1Q84. Книга друга - Мураками Харуки - Страница 66

Однак уже в середній школі вона подружилася з одним хлопцем. Його звали Тоору. Він був малий, худорлявий. З кількома, як у мавпи, глибокими зморшками на обличчі. Видно, в ранньому дитинстві він на щось хворів і не брав участі у жвавих спортивних змаганнях. Хребет мав трохи скривлений. Під час перерви він завжди відлучався від решти школярів і читав книжку. Друзів не мав. Був надто малий і дуже негарний. Під час перерви дівчина сідала поруч і заводила з ним розмову. Розпитувала про книжку, яку він читав. І тоді він уголос читав їй уривки з неї. Дівчині подобався його голос. Тихий, хриплуватий, але їй зрозумілий. Оповідання, яке він читав уголос, зачаровувало її. Тоору читав прозовий текст так гарно, наче декламував поезію. Дівчина постійно проводила з ним перерву. Уважно слухала, як він читає оповідання.

Однак невдовзі Тоору не стало. Карликизабрали його від неї.

Однієї ночі в кімнаті Тоору з'явилася повітряна личинка. Поки він спав, карликидень за днем робили її щораз більшою. І щоночі уві сні показували дівчині цю картину. Але дівчина не могла зупинити їхню роботу. Згодом личинка досягла відповідної величини й уздовж розкололася. Як у випадку з дівчиною. Та всередині цієї личинки були три великі гадюки. Вони так переплелися між собою, що ніхто — навіть вони самі — не міг би їх розділити. їхні слизькі голови, здавалося, сплелися навічно в один клубок. їх дратувало те, що вони не можуть стати вільними. Вони намагалися відірватися одна від одної, але що більше старалися, то їхнє становище дедалі погіршувалося. Карликипоказували дівчині, що відбувається біля Тоору, який, нічого не відаючи, спокійно спав. Усе це бачила тільки вона.

Через кілька днів хлопець несподівано захворів і його відвезли в далеку оздоровницю. На що він захворів, не сказали. У всякому разі, Тоору вже не повернувся до школи. Його не стало.

Дівчина збагнула, що це — повідомлення від карликів.Очевидно, вони не могли нічого вдіяти їй, яка була мадзою.А натомість завдавали шкоди або й знищували близьких їй людей. Щоправда, не всіх. Про це свідчило те, що вони не спромоглися заподіяти зла її опікунові, художнику, та його дочці Курумі. Вони обирали собі найслабшу жертву. Вони витягли із свідомості хлопця три чорні гадюки й розбудили. Знищивши хлопця, вони попередили її, щоб повернулася до своєї дооти. «По суті, так сталося через тебе», — повідомляли вони.

Дівчина знову стала самотньою. До школи перестала ходити. Ні з ким не дружила, щоб не наражати нікого на небезпеку. От у чому полягало життя під двома Місяцями. Це вона знала.

Згодом дівчина нарешті почала плести власну повітряну личинку. Вона це могла робити. Карликиказали, що проходять сюди через канал зв'язку. Якщо це правда, то вона, мабуть, зможе піти в протилежному напрямі, до них. Якщо піде, то розгадає таємницю про те, що означає мадзай доота.А може, й урятує пропалого Тоору. Дівчина почала робити канал зв'язку. Можна виплести личинку, витягуючи нитки з повітря. Щоправда, на це доведеться витратити багато часу. Та байдуже. Вона впорається.

Однак раз по раз дівчина переставала розуміти, що з нею відбувається. її охопило сум'яття. «Невже я справді мадза?А може, я десь перетворилася на дооту?»— думала вона. І що довше думала, то більше втрачала впевненість. «Як можна довести, що я — мадза?»— запитувала себе.

Оповідання закінчувалося символічно — тим, що дівчина намагається відчинити двері до каналу зв'язку з карликами.Про те, що сталося за дверима, не було написано нічого. Можливо, так нічого й не сталося.

«Доота», — подумала Аомаме. Перед смертю лідер вимовив це слово. Він сказав, що дочка втекла, залишивши натомість власну доотудля того, щоб протидіяти карликам.Напевне, так сталося. І два Місяці бачила не тільки вона сама.

