий сам собою закривається.
Але зате і влучний же дід Варава. Ох і влучний!
Міські мисливці, які на «Волгах» з Києва приїжджають, тільки ахають.
«Ви, дідусь, абсолютний чемпіон», — кажуть.
На честь старого Реня навіть озеро, що біля нашого села, люди Реневим прозвали.
Мама ж Явина — депутат райради, ланкова кукурудзоводів.
Як — то Ява з Іринкою, сестричкою меншою, посварився і при всіх надавав їй стусанів. Так вона, замість того щоб заплакати, раптом як закричить:
— Опозогив! — Вона букву «р» не вимовляє. — Маму — депутата на все село Опозогив.
Такий шум підняла, що Ява не знав, куди очі подіти! Стояв, стояв: червоний як рак, а потім як дремене — тільки п'яти заблищали.
Втім, таке тільки раз було. А взагалі характер у Яви ого. Сталь, а не характер. Таких на мільйон лише один буває.
Ява сам говорив:
— Ми з тобою, Павлушо, хлопці будь здоров! Точно — точно, без брехні, ми хлопці з фантазією. Скажи?
— З фантазією, — підтакував я.
— Ти ж чув, що дід Саливон вчора біля сільмагу сказав: «Вона Ява і Павлуша пішли. Від хлопці! Орли! Орли і пірати. Прута на них хорошого немає! Ти ж чув, що дід Саливон вчора біля сільмагу сказав: «Вона Ява і Павлуша пішли. Від хлопці! Орли! Орли і пірати. Прута на них хорошого немає!»
- Предыдущая
- 3/31
- Следующая