Однак Аомаме здавалося, що вона розуміє, чому люди так охоче сприймають і широко зачитуються цим оповіданням. Ясна річ, на це, мабуть, значно вплинуло те, що його авторка — вродлива сімнадцятирічна дівчина. Але цього не досить, щоб народився бестселер. Привабливість цього твору, безсумнівно, спирається на жвавість і точність опису. Очима дівчини читачі яскраво бачать світ, який її оточує. Оповідання передавало нереальний досвід перебування дівчини в особливому середовищі й знайшло природний відгук у людських душах. Напевне, щось пробуджувалося в їхній підсвідомості. Ось чому читачі втягувалися в його зміст.

Надто дивуватися літературним якостям оповідання не годилося, позаяк до нього, мабуть, доклав свій хист і Тенґо. Аомаме мусила читати його, передусім зосередивши увагу на тій його частині, де виступають карлики.Для неї це був надзвичайно практичний твір, в якому ставилося питання життя і смерті. Своєрідний посібник. Вона мусила добути з нього потрібне знання і «ноу-хау». Мала хоч трошки докладніше й конкретніше прочитати про світ, в який потрапила.

«Повітряна личинка» не була, як думали люди, лише нестримною фантазією, витвореною в голові сімнадцятирічної дівчини. Аомаме не сумнівалася, що попри зміни імен більшість описаного в ній — це правдива реальність, крізь яку пройшла дівчина. Пережиті події Фукаері описала якомога точніше, щоб приховану таємницю широко відкрити світові. Щоб довести до відома більшості людей інформацію про існування карликівта їхні вчинки.

Доота,яку вона залишила по собі, мабуть, стала каналом зв'язку карликівз її батьком, лідером секти, а потім реципієнтом. Вони призвели до кривавого знищення непотрібної фракції «Акебоно» й перетворили «Сакіґаке» на пристойну радикальну, але замкнуту в собі релігійну організацію. Тим самим створили для себе зручне середовище.

Чи могла доотаФукаері довго й безпечно жити без неї? Карликиказали, що це неможливо. А на що перетворюється життя мадзи,яка втратила тінь душі?

І після втечі дівчини своїми руками карликиу такий самий спосіб створили кілька нових дооту секті «Сакіґаке». Карликирозширили свій канал зв'язку, що було їхньою метою. Так само як збільшують кількість смуг на автостраді. Таким чином кілька доотстали для карликівперцепієнтка-ми і виконували роль жриць. Однією з них була Цубаса. Якщо припустити, що лідер секти мав статеві стосунки не з мадзами,а з доотами,то стане зрозумілим його вираз про те, що він «багатозначно єднався». Цим також пояснюється, що очі Цубаси не мали глибини, а сама вона майже не говорила. Щоправда, неясно, чому доотаЦубаси втекла із секти. В усякому разі, можливо, її повернулидо своєї мадзив повітряній личинці. А криваве вбивство пса було попередженням від карликів.Як і у випадку з Тоору.

Доотихотіли народити дітей від лідера, але, не будучи мадзами,не мали місячного. Однак, за словами лідера, вони щиро цього прагнули. Цікаво, навіщо?

Аомаме хитнула головою. Багато чого залишалося незрозумілим.

Аомаме кортіло негайно розповісти господині із «Садиби плакучих верб», що, можливо, той чоловік ґвалтував лише тіні дівчат. І що, може, їм не треба було вбивати його.

Та, звісно, в таке пояснення вона так просто не повірить. І її можна зрозуміти. Адже стара пані, як і будь-яка нормальна людина, не сприйме за правду існування карликів, мадзи, доотичи повітряної личинки. Бо для нормальної людини все це — лише літературна вигадка. Така ж неймовірна, як і Червова Королева і Заєць з годинником в «Алісі в Дивокраї».

Але ж Аомаме справдібачила на небі два Місяці — старий і новий. Вона жила під їхнім сяйвом. Усім тілом відчуваючи викривлену дію сили тяжіння. Крім того, у темному готельному номері власними руками вона вбила лідера. На її руці залишився зловісний слід від того часу, коли гостро наточене вістря голки проникло в його шию. Ще й досі від того відчуття шкіра вкривається сиротами. А перед тим вона бачила, як лідер підняв важкий годинник над комодом сантиметрів на п'ять. Це не галюцинація, не фокус. А незаперечний факт